Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-а-882/11 Головуючий у 1 інстанції: Каракай Н.Д.
Суддя-доповідач: Коваленко А.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Боєвої В.В.,
Суддів: Денисенко Т.С.,
Коваленко А.І.,
При секретарі: Черненко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області на постанову Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 17 лютого 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,
В С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до УПФУ в Гуляйпільському районі Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни».
В позові зазначала, що як дитина війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік»та Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік»дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»призупинена, рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10 рп/2008 від 22.05.2008 року положення Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік»та Закону України «Про державний бюджет України»на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими призупинена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнані неконституційними, недоплата підвищення пенсії склала: за 2006 рік —1290,6 грн., за 2007 рік —1442,7 грн., за 2008 рік —1158,6 грн., за січень —жовтень 2009 року —1717,8 грн. а всього —5609,7 грн. Прохає суд поновити пропущений строк звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, визнати незаконною бездіяльність відповідача та зобов'язати його провести перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2006 року по теперішній час з урахуванням підвищення її на 30 % від мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, та індекса інфляції, виплачувати пенсію у подальшому з урахуванням підвищення на 30 % від мінімальної пенсії.
Постановою Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 17 лютого 2010 року позов задоволено частково. Визнано бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_2 підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 02.12.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 17.02.2010 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком неправомірною.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" та ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 02.12.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 17.02.2010 року в розмірі ЗО % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі УПФУ в Гуляйпільському районі Запорізької області посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати.
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга УПФУ в Гуляйпільському районі Запорізькій області підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується відміткою у пенсійному посвідченні ( а.с. 6-7).
В силу ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено на 2006 рік згідно з п. 17 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік". Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" п. 17 ст. 77 був виключений, встановлено поетапне запровадження пільг дітям війни, передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за результатами виконання бюджету у першому півріччі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Водночас такий порядок у 2006 році не було визначено.
Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для зобов’язання відповідача здійснити перерахунок позивачу підвищення до пенсії за 2006 рік.
Пунктом 11 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), та втратила чинність з 09.07.2007 р. ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якою зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік.
Таким чином, з 09.07.2007 р. відповідач повинен був здійснити перерахунок та виплатити щомісячну доплату до пенсії позивачу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до пп. 2 п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було викладено у наступній редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Частиною 4 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що учасникам війни, нагородженим орденами і медалями СРСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної Війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни –на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. положення п. 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було визнано неконституційними.
Після 22.05.2008 р. відповідач продовжував виплачувати підвищення до пенсії позивачу у розмірі 10 % мінімальної пенсії за віком, тому суд обґрунтовано зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплатити щомісячну доплату до пенсії позивачу з 14.12.2008 р. по 31.12.2008 р. у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
При цьому, ураховуючи пріоритет закону над підзаконним нормативно-правовим актом, суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530, якою встановлені менші розміри підвищення до пенсії дітям війни, ніж передбачені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
До набрання законної сили рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. та від 22.05.2008 року підстави для перерахунку підвищення до пенсії позивачу як дитині війни за період 01.01.2007 р. по 08.07.2007 р. та з 01.01.2008 р. по 22.05.2008 р. відсутні, оскільки зазначені рішення не мають зворотної дії.
Позов про перерахунок підвищення до пенсії за 2007-2008 роки заявлено лише 28.09.2009 р., тобто з порушенням річного строку звернення до суду, визначеного законом на день подання позову. Докази поважності порушення строку у матеріалах справи відсутні, тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог про перерахунок підвищення до пенсії за період за 2007 рік.
Зміст ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не коригувався та її дія на 2009-2010 рік законами України не була зупинена, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачу з 02.12.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. та з 01.01.2010 р. по 17.02.2010 р.
Таким чином, відповідача у справі обґрунтовано зобов’язано судом першої інстанції провести відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивачу згідно з вимогами ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 02.12.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. та з 01.01.2010 р. по 17.02.2010 р. у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично отриманих сум підвищення.
Доводи відповідача про відсутність коштів і порядку розрахунку підвищення до пенсії не є підставою для скасування правильного по суті судового рішення з огляду на можливість відповідача звернутися за встановленням порядку виконання судового рішення на підставі ч. 1 ст. 263 КАС України. Крім того, обов’язок нарахування та виплати пенсії згідно з законом є компетенцією органів Пенсійного фонду України.
Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 2 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області відхилити.
Постанову Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 17 лютого 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді:Дата документу Справа № 22-а-882/11