Справа № 2-364

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 травня 2007р.

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

Головуючої-судді:    Єгорової Н.І.

При секретарі:           Маковецькій Л.А.

За участю представника:   Вовчанської Г.С.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Доманівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства «Едем», Доманівського району про зміну причини звільнення, витребування трудової книжки та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПСП «Едем» с.Богданівка, Доманівського району про зміну причин звільнення , витребування трудової книжки та стягнення моральної шкоди в розмірі 1000 грн. посилаючись на те, що з січня 2005р. він працював в ПСП «Едем» трактористом. 16 січня 2007р. позивач подав заяву про звільнення за власним бажанням за сімейними обставинами. Керівник підприємства, отримавши заяву, повідомив позивача про необхідність відпрацювати 2 неділі і тоді він буде звільнений. 29 січня 2007р. позивач захворів, в зв'язку з чим по 9 лютого 2007р. перебував на амбулаторному лікуванні. 9 лютого 2007р.прийшовши на роботу, позивачу стало відомо, що його звільнено за ст..40 п.4 КЗпП України, тобто за прогули і видали нову трудову книжку з останнім записом про трудову діяльність на підприємстві. Позивач вважає звільнення незаконним, оскільки його звільнили без встановлення поважності причини його відсутності на роботі та без згоди профспілкового комітету, як зазначено в трудовому законодавстві. Крім того, йому не повернули трудової книжки, яку він передав керівництву при працевлаштуванні. Незаконні дії керівництва підприємства завдали позивачу значних моральних страждань, які знайшли свій прояв у нервовому перенапружені і порушені нормальних життєвих зв'язків, що дало поштовх до загострення виразкової хвороби. Моральну шкоду позивач оцінює в 1000 грн. і просить стягнути її з відповідача.

В судовому засіданні позивач відмовився від позовних вимог в частині внесення змін, причини звільнення його з займаної посади, до наказу. ОСОБА_1 просив зобов'язати ПСП «Едем» повернути йому трудову книжку , в якій зазначена його повна трудова діяльність. В зв'язку з тим, що наказ про його звільнення з роботи відповідачем був скасований після звернення ним до суду, просить стягнути з підприємства «Едем» моральну шкоду в розмірі 1000 грн. та судові витрати в сумі 150- грн..

Представник відповідача ПСП «Едем», Доманівського району в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково і пояснив, що ОСОБА_1 своєчасно не повідомив керівництво підприємства, що захворів і знаходиться на лікуванні, тому його було звільнено з роботи у зв'язку з прогулами. Після того, як стало відомо, що він дійсно хворів, керівництво підприємства добровільно скасувало наказ про звільнення ОСОБА_1 та видало новий наказ про звільнення позивача з займаної посади за власним бажанням. Облік трудових книжок на підприємстві не вівся, тому невідомо куда поділася трудова книжка ОСОБА_1 У зв'язку з тим, що трудова книжка була загублена, позивачу видана нова трудова книжка з зазначенням трудової діяльності на підприємстві «Едем». Представник відповідача просив в задоволені позовних вимог про стягнення моральної шкоди відмовити, так як позивач сам винен в тому, що своєчасно не

повідомив про хворобу. Відносно судових витрат не заперечує відшкодувати відповідно доданих квитанцій.

Вислухавши пояснення сторін, свідка, допитаного в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку , що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Із матеріалів справи вбачається, що наказом № 2-к від 09.02.2007р. ОСОБА_1 був звільнений з роботи за невихід на роботу без поважних причин за ст..40 п.4 КЗпП України.

Наказом № 4-к від 13.02.2007р. були внесені зміни в формулюванні причин звільнення, ОСОБА_1 звільнений з роботи за власним бажанням за ст..38 КЗпП України з 09.02.2007р.

Спір між сторонами відносно причини звільнення з роботи вичерпаний і позивач відмовився від позовних вимог в зазначеній частині позову.

Згідно ст..48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку, як передбачено ст.,47 КЗпП України.

Позивач стверджує, що при працевлаштуванні в ПСП «Едем» ним була передана керівництву підприємства трудова книжка, в якій зазначена вся його трудова діяльність протягом більш 20 років. При звільнені з роботи, трудову книжку йому не повернули , що суперечить вимогам трудового законодавства.

Так, як позивач наполягає на поверненні трудової книжки і його вимога не суперечить діючому законодавству, суд приходить до висновку про необхідність задоволення зазначеної вимоги.

Позивач вважає, що неправомірним та незаконним звільненням його з роботи, йому була завдана моральна шкода, яка була спричинена моральними стражданнями в вигляді нервового перенапруження і порушені нормальних життєвих зв'язків, що дало поштовх до загострення виразкової хвороби.

Згідно ст..237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Звільнення позивача з займаної посади на незаконній підставі, порушуючи його права і інтереси, привели ОСОБА_1 до моральних страждань, які виразилися в нервовому перенапружені і порушені нормальних життєвих зв'язків. Діями відповідача ОСОБА_1 була спричинена моральна шкода, яка відшкодовується винною особою відповідно до вимог ст..237-1 КЗпП України.

Визначаючи спосіб відшкодування моральної шкоди, суд бере до уваги і поведінку позивача, який своєчасно не повідомив керівництво підприємства про хворобу та лікування, що призвело до видання незаконного наказу про звільнення.

Виходячи із засад добросовісності дій сторін у правовідношенні й справедливості, вже само по собі змінення наказу з зазначенням іншої причини звільнення (за бажанням працівника) є належним і достатнім засобом відшкодування позивачу його моральних страждань.

Судові витрати підлягають відшкодуванню в повному обсязі, проти чого не заперечує і відповідач.

Керуючись ст..ст.47,48, 237-1,232,235 КЗпП України, ст..5,6,8,10,11,60,88,205, 209,212-215 ЩІК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Прийняти відмову ОСОБА_1 від позовних вимог до ПСП «Едем» Доманівського району в частині зміни формулювання причин звільнення, провадження в зазначеній частині позову закрити.

Зобов'язати ПСП «Едем», Доманівського району повернути ОСОБА_1 його первинну трудову книжку з повним викладенням записів його трудової діяльності.

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ПСП «Едем» про відшкодування моральної шкоди в грошовому виразі - відмовити.

Стягнути з ПСП «Едем», с.Богданівка, Доманівського району на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 150 грн.

Стягнути з ПСП «Едем», Доманівського району на користь держави судовий збір в розмірі 17 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 7.50 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подачи заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження може бути подана до суду протягом 10 днів з моменту проголошення рішення суду. Апеляційне оскарження проводиться в порядку ст..294 ЦПК України.