Справа № 2-59

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 травня 2007р.

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

Головуючої-судді:              Єгорової Н.І.

При секретарі:                     Маковецькій Л.А.

За участю представників:      ОСОБА_1, ОСОБА_2,

Розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Доманівка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування шкоди посилаючись на те, що 19 листопада 2006р. вона вигнала до череди корову по кличці «Циганка», яка належала їй на праві приватної власності. В череді корову прийняли під свою відповідальність пастухи ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Ввечері корова не повернулася і як згодом виявилося, що тварина загинула. Згідно протоколу розтину трупу було встановлено, що корова нічим не хворіла, внутрішні органи не заражені, причиною загибелі стала гостра тимпанія (вздуття). До такого стану корову могло привести надмірне споживання деяких рослин . Розтином трупу встановлено, що шлунок корови був переповнений кормовими масами та газами. Позивачка вважає, що, прийнявши під свою відповідальність корову, пастухи недобросовісно віднеслися до обов'язків по догляду за твариною, що призвело до споживання твариною надмірної кількості свиріпи. Не надали тварині вчасної допомоги. Така безвідповідальність привела до загибелі тварини. Оскільки дана корова була придбана за 1900 грн., і один з пастухів ОСОБА_7 добровільно відшкодував свою частку в сумі 650 грн., просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку 1300 грн. завданої шкоди.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 уточнила позовні вимоги і пояснила, що, оскільки череда випасалася власниками худоби по черзі, то в день виконання даної роботи між власниками худоби та пастухами виникали своєрідні договірні відносини аналогічні договору підряду. Пастухи неналежним чином віднеслися до виконання своїх обов'язків і повинні нести матеріальну відповідальність за втрату майна. Просить стягнути з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в солідарному порядку завдані збитки в розмірі 1300 грн.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і просив відмовити в задоволені позову, так як своєї вини в загибелі корови не вбачає, вважає, що корова захворіла і тому загинула.

Відповідач ОСОБА_5 не визнав позовні вимоги і в судовому засіданні пояснив, що для випасання корів в день свого чергування найняв на роботу ОСОБА_6, за що йому заплатив гроші. Вини пастухів в загибелі корови не вбачає, вважає, що корова загинула внаслідок переїдання, що є особливістю побудови її організму.

Співвідповідач ОСОБА_6 позовні вимоги не визнав і в судовому засіданні пояснив, що його вини в загибелі тварини не має, допомоги тварині вони надати не могли і тому відповідати не повинні.

Вислухавши сторони, пояснення свідків, допитаних в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Із матеріалів справи вбачається, що 19 листопада 2006р., внаслідок розширення шлунка кормовими масами та газами , що спричинило тиск на діафрагму та легені тварини і привело до асфіксії, загинула корова, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_3, про що було складено протокол розтину трупу тварини за № 1 від 19.11.2006р.

Із пояснень відповідачів по справі ОСОБА_4, ОСОБА_6, вбачається, що 19 листопада 2006р. вони випасали череду корів жителів смт.Доманівка. В череді знаходилася і корова, яка належала на праві власності ОСОБА_3 Приблизно о 14 год, коли вони погнали тварин з випасу додому, виявилося, що корова ОСОБА_3 лежала в рівчаку на боку. Підійшовши до неї, вони помітили, що корова нездужає і при них загинула.

Допитанні в якості свідків ветеринарні лікарі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пояснили, що при розтині трупу корови, яка належала власниці ОСОБА_3 було виявлено, що корова загинула від асфіксіі, яка виникла від розширення шлунку кормовими масами. У зв'язку з пілороспазмом ( не відкриття клапану ), кормові маси із шлунку не проходили до кишечника, що призвело до вздуття шлунка та асфіксії. Пілороспазм міг виникнути внаслідок особливості побудови організму або знаходження корови в лежачому стані у неприродній позі. Встановити причину нездужання корови, не маючи спеціальної освіти, неможливо. Підняти корову вагою 400 кг. силами трьох чоловіків похилого віку також неможливо.

Позивачка вважає, що у зв'язку з тим, що череда корів випасалася по черзі власниками корів, то між власниками тварин і пастухами виникали договірні відносини аналогічні договору підряду: пастухи брали на себе обов'язок по випасанню худоби і її збереженню, а власники худоби зобов'язувалися оплатити цю роботу таким же чином, але в інший термін.

Відповідачі по справі ОСОБА_4 як підрядчик, та ОСОБА_6 як субпідрядник залучений підрядчиком ОСОБА_5 19.11.2006р. взяли на себе обов'язок по випасу худоби та її збереженню. Свої обов'язки відповідачі, як вважає суд, виконали. Худоба була випасена і кількість голів була збережена. Якість кормів на хворобу та загибель тварини не вплинула. Коровам природньо в процесі випасання періодично відпочивати та лягати на землю, а тому візуально визначити причину, чому корова лягла, не маючи медичної освіти, не можливо.

Ствердження позивачки, що пілороспазм шлунку у корови виник саме із-за знаходження корови в лежачому безпорадному стані є її припущеннями та спростовується поясненнями ветеринарних лікарів ОСОБА_9 та ОСОБА_10, і поясненнями відповідачів по справі, які пояснили, що жодних ознак знаходження корови в безпорадному стані не було. Крім того, розтин трупу тварини був проведений на слідуючий після загибелі худоби день, про що стверджували сторони по справі. Бродіння кормових мас в шлунку, могло привести до його розширення від газів та зміни пози худоби.

Відповідно до ст..842 ЦК України- ризик випадкового знищення майна до виконання договору підряду несе сторона, яка надала це майно.

Враховуючи, що корова загинула не від дій відповідачів та не від неналежного виконання ними своїх обов'язків , суд приходить до висновку, що в задоволені позову належить відмовити.

Керуючись ст..ст.837, 838, 841, 842 ЦК України, ст..ст.5,6,8,10,11,60,209,212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування збитків - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження може бути подана до суду протягом 10 днів з моменту оголошення рішення суду. Апеляційне оскарження проводиться в порядку ст..294 ЦПК України.