Справа № 2-1846/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2011   року                                      Рівненський міський суд Рівненської області

в складі:

головуючого                - Ореховської К.Е.

при секретарі               -  Войнарович Ю.М.

за участю прокурора   - Кривецької-Люліч  Т.А.

представника органу опіки та піклування –Самолюк І.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування Рівненського міськвиконкому про позбавлення його батьківських прав,                                                                                                                                                                                             

в с т а н о в и в :     

               В  суд надійшов позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3   про позбавлення його батьківських прав стосовно неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

               В позовній заяві зазначено, що з відповідачем перебувала  в шлюбі до 04.12.2007 року, сім’я розпалась з 2003 року. Шлюб розірваний  по вині відповідача, від шлюбу є донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, котра  проживає з нею. Після народження доньки  відповідач не цікавитись життям доньки ,  не приймає жодної участі у вихованні та утриманні дитини, крім того відповідач надав перевагу спілкуванню з друзями пияками, згодом зник з міста. В такий спосіб відповідач в порушення ч.4 ст.155 СК України із 2004 року грубо ігнорує виконання своїх батьківських обов’язків по відношенню до малолітньої доньки, що відповідно до ч.2 ст.164 СК України є підставою для  позбавлення судом батьківських прав відповідача відносно спільної їх малолітньої дитини.        

               Письмових заперечень відповідача  до суду не надійшло.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги повністю. Додатково пояснила обставини позову, вказала, що відповідач добровільно самоусунувся від виконання батьківських обов’язків по вихованню і утриманню дитини, будь-які перешкоди з  боку позивачки щодо спілкування з дитиною відсутні. Від сплати аліментів відповідач повністю ухиляється. У цьому зв’язку, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

  Відповідач , будучи повідомленими про час і місце судового розгляду справи у встановленому законом порядку  в судове засідання повторно не з’явився , причини неявки суду не повідомив. У відповідності до положень ст.ст. 224-228 ЦПК України, за згодою п позивача вважається можливим заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, без участі відповідача з  ухваленням заочного рішення.  

   Представник третьої особи вважає доцільним задоволення позовних вимог в інтересах дитини на підставі досліджених доказів, проведених опікунською радою актів обстежень, висновку органу опіки і піклування Рівненського міськвиконкому від 11.04.2011 року №08-596 та байдужого ставлення відповідача, який не виконує батьківських обов’язків стосовно дитини протягом тривалого часу.

Представник прокуратури м.Рівне підтримала висновок та думку представника органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради.

Оцінюючи пояснення, досліджені надані в справі докази, встановлені обставини, висновок прокурора, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

         Встановлено, що відповідач записаний батьком неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, народженою  позивачкою в шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу  відділу РАЦС Рівненського міського управління юстиції, виданого на підставі актового запису №835 від 04.12.2007 року, шлюб між сторонами розірваний. Фактично сім»я з 2004 року разом не проживає. Згідно з довідкою адресно-довідкового сектора ГІРФО УМВС України в Рівненській області ОСОБА_3 в 2008 року знятий з реєстрації та на території Рівненської області не значиться.

            Із досліджених письмових доказів, зокрема висновку органу опіки і піклування Рівненського міськвиконкому №08-596, встановлено, що малолітня ОСОБА_4 з 2004 року проживає з матір’ю. Дитина проживає з вітчимом ,мамою та сестрою. Батько дитини - відповідач по справі ніколи не цікавиться донькою, малолітня дитина його не пам»ятає.

З урахуванням наведених письмових доказів встановлено, повне невиконання батьківських обов’язків відповідачем з 2004 року.

         Таким чином, сукупністю досліджених в справі переконливих доказів доведено, що відповідач впродовж тривалого часу понад семи років повністю ухиляється від виконання батьківських обов’язків по вихованню та утриманню  неповнолітньої дитини, що, у відповідності до п.2 ч.1 ст.164 СК України, є підставою до позбавлення його батьківських прав стосовно неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

       За наведених обставин, позовні вимоги знайшли доказове підтвердження в суді, вважаються доведеними доказами, обґрунтованими, правомірними, такими що відповідають інтересам неповнолітньої дитини.

      На підставі викладеного, ст.164 СК України, керуючись ст.ст. 10, 11,57-60, 88, 208,209, 212-215, 218,223, 292,294 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :       

        Позовні вимоги  ОСОБА_2 задовольнити.

      Позбавити ОСОБА_3 батьківських прав стосовно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Рівне.                    Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2  судовий збір в розмірі 85 грн. та 120 грн. витрати на інформаційне технічне забезпечення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою в десятиденний строк з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана  протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засідання під час його оголошення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У  разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Суддя   Рівненського міського  суду                                                         К.Е.Ореховська