Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22а-4810\11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Панасюк І.В.

                             Доповідач Письменний  О. А.   

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.05.2011  колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  у складі:

          головуючого судді     -    Полежая В.Д.  

          суддів                           -   Чельник О.І.

                                                    Письменного О.А.

розглянула в порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі на рішення Гайворонського районного суду  Кіровоградської області від 17 червня 2010    року  за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі про визнання неправомірними дій та зобов’язання виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни.

Заслухавши доповідача,  дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суд з позовом про визнання протиправними дій відповідача та зобов’язання виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни.

Зазначала, що  має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не нараховувалося та не виплачувалося, просила визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії за 2006, 2007, 2008, 2009 роки.

Рішенням Гайворонського районного суду  Кіровоградської області від 17 червня 2010  року  позов задоволено частково. Суд визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу  підвищення до пенсії і зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу, передбачену   ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та  з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що суд при розгляді справи не врахував, що підвищення до пенсії дітям війни є соціальною надбавкою, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету, а не коштів Пенсійного фонду. Державним бюджетом   кошти на виплату соціальної надбавки дітям війни не передбачено і проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню в частині відмови визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_3 підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач  відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус дитини війни. Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже відповідно до положень вказаного закону пенсія позивачу повинна виплачуватись із збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.

Посилання в апеляційній скарзі щодо відсутності норми закону, яка б встановлювала мінімальний розмір пенсії за віком є безпідставними, оскільки на час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Частиною 1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум»передбачено, що  прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Нормами чинного процесуального  законодавства, зокрема ч.4 ст.8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, а ч.7 ст.9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

До спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою визначено розмір виплат підвищення до пенсії, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення до пенсії, слід керуватися Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а не підзаконним нормативно-правовим актом.

Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Разом з тим, судом першої інстанції при ухваленні рішення було допущеного порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині відмови визнати незаконними дій відповідача, зобов’язати здійснити перерахунок та виплату коштів, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»за 2009 рік.

Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік»не зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до  заперечень на позовну заяву ОСОБА_3, що подані управлінням Пенсійного фонду України в Гайворонському районі (а.с.7) з 01.01.2008 року позивачу виплачується надбавка до пенсії в розмірі 10 % прожиткового мінімуму.  В 2009 році діє прожитковий мінімум на одну особу в розмірах, що діяли у грудні 2008 року  і ОСОБА_3 виплачується надбавка у розмірі 49, 80 грн. (що становить 10% прожиткового мінімуму).

Таким чином висновок суду щодо відсутності доказів порушення права на отримання виплат передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не відповідає матеріалам справи і є помилковим.  

За таких обставин рішення  суду не можна визнати законним і обґрунтованим, тому воно підлягає частковому скасуванню з прийняттям нової постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст.195, ст.197, п.3 ч.1 ст.198,  п.4 ч.1 ст.202, ст.207 КАС України  колегія суддів, -   

п о с т а н о в и л а :

            Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі  задовольнити частково.

Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від  17 червня 2010 року в частині відмови визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_3 підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року   скасувати.

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_3 підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період  з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року    в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком –протиправною.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_3 підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку  до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий  

Судді