Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-3182/11 Головуючий у 1 інстанції: Галущенко Ю.А.
Суддя-доповідач: Дзярук М.П.
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 червня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Полякова О.З.
Суддів: Дзярука М.П.
Дашковської А.В.
При секретарі: Винник І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, територіальної громади м. Запоріжжя, треті особи: ОСОБА_3, П’ята Запорізька державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
В С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, територіальної громади м. Запоріжжя, про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
У позові зазначала, що на праві приватної власності її матері - ОСОБА_6 та її племінниці –ОСОБА_5 належить по Ѕ частини квартири АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла, за час свого життя вона заповіту не склала. Після її смерті відкрилася спадщина на Ѕ частину зазначеної квартири. Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_6 є вона –ОСОБА_4 та її рідна сестра – ОСОБА_3
Позивачка звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері, проте в оформленні спадкових прав їй було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів на квартиру, що підтверджують право власності на нерухоме майно спадкодавця.
З огляду на те, що після смерті матері вона прийняла спадщину, звернувшись до нотаріальної контори у встановлений законом строк з відповідною заявою, а ОСОБА_3 спадщину не прийняла, просить визнати за нею право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_6.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 квітня 2011 року позов ОСОБА_4 задоволено.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення яким в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до п.п.2,3 статті 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог; змінити рішення.
У відповідності до п.п.2,3,4 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з ч.3 ст.303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
Відповідно до ст.ст.1216,1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України першу чергу на спадкування за законом мають діти спадкодавця та народжені після смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.
Статтею 1267 ЦК України визначено, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними, якщо за нотаріально посвідченою письмовою угодою спадкоємці не змінили розмір частки у спадщині когось із них.
Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6, що підтверджено свідоцтвом про її смерть (а.с.11).
До складу спадкового майна, що залишилося після її смерті, входить Ѕ частина квартири АДРЕСА_1. Наявність вказаного спадкового майна і реєстрація права власності на нього за спадкодавцем ОСОБА_6 підтверджено довідкою ОП ЗМБТІ (а.с.14).
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 є діти: ОСОБА_4 та ОСОБА_3
Відповідно до вимог цивільного законодавства визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо: 1) постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1268 ЦК України), 2) він подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України) протягом шестимісячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК України.
В межах встановленого законом строку спадкоємець першої черги ОСОБА_4 звернулася до П»ятої Запорізької державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини із заявою від 21 липня 2010 року про видачу свідоцтва про право на спадщину (а.с.38 зворот).
Таким чином, ОСОБА_4 прийняла спадщину у відповідності з вимогами чинного законодавства, оскільки подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України) протягом шестимісячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК України.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з ненаданням правовстановлюючих документів на спадкове майно та існуванням в Шевченківському районному суді м. Запоріжжя цивільної справи за позовом другої спадкоємиці ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріальною конторою було відмовлено.
Згідно ст. 1297 ЦК України спадкування нерухомого майна оформлюється свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно, для чого спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса.
Під час вирішення питання про видачу свідоцтва про право на спадщину нотаріус з’ясовує ряд обставин, з якими пов’язано виникнення права на спадкування, для чого вимагає відповідні докази.
Відповідно до вимог ст. 49 Закону України «Про нотаріат»у разі не подання відомостей (інформації) та документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, нотаріус відмовляє у її вчиненні, про що, на вимогу заінтересованої особи, виносить мотивовану постанову.
Відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії із вказаних підстав, згідно п. п. 2, 23 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування»від 30 травня 2008 року № 7 надає особі право звернутися до суду із заявою про встановлення фактів, від яких залежить виникнення права на спадкування. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 не надала доказів суду щодо неможливості одержати в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері, постанова державного нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, позивачем оскаржена не була. Зазначене вказує на те, що відсутні підстави вважати порушеним право позивача у спадкуванні.
Крім того, згідно з постанови нотаріуса про відмову від 07.04.2011р. (а.с.73) на ім’я ОСОБА_4 останню повідомлено про наступне: згідно п.216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 03.03.2004 року «…видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцеві…», правовстановлюючі документи повинні бути надані нотаріусу спадкоємцями. Також на її прохання нотаріальною конторою було зроблено запит до ОП ЗМБТІ, в зв»язку з відсутністю у неї відомостей на підставі якого документа належить нерухоме майно спадкодавцю. Згідно відповіді ОП ЗМБТІ вбачається, що Ѕ частина спірної квартири належала спадкодавцю на підставі свідоцтва №23172 про право власності на житло, виданого Шевченківською рай адміністрацією 14.01.2009р. Доказів відсутності у позивача правовстановлюючого документу, або неможливості його отримання чи отримання дублікату у органу, який його видав, суду надано не було, що свідчить про уникнення позивача щодо належного у законній спосіб оформлення права на спадщину у відповідному органі - нотаріаті. Крім того, позивачем не зазначено, яким чином її права порушені відповідачами, що підлягають захисту в суді.
У зв’язку з цим колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання за нею права власності на Ѕ частину спадкового майна заявлені передчасно і правові підстави для їх задоволення відсутні.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного обґрунтування задоволення позовних вимог ОСОБА_4 Зазначені обставини є підставою для його скасування і ухвалення нового рішення про відмову у позові.
Керуючись ст. ст. 304,307, 309, 313, 314,316, 317,319 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 квітня 2011 року у цій справі скасувати та постановити нове рішення наступного змісту.
В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, територіальної громади м. Запоріжжя, треті особи: ОСОБА_3, П’ята Запорізька державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом –відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: