Дата документу             Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-3129/11                                                                        Головуючий у 1-й інстанції:                                                                                                     

                                                                                                                                   Троценко Т.А.

                                                               Суддя-доповідач: Коваленко А.І.

                            УХВАЛА

                І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

15 червня 2011 року                                                                                м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                       Боєвої В.В.,

Суддів:                                  Коваленко А.І.,

                                             Денисенко Т.С.,

При секретарі:                    Черненко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 квітня 2011 року по справі за позовом Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області до Бердянської державної нотаріальної контори про скасування постанови нотаріуса, зобов’язання видати свідоцтво про право власності,

                                                               ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2009 року Бердянська об’єднана державна податкова інспекція Запорізької області звернулась до суду з позовом до Бердянської державної нотаріальної контори про скасування постанови нотаріуса, зобов’язання видати свідоцтво про право власності.

В позові зазначено, що 06.11.2003 року БОДПІ звернулась до Бердянської державної нотаріальної контори із заявою про оформлення в дохід держави безхазяйної 1\10 частини домоволодіння АДРЕСА_1, яке залишилось після оголошення ОСОБА_4 померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Оскільки у спадкодавця відсутні спадкоємці за законом і за заповітом, то у відповідності до ст. 555 ЦК України 1963 року спадкове майно переходить до держави.

Постановою Державного нотаріуса Бердянської державної нотаріальної контори від 15.09.2010 року було відмовлено БОДПІ у видачі зазначеного свідоцтва про право на спадщину.

Посилаючись на вищевикладене, просила постанову державного нотаріуса скасувати та зобов’язати Бердянську державну нотаріальну контору видати їм свідоцтво про право на спадщину в дохід держави, після оголошення померлим ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року,  на 1\10 частину домоволодіння АДРЕСА_1.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 квітня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Бердянська об’єднана державна податкова інспекція Запорізької області, посилаючись на порушення матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення по суті заявлених позовних вимог.

Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи та в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

          Згідно з ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

          Відповідно до ст. 3 ЦПК України заінтересована особа вправі в порядку встановленому законом, звернутися до суду за захистом порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу.

         У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або держави чи суспільні  інтереси.

          Юридична заінтересованість позивача  у цивільному  процесі  зобов’язує його довести як наявність спірних матеріальних правовідносин, так і ту обставину, що  його права порушені і вони можуть бути захищені у визначений ним  спосіб.   

         Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

         Стаття 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

          Судом встановлено, що рішенням Бердянського міського суду від 28.08.2002 року      ОСОБА_4 оголошено померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджено копією свідоцтва про смерть від 31.10.2003 року (а.с.5).

За довідкою Бердянського КП з технічної інвентаризації №74 від 27 січня 2005 року та копії свідоцтва про право особистої власності на будівлю №59 від 18.06.1959 року ОСОБА_4 належить на праві власності 1/10 частина жилого будинку АДРЕСА_1 (а.с.6-8).

06 листопада 2003 року БОДПІ звернулась до Бердянської державної нотаріальної контори із заявою про оформлення в дохід держави безхазяйної 1\10 частини домоволодіння АДРЕСА_1, яке залишилось після оголошення ОСОБА_4 померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Була заведена спадкова справа за №1037, в якій також міститься заява про прийняття спадщини за законом двоюрідного онука ОСОБА_5 від 24.03.2004 року, на підставі рішення Бердянського міськрайонного суду від 20.02.2004 року про надання додаткового строку на прийняття спадщини, якому постановою від 06.05.2010 року відмовлено у вчиненні нотаріальних дій.

           Звертаючись до нотаріальної контори із завою про  оформлення в дохід держави безхазяйного майна, Бердянська об’єднана державна податкова інспекція,  всупереч вимогам п. 117 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом № 18/5 Міністерства юстиції України від  14.06.1994року, яка діяла на момент звернення її до нотаріальної контори та п. 216 Інструкції по порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом №20/5 Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року, надала до нотаріальної контори копію свідоцтва про право власності на будівлю №59 від 18 липня 1956 року, а не оригінал правовстановлюючого документу на спадкове майно, не надала належним чином посвідчених документів про підтвердження місця відкриття спадщини.

           За таких обставин, державний нотаріус, діючи лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України правомірно відмовив позивачу,  що діє в інтересах держави, у видачі свідоцтва про право на спадщину.  

Листом від 08 вересня 2010 року №4049/02-14 Бердянська державна нотаріальна контора пропонувала позивачу звернутися до суду з позовом про визнання права власності на зазначене майно в порядку спадкування.

Суд першої інстанції, розглянувши справу  в межах заявлених позовних вимог, дійшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволені позову, оскільки  суд не може захистити порушене право позивача у спосіб, який не передбачено законом.  

        Рішення суду відповідає матеріалам справи і закону. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 317  ЦПК України колегія суддів –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 квітня 2011 року

по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: