Справа № 2-а-2359/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2011 року                     Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді -  Цвіркун О.С.

при секретарі -   Власюк О. В.

за участю:  позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Рівне справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до ВДАІ м. Рівне про скасування постанови у справі про вчинення адміністративного правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернула(в)ся до Рівненського міського суду з позовною заявою до ВДАІ м. Рівне про скасування постанови у справі про вчинення адміністративного правопорушення, просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення  серії ВК1 №026013  від  23 лютого 2011 року, винесену інспектором  РР ДПС ВДАІ м. Рівне Сивим О.А.  про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого  ч. 2 ст. 122  КУпАП, та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі  430 гривень.

Позивач в судовому засіданні пояснив , що ПДР України не порушував, оскільки пропустив транспортний засіб, який рухався з права від нього. Просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився. Про дату та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Заслухавши пояснення та доводи сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Судом встановлено, що  23 лютого 2011 року інспектором РР ДПС ВДАІ м. Рівне Сивим О.А. було складено протокол №100165 серіх ВК1 та винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВК1 №100165 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу  у розмірі 425 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюються на публічно-правові справи: про накладення адміністративних стягнень, тобто ці справи підлягають розгляду у судах загальної юрисдикції у порядку адміністративного судочинства.

Згідно ч. 5 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Відповідно до ст. 288 КУпАП Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильнго вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення і т.д.

Як вбачається з Протоколу про адміністративне правопорушення серії ВК1 №100165 від 23.02.2011 року ОСОБА_1 порушив вимоги п. 16.12 ПДР України, а саме порушив правила проїзду перехресть, рухаючись на перехресті рівнозначних доріг, недав дороги транспортним засобам, що наближалися праворуч.

Відповідно до п. 16.12 ПДР України на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового ранспортного засобу зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються  праворуч. Цим правилом повинні керуватися між собою і водії травмаїв. На будь-якому нерегульованому перехресті трамвай, незалежно від напрямку його подальшого руху, має перевагу перед нерейковими ранспортними  засобами, що наближаються до нього по рівнозначній дорозі.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ВК1 №100165 від 23.02.2011 року та Постанова  серії ВК1 №026013 від 23.02.2011 року містять достатні докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, даний факт засвідчується підписом свідка, зазначеного в Протоколі про адміністративне правопорушення.

ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за  порушення правил проїзду перехресть.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах  про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експерта.

Згідно ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 18, 71, 94, 160, 161, 162, 163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову  ОСОБА_1  до ВДАІ м. Рівне про скасування постанови у справі про вчинення адміністративного правопорушення - відмовити.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.  

Суддя:                                                                          Цвіркун О.С.