П О С Т А Н О В А
І м е н е м У к р а ї н и
15.06.2011 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді Симаченко Л. І., з участю прокурора – Василенка О. І., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 розглянув справу про адміністративне правопорушення за протестом прокурора на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 19 квітня 2011 року.
Цією постановою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючий за адресою: ОСОБА_4,
визнаний винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 339 МК України з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень. Вилучений товар постановлено повернути ОСОБА_1.
Згідно з постановою суду правопорушення вчинено за таких обставин: 4 березня 2011 року о 7 – й годині 20 хвилинах ОСОБА_1 на автомобілі марки «OPEL OMEGA», реєстраційний номер НОМЕР_1 при проходженні митного контролю в спрощеному порядку, в режимі «зеленого» коридору на митному посту «Тиса» Чопської митниці переміщував товари, а саме: нові частини та приладдя для автомобілів різних найменувань та виробників у кількості 261 шт. на загальну суму 53 270 гривень 76 копійок, що перевищує неоподатковану норму переміщення товарів через митний кордон України.
Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор в протесті просить поновити йому строк на опротестування з підстав, що про постанову суду йому стало відомо після надходження її копії до Чопської митниці, тобто 6 травня 2011 року. Про час та місце розгляду справи митниця та прокуратура повідомлені не були. Постанову в частині накладення стягнення вважає незаконною, просить її скасувати та накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді конфіскації безпосередніх предметів порушення митних правил.
Переглянувши справу в межах апеляції, заслухавши промову прокурора, який просив поновити строк на опротестування та скасувати постанову суду з накладенням на правопорушника стягнення у виді конфіскації товарів; пояснення ОСОБА_1, який просив залишити постанову суду без зміни, враховуючи, що він ніде не працює, має на утриманні двох неповнолітніх дітей ; перевіривши матеріали справи та дослідивши додаткові документи, апеляційний суд вважає, що клопотання прокурора про поновлення строку на опротестування підлягає задоволенню, а в задоволенні протесту по суті йому слід відмовити.
Як вбачається з подання митного органу Чопська митниця просила суд у відповідності до вимог ст. 390 МК України повідомити її про день та час розгляду справи, що судом виконано не було. На супровідному листі про направлення митному органу копії постанови дата відправлення відсутня. Даних про те, що прокуратура повідомлялась про день розгляду справи відповідно до їх клопотання від 24 березня 2011 року в матеріалах справи немає. Отже, посилання прокурора на те, що йому стало відомо про рішення суду тільки 6 травня 2011 року апеляційний суд приймає до уваги і визнає наступний день початком перебігу строку на опротестування. Протест подано 16 травня 2011 року, тобто в десятиденний строк з моменту, коли прокурору стало відомо про ухвалене рішення. ( а. с. 1, 26, 29, 30, 31 ).
Таким чином, доводи прокурора про поважність причин пропуску строку на опротестування підлягають задоволенню.
Що стосується висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил та про кваліфікацію його дій за ст. 339 МК України, то такі є правильними, підтверджуються даними протоколу про порушення митних правил, поясненнями правопорушника, даними акту огляду транспортного засобу та іншими матеріалами справи і ніким із учасників судового розгляду не оскаржуються. ( а. с. 2 - 5, 6, 11).
Стягнення накладено в межах санкцій ст. 339 МК України з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеня його вини та майнового стану.
Так, з матеріалів справи та з пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, у вчиненому щиро розкаявся, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4. Обставин, що обтяжують його відповідальність по справі не встановлено.
Санкція ст. 339 МК України є альтернативною і тому, враховуючи вимоги ст. 23 КпАП України щодо мети адміністративного стягнення, якою є не тільки покарання, а і виховання особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, апеляційний суд вважає, що накладене на правопорушника стягнення у виді штрафу є достатнім і справедливим.
Доводи прокурора про те, що судом при визначенні розміру штрафу не були враховані вимоги п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 3 червня 2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» щодо врахування співвідношення вартості й кількості товару та вартості транспортного засобу є безпідставними, оскільки в даному пункті йдеться про конфіскацію предметів зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками) і транспортних засобів, що використовувалися для приховування чи переміщення товарів через митний кордон України, визначених у статті 352 МК України. На порушення порядку проходження митного контролю ці вимоги не розповсюджуються.
Що стосується доводів про скасування постанови і накладення іншого більш суворого стягнення, то такі з врахуванням вимог п. 7 ст. 247 КпАП України щодо закінчення строків притягнення особи до адміністративної відповідальності не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що законних підстав до накладення більш суворого стягнення ОСОБА_1 немає. Постанова суду відповідає вимогам ст. ст. 283, 284 КУпАП. Підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 293, 294 КпАП України, апеляційний суд Закараптської області
П О С Т А Н О В И В :
Поновити прокурору строк на опротестування постанови по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1.
Постанову Ужгородського міськрайонного суду від 19 квітня 2011 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 339 МК України з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень залишити без зміни, протест прокурора без задоволення.
Постанова суду остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя: