_____________________________________________________________________________

                                                                                                         Справа№1512/2-2246/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          07.06.2011 року, Київський районний суд м. Одеси у складі:

Київський районний суд м. Одеси  у складі :

головуючого судді: Сватаненка В.І.,

за участю секретарів: Забегловської Ю.Г., Коваля В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради - «Про захист права власності, визнання права власності, стягнення матеріальної та моральної шкоди, зобов’язання привести фундамент будинку у первісний стан»та за позовом:

ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 - «Про відшкодування збитків, матеріальної і моральної шкоди, витребування земельної ділянки», -

                                                          ВСТАНОВИВ:

5.06.2007 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним  позовом, який у подальшому був уточнений, по якому просить суд зобов’язати відповідача припинити дії, що порушують право власності позивача, зобов’язати відновити первісний стан фундаменту будинку, стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 7316 грн., моральну шкоду у розмірі 5000 грн., витрати по оплаті судового збору, а також просить суд визнати за позивачем  право власності на земельну ділянку площею 0,0625 га. за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1.

25.12.2007 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, який у подальшому був уточнений та доповнений, по якому просить суд зобов’язати відповідачів відшкодувати позивачу заподіяну шкоду у розмірі 1506750 грн., моральну шкоду у розмірі 400000 грн., зобов’язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 72 кв.м., а також демонтувати камери відео спостерігання та банер, які встановлені на домоволодіння за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, та які направлені на земельну ділянку та домоволодіння за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_2, заборонити відповідачам будь-яку фото та відео зйомку домоволодіння позивачів та членів їх сім’ї, а також її розповсюдження, зобов’язати відповідачів демонтувати металеві спорудження на межі домоволодінь за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.

Позивач за первісним позовом, свої позовні вимоги підтримав просив їх задовольнити в повному обсязі, зустрічний позов не визнавав, просив суд відмовити ОСОБА_2 в повному обсязі.

Представник відповідача та позивача за зустрічним позовом позовні вимоги ОСОБА_1 не визнавав, просив суд відмовити в повному обсязі, зустрічний позов свого доверітеля  підтримав в повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог за первісним позовом, та відповідач за зустрічним позовом, ОСОБА_3, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала, просила їх задовольнити, зустрічний позов не визнавала, просила суд відповіти в повному обсязі.

Представник третьої особи УАМБ ОМР до судового засідання не з*явився, про місце, дату та час судового розгляду справи сповіщався належним чином, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Суд вважає, що такі дії осіб, які приймають участь у справі, але не з*явились до судового засідання, суттєво затягують процесуальні строки розгляду справи, яка знаходиться у провадженні суду з 05.06.2007 року.

Суд, вислухавши думку, доводи та пояснення осіб, які приймають участь у справі, ознайомившись та дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає позовні вимоги позивачів та зустрічний позов такими,  що не підлягають задоволенню, на підставі наступних встановлених фактичних обставин по справі.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України у редакції 2003 року.

На підставі договору купівлі-продажу від 22.08.2002 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 продали, а ОСОБА_1 купив земельну ділянку площею 0,0625 га, розташовану в м. Одесі по АДРЕСА_1, /том І, а.с. 8/.

Також, 22.08.2002 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 продали, а ОСОБА_1 купив домоволодіння, що знаходиться за адресою:АДРЕСА_1 (А та складається в цілому з двох кам*яних житлових будівель, зазначених на схематичному плані під літ "Б" і "Н" загальною площею 122,2 кв.м. та № 1-2 –огородженя - розташованих на земельній ділянці розміром 625 кв.м., що підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, /том І, а.с.9/

Як вбачається з технічного паспорту від 13.07.2002 року на земельні ділянці, яка знаходиться у фактичному користуванні площею 625 кв.м. розташовані житлові будівлі під літ. "Б" - 73, 8 кв.м. ,  "Н" - 103 , 6 кв.м. та огородження № 1,2, що розташована за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_2, /том ІІ, а.с. 71-75/

На підставі державного акту від 25.12.2003 року, серії ОД №026841, ОСОБА_1 набув права власності на земельну ділянку загальною площею 0,0625 га, кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:39:004:0039, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, 9А,/том ІІ, а.с. 170/

На підставі договору купівлі-продажу від 28.03.2007 року Територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради продала, а фізична особа підприємець ОСОБА_2 купила індивідуально визначене майно комунальної власності у вигляді нежилої будівлі, розташоване за адресою:АДРЕСА_1, та в цілому складається з нежилої будівлі  під літ. "А", загальною площею 162, 6 кв.м., воріт №1, огорожі №2,3, мостіння "І", які відображені у технічному паспорті та розташовані на земельній ділянці площею 479 кв.м., щ знаходиться у фактичному користуванні, /том І, а.с. 83-86/.

Як вбачається з технічного паспорту від 26.03.2007 року фактична земельна ділянка складає 479 кв.м., під будівлями 102 кв.м., зайнято насадженнями 154 кв.м., площа земельної ділянки під двором складає 223 кв.м., на даній земельній ділянці розташована нежитлова будівля під літ. "А" -102 кв.м., металеві ворота №1, огородження № 2,3 з черепашника, асфальтове мостіння "І", /том І, а.с. 88-94/

У 2007 році між сторонами по справі виник тривалий спір, пов*язаний з недотриманнями ними правил добросусідства, у зв*язку з чим 30.05.2007 року Київською районною адміністрацією Одеської міської ради було складено припис на ім*я відповідача ОСОБА_2 відповідно до якого ОСОБА_2 необхідно було в встановлений строк привести огорожу відповідно до норм ДБН, у разі невиконання вимог даного припису будуть застосовані заходи адміністративного впливу, /том І, а.с 32/

З технічного паспорту від 12.07.2007 року виданого на ім*я ОСОБА_2 вбачається, що на земельній ділянці загальною площею, що знаходиться у фактичному користуванні -479 кв.м. розташована нежитлова будівля під літ. "А" -5,2 кв.м., ворота №1, огородження "2,3, мостіння І, /том І, а.с 113-118/.

На підставі рішення Київського районного суду м.Одеси від 02.11.2007 року право власності на житловий АДРЕСА_2 у м.Одесі набув ОСОБА_8 ( а.с.97-98,  том Ш).

17.01.2008 року Київська районна адміністрація Одеської міської ради видала розпорядження № 19, по якому було затверджено висновок КП ОМБТІ та РОН» про об*єднання 2-х житловий будинків в одне самостійне домоволодіння по вул.. Золотий берег, 11 та по АДРЕСА_3;  ОСОБА_9 оформити право власності на знов утворене АДРЕСА_3, яке складається із житлового будинку під літ. «А»загальною площею 162, 6 кв.м., житловою –106,1 кв.м. та надвірних споруд під літ. «Л»та «О»- одне ціле. Присвоїти поштову адресу домоволодіння, яке належить ОСОБА_2 – АДРЕСА_3 /том ІІІ, а.с. 134/.

На підставі державного акту від 27.01.2009 року ОСОБА_9 набув права власності на земельну ділянку загальною площею 0,0753, кадастровий номер 5110136900:39:004:0118, що розташована за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_3, /том ІІІ а.с. 178/

В обґрунтування свого позову та неправомірності дій ОСОБА_10 у 2007 році -  ОСОБА_1 надав до матеріалів справи технічний висновок від 01.01.2008 року, в якому спеціаліст-архітектор зазначає, що досліджуваний житловий АДРЕСА_1 двоповерховий з підвалом та мансардним поверхом, в будинку знаходиться одна квартира посімейного заселення. Дана квартира відповідає вимогам ДБН В 2.2.15-2005 «Житлові будівлі. Загальні положення», а також житловий будинок під літ. «Б»по генплану придатний до подальшої експлуатації, в східній частині під цоколем огородження з сторони сусідньої ділянки вибраний грунт та забиті водопропускні труби, що може призвести до руйнування цоколя забору та проявлення сирості в стінах приміщення, (том І, а.с. 163-178/

З технічного паспорту від 11.03.2010 року на ім.*я ОСОБА_1 вбачається, що за адресою м. Одеса, АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 715 кв.м. за фактичним користуванням розташовано житлові будинки під літ. «Б»та «Н», сарай під літ.«В», огородження №1-а, вимощення І, басейн ІІ, навіс-тимчасова будівля під літ. «С». Зведений сарай під літ. «В»з відміткою самочинне, /а.с. 109-113/.

У ході подальшого розгляду справи даним складом суду сторонами було заявлено клопотання про призначення судової будівельної експертизи, на виконання якої було поставлено ряд питань та її проведення доручено експертам ОНДІСЕ МЮ України.

Згідно висновку експертизи № 5441/6576 від 8.04.2011 р. ( у складі двох експертів) причинами утворення дефектів підвального приміщення по АДРЕСА_1 є невідповідність житлового будинку будівельним нормам і правилам за наступними показниками: відсутність, або неякісний виконана вертикальна і горизонтальна гідроізоляція зовнішніх стенів підвального приміщення ОСОБА_1;  використання черепашника як зовнішні стени підвального приміщення, що є гігроскопічним матеріалом, що захищають, передающи вологу від бордюра отмостки, виконаного з аналогічного матеріалу, постійно зволожуваного атмосферними осіданнями з крівлі житлового будинку; конструкція даху і крівлі житлового будинку ОСОБА_1.С напрямом ската  у бік ділянки ОСОБА_2 з організацією системи водовідводу не відповідаючого вимогам П.3.25* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування  і забудова міських і сільських поселень», що дозволяє проникненню  атмосферних опадів на територію розташованої нижче суміжної ділянки  ОСОБА_2 і на східні стіни підвального приміщення ОСОБА_1;  встановлена система водовідвідних труб, прокладених в товщі бордюра у бік ділянки ОСОБА_2 не є інженерно-технічним заходом,  що перешкоджає стоку атмосферних опадів з крівлі і карнизів житлового будинку на територію вказаної суміжної ділянки.  у зв'язку з тим, що вищезгадана прокладка водовідвідних труб виконана з порушенням П.3.25* ДБН 360-92** -  ринкова вартість робіт з приведення їх в первинний стан (в разі їх пошкодження ) - не визначається.

Крім того, в даному висновку експерта вказується, що земельна ділянка, розташована по АДРЕСА_1 м. Одесі в частині розмірів, конфігурації зовнішніх кордонів і площі не відповідає державному Акту на право власності на земельну ділянку, а саме: у зв*язку з збільшення довжини лівого бокової межі суміжною з ділянкою, яка знаходиться в користуванні ОСОБА_2 на 3,50м у бік АДРЕСА_1, збільшення довжини і зміни конфігурації фасадної межі, із зсувом її убік вулиці АДРЕСА_1, а також зміни довжини і конфігурації лівої межі суміжної з землями ОГС (проїзд) із зсувом її у бік проїзду, утворені надлишки пл. 103,92м2., внаслідок зміни конфігурації правого бокової межі суміжною з ділянкою, яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_2. Тобто межа повинна проходіть по прямій лінії з довжиною відрізання 1,43м, тоді як вона проходить по ламаній, з зміщенням її у бік ділянки ОСОБА_2 та утворює надлишки пл. 0,62 м2; внаслідок зміни конфігурації лівої бокової межі з боку проїзду, тобто межа повинна проходіть по прямій лінії, тоді як вона проходіть по ламаній, з зміщенням її у бік досліджуваної ділянки №9 «А», утворена недоїмка пл. 8,89 м2. /том ІІІ, а.с.143-156/.

Висновки даної експертизи співпадають з висновками раніше проведеної судової будівельно-технічної експертизи № 067/2008 від 25.03.2008 р. у висновках якої також зазначено,  що пошкодження приміщень у цокольної частини будинку ОСОБА_1 пов*язані з атмосферними водами, стік яких відбувається на отмостку даного будинку.

Також зазначено, що водовідвід будинку ОСОБА_1 не відповідає п.3.25 вимог Правил ДБН 360-92 ( а.с.2-12, том 1).

Позивачем у судовому засіданні було надано договір підряду № 0205 від 23.04.2011 року на виконання ремонтно-відновних робіт по фундаменту огорожі та мостіння житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та локальний кошторис по проведенню робіт, який складає суму витрат на проведення таких робіт у розмірі 7,15704 грн./том ІІІ, а.с. 182-183, 184-191/.

Таким чином, наведеними доказами ОСОБА_1 не довів суду, що саме неправомірними діями попереднього власника ОСОБА_8, йому була заподіяна матеріальна та моральна шкода шляхом пошкодження житлового будинку.

Як вбачається з наданих документів ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 0,0625 га, даний факт підтверджується як договором купівлі-продажу земельної ділянки від 22.08.2002 року так і державним актом на право власності на землю від 25.12.2003 року, тобто право власності позивачем набуто на законних підставах, не ким не оскаржується та не скасоване, тому підстав для задоволення вимоги про визнання права власності на земельну ділянку загальною площею 0,0625 га суд не вбачає.

Також суд вважає, що ОСОБА_8 не довела належними доказами  спричинення її неправомірними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди та правомірність витребування земельної ділянки площею 72 кв.м.

В судовому засіданні було встановлено, що позивач ОСОБА_1 придбав будинок з вже існуючою розподільчою огорожею з земельною ділянкою, на якій був розташований об*кт нерухомості Одеської територіальної громади та у подальшому придбаний ОСОБА_8

З висновку експертизи № 5441/6576 вбачається, що незначним зміщенням огорожі ОСОБА_1 в сторону земельної ділянки ОСОБА_8, у ОСОБА_1 створився надлишок земельної ділянки площею 0,62 кв.м., пов*язаний з необхідністю обслуговування правої бокової стіни гаража під літ. «Б». Однак зведення цієї частини огорожі не пов*язано з діями ОСОБА_1, а здійснено попередніми власниками житлового будинку та земельної ділянки.

Вимоги ОСОБА_8 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відносно демонтування відеокамери, банера, заборони здійснювати відео та фотозйомку, демонтувати металі споруди на їх огорожі є безпідставними та не підлягаючими задоволенню.    

Зважаючи на вище викладені обставини, суд прийшов до переконливого висновку, що позовні вимоги заявлені сторонами не ґрунтуються на законних підставах, у зв’язку з чим у задоволенні позовів необхідно відмовити.

В Україні діє принцип верховенства права.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно до ст. 319 ЦК України власник майна володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, кожна особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода підлягає відшкодування незалежно від майнової шкоди та розміру її відшкодування.

Наявність шкоди, обставини її виникнення, характер, розмір, наслідки завданої позивачу відповідачем шкоди мають бути підтвердженні відповідними доказами, що не було зроблено та не доведено позивачами по справі та його представником.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, даною нормою визначено загальні пiдстав вiдшкодування шкоди, як випливає з ч. 1 цієї статтi, вiдшкодування шкоди можливе за таких умов: 1) завдано шкоди особистим немайновим правам або майну фiзичної або юридичної особи; 2) дiї або бездiяльнiсть, якими завдана шкода, є неправомiрними на думку суду сторонами не було доведено обставин, якими обґрунтовувалось завдання матеріальної чи моральної шкоди.

Суд вважає, що вимоги позивачів в частині стягнення матеріальної шкоди є необґрунтованими, оскільки позивачами не було надано доказів того, що саме з вини одного з відповідачів вони понесли матеріальну шкоду для відновлення стану будівель. Пошкодження частини будинку позивача виникли внаслідок неналежного облаштування позивачем при здійснені будівництва будинку, що також було встановлено проведеною судовою експертизою.

В частині вимог про стягнення моральної шкоди, суд вважає що дані вимоги позивачів задоволенню не підлягають, оскільки позивачами не було надано жодного належного письмового доказу, що одним з відповідачів їм було заподіяно моральну шкоду, а також відсутні докази навмисних дій відповідачів, які б могли спричинити моральну шкоду позивачу.

Суд, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові  наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Суд, розглянувши справу повно, всебічно, об’єктивно та неупереджено, дійшов до висновку, що у первиному та зустрічному позові необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 209, 212, 213, 214, 215,  293 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 391, 1166, 1172 ЦК України,  ст. ст. 125, 126 ЗК України, суд, -

                                                            ВИРІШИВ:

          У задоволенні позову  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради - «Про захист права власності, визнання права власності, стягнення матеріальної та моральної шкоди, зобов’язання привести фундамент будинку у первісний стан»та у задоволенні позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 - «Про відшкодування збитків, матеріальної і моральної шкоди, витребування земельної ділянки відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м.Одеси апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

            У задоволенні позову  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради - «Про захист права власності, визнання права власності, стягнення матеріальної та моральної шкоди, зобов’язання привести фундамент будинку у первісний стан»та у задоволенні позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 - «Про відшкодування збитків, матеріальної і моральної шкоди, витребування земельної ділянки відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м.Одеси апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя :                                                        Сватаненко В.  І.