Справа № 2-412/2011р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

07 червня 2011 року          Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:

                                           головуючого судді                      Кульбакова І.В.,

                                           при секретарі                               Киреєвої Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Укрвуглебуд»про відшкодування суми моральної шкоди,

                                                                     В С Т А Н О В И В:

        Позивач звернувся із зазначеним позовом до ВАТ «Укрвуглебуд»про відшкодування суми моральної шкоди, пов'язаної с ушкодженням здоров'я.

        В позові заяві зазначив, що він працював у підприємстві відповідача з 03.05.2010 року по 28.10.2010 року підземним гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем у шахті, звільнився за станом здоров'я. Згідно графіком виходів 03 липня 2010 року в 1 зміну при виконанні наряду на доставку електродвигуна на сполучення магістрального конвеєрного штреку з повітряподавальним хідником північної корінної лави пл.k5 блоку №4 гор.986 м. о 09 годин 15 хвилин при підтягуванні двигуна таль-лебідкою стався розрив протипожежного водопроводу, внаслідок чого позивач був травмований елементами труби в область голови, внаслідок чого сталося виробнича важка проникаюча відкрита черепно-мозкова травма з переломом черепу с розтрощенням обох лобних долей, зламані 2 ребра. 07 липня 2010 року був складений акт про нещасний випадок на виробництві. Згідно висновку МСЄК від 28.10.2010 року йому встановлено 70% втрати професійної працездатності за даною травмою і він визнаний інвалідом 2-ої групи з переоглядом.

Внаслідок втрати професійної працездатності і отриманої травми йому спричинена моральна шкода, яка виражається у наявності   страждання та фізичному болю у голови, у ребрах, виникає часті запаморочення, слабкість, порушення пам'яті, він зазнає моральні страждання, тривалий час змушений докладати зусилля для організації свого життя, проходити лікування, витримуючи біль і страждання, позивач у зв'язку з отриманням травми знаходиться під наглядом лікарів, проходить систематичні курси стаціонарного і амбулаторного лікування у медичних закладах. Унаслідок цього порушені його звичайні соціальні зв'язки, він знаходиться у постійній нервовій напруженості, що негативно впливає на його психологічний стан. Також зазначив, що не може займатися фізичною працею, допомагати близьким у домашньому господарстві, втратив можливість працювати за професією, по рекомендації МСЄК йому протипоказана тяжка фізична праця. Прохав в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнути на його користь 30 000 гривень.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, що діяла на підставі довіреності, позовні вимоги підтримала, пояснення дала у межах доводів позовної заяви, також пояснила, що в результаті отримання травмі ОСОБА_1 було звільнено з роботи за станом здоров'я, за пунктом 2 статті 40 КЗпП України внаслідок виявленої невідповідності працівника виконуваній роботі через стан здоров'я, який перешкоджає продовженню даної роботи. Ії довіритель до теперішнього часу продовжує відчувати фізичний біль, який посилюється у періоди зміни погоди, являючись молодою людиною у віці 39 років, він періодично приходить у депресивний стан, його, крім іншого, пригнічує зовнішній вигляд його обличчя, яке від травмі деформовано, постійно носить капелюх.

        Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини своєї неявку суду не повідомив, у зв’язку з чим, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

        Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

        З копії трудової книжки суд встановив, що 30.04.2010 року позивач був прийнятий на роботу до ВАТ «Укрвуглебуд». (а.с. 7-9)

        03 липня 2010 року із позивачем стався нещасний випадок на виробництві, про що на підприємстві 07 липня 2010 року було складено акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1. (а.с. 10 - 11)

        Висновком МСЕК від 28 жовтня 2010 року позивачу було встановлено 70 % втрати професійної працездатності у зв’язку із нещасним випадком на виробництві. (а.с. 12)

        На цій підставі позивач перебуває на обліку в реєстрі потерпілих в Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Гірницькому районі м. Макіївки.    

        Відповідно до ст. 153 ч. 2 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

        Відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці»від 14 жовтня 1992 року роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно –правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

        Статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Частиною 2 цієї статті встановлено, що порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

        Таким законодавством є відповідні норми ЦК України, зокрема ч. ч. 3, 4, 5 ст. 23, п. 1 ст. 268, ст. ст. 1167, 1168 зазначеного Кодексу, про що зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року № 20-рп/2008.

        У зв’язку із втратою чинності положеннями ст. ст. 21, 28, 34 Закону щодо обов’язку Фонду відшкодувати моральну шкоду, спірні правовідносини регулюються ст. 237-1 КЗпП України, яка передбачає право на відшкодування моральної шкоди потерпілого на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання за рахунок роботодавця.

        В даному випадку, право на відшкодування моральної шкоди позивачу ОСОБА_1 випливає зі змісту ст. 237-1 КЗпП України, яка регулює ці правовідносини, і право на відшкодування моральної шкоди у позивача пов’язано з нещасним випадком, що призвів до втрати нею професійної працездатності у розмірі 10 відсотків, яка була їй встановлена.

        З огляду на вище наведене, суд дійшов висновку про необхідність стягнення суми моральної шкоди з роботодавця –ВАТ «Укрвуглебуд».

        За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що наслідки нещасного випадку на виробництві змусили позивача змінити спосіб життя та докласти додаткових зусиль для організації життя, у зв’язку з цим у позивача, відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, з моменту встановлення йому стійкої втрати працездатності, а саме з 28 жовтня 2010 року, виникло право на відшкодування їй моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я у зв’язку із нещасним випадком на виробництві, за рахунок роботодавця.

        В п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України № 1-рн/2004 від 27 січня 2004 року зазначено, що ушкодження здоров’я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов’язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

        Встановлюючи розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню, суд враховує конкретні обставини, характер і ступінь моральних страждань позивача, порушення нормального життєвого укладу, керуючись вимогами розумності і справедливості суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а тому на користь позивача з відповідача слід стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 21 000 гривень.  

        На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 6, 10, 11, 15, 212, 213, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України,

                                                                        В И Р І Ш И В:

        Позов ОСОБА_1 до ВАТ «Укрвуглебуд» про стягнення суми моральної шкоди –задовольнити частково.

        Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Укрвуглебуд»на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок виробничої травми, що сталася 03 липня 2010 року 21000 (двадцять одну тисячу) гривень, а також судовий збір на користь держави в у розмірі 8 гривень 50 копійок та 7 гривень 50 копійок –витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

        В іншій частині позовних вимог відмовити.

        Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня ухвалення рішення апеляційної скарги.

        Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

                                           Суддя: