Справа № 2-425/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"31" березня 2011 р. Дарницький районний суд м. Києва

в складі:  головуючого судді                     ЛЕОНТЮК Л.К.

    при секретарі                               КОСИНСЬКІЙ О.М.

    позивача:                                        ОСОБА_1

    його представник          а                    ОСОБА_2

    представника ДРДА                    ОСОБА_3

розглянувши   у   відкритому      судовому   засіданні   в   залі  суду  в  м.  Києві

цивільну    справу    за   позовом     ОСОБА_1     до   ГОЛОВНОГО       УПРАВЛІННЯ       ЖИТЛОВОГО      ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ      КМДА,    ІНСПЕКЦІЇ     ДЕРЖАВНОГО      АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНОГО     КОНТРОЛЮ     в    м.   Києві, ГОЛОВНОГО     УПРАВЛІННЯ    ЮСТИЦІЇ     в     м.   Києві,     треті    особи:   Дарницька районна     в     м.   Києві     державна    адміністрація,    Київське    міське    бюро   технічної інвентаризації     та     реєстрації     права     власності    на     об’єкти    нерухомого   майна,  Садове      товариство      «Сади   Нижні - 2»,     П’ятнадцята     Київська    Державна   нотаріальна     контора,   ОСОБА_4    про   визнання   права   власності   на    садовий    (дачний)    будинок,   суд

          В с т а н о в и в :

          25 січня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Головного управління житлового забезпечення КМДА, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві, Головного управління юстиції в м. Києві, треті особи: Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, Садове товариство «Сади Нижні -2», П`ятнадцята Київська Державна нотаріальна контора, та просив постановити рішення, яким: визнати за ним право власності на садовий будинок, вказаний у технічному паспорті під літерою «А»та тамбур «а», прибудову «а1», прибудову «а2», навіс «Б»та господарський блок «В», розташовані у Дарницькому районі м. Києва по АДРЕСА_2, в порядку спадкування за законом; зобов’язати Київське міське бюро технічної інвентаризації зареєструвати за ним право власності на садовий будинок, вказаний у технічному паспорті під літерою «А»та тамбур «а», прибудову «а1», прибудову «а2», навіс «Б»та господарський блок «В», розташовані у Дарницькому районі м. Києва по АДРЕСА_2, в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що його мати ОСОБА_6 у 1980 році господарчим способом побудувала АДРЕСА_2, в Дарницькому районі м. Києва, про що свідчить довідка від 15.03.2008 р. У 2008 році був виготовлений технічний паспорт на вищевказану будівлю, а саме: садовий будинок «А», тамбур «а», прибудова «а1», прибудова «а2», підвал, навіс «Б»та госпблок «В», загальною площею приміщень будинку під літерою «А»60,7 кв.м. ОСОБА_6 не встигла зареєструвати своє право власності на садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 р. померла. Заповіт ОСОБА_6 не складала. Таким чином, спадкування за нею здійснюється відповідно до правил глави 86 Цивільного кодексу України. Чоловік ОСОБА_6 та батько позивача, ОСОБА_7, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р. Після смерті матері, ним було подано заяву про прийняття спадщини до П’ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори. На підставі наданих йому документів, П’ятнадцятою Київською державною нотаріальною конторою було надано відповідь про неможливість видання свідоцтва про право на спадщину за законом на садовий АДРЕСА_2 у Дарницькому районі м. Києва, у зв’язку з відсутністю документів, які б підтверджували право власності на зазначений садовий будинок  на ім’я ОСОБА_6

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2, уповноважена за довіреністю від 15.10.2009 року серії ВМО №343455 та дійсна до 15.10.2011 року (а.с. 8, 34) позовні вимоги підтримали та просили  задовольнити.  

Відповідач Головне управління житлового забезпечення КМДА, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, свого представника в судове засідання не направив, в своїй заяві на ім’я суду від 22 березня 2010 року просив проводити розгляд справи у відсутності його представника.

Відповідач Інспекція державного  архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, свого представника в судове засідання не направила. У відзиві на ім’я суду від 17.05.2010 року представник ІДАБК у м. Києві ОСОБА_9, уповноважений за довіреністю № 7/26-22/07 від 12.01.2010 року, просив проводити розгляд справи у відсутності представника ІДАБК в м. Києві, та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного затвердження проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Дозвіл на виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_2, Дарницький район, ІДАБК відповідно до вимог ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій»не видавала, а сам об’єкт будівництва в експлуатацію не приймався. Крім того, законодавством не передбачено спадкування самовільно збудованих об’єктів.

Відповідач Головне управління юстиції в м. Києві,  будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, свого представника в судове засідання не направило, в своїх заявах на адресу суду від 01.04.2010 року та 28.03.2011 року, просило розглядати справу у відсутності його представника. В письмових поясненнях від 01.04.2010 року виконуючий обов’язки начальника ГУЮ у м. Києві ОСОБА_10 пояснила, що відповідно до п. 214 та п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2001 року №; 20/5, нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину перевіряє склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців обов’язково вимагається подання відповідних документів. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться після подання оригіналів правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві. У зв’язку з ненаданням до нотаріальної контори всіх необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно, визначених п. 2.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5,нотаріус не мала можливості в порядку, передбаченому ст.ст. 1296-1298 Цивільного кодексу України оформити право на спадщину. Крім того, у відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. У випадку визнання за позивачем права власності, рішення суду і буде тим правовстановлюючим документом, який буде підтверджувати право власності позивача на майно, яке має бути зареєстроване в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна. Визнання права власності за рішенням суду виключає можливість оформлення нотаріальною конторою свідоцтва про право на спадщину.

Представник третьої особи Дарницької районної у м. Києві Державної адміністрації ОСОБА_3, уповноважений за довіреністю № 632/01 від 26.01.2011 року, в судовому засіданні, надав пояснення та просив закінчити розгляд справи у відсутності представника ДРДА. В письмових поясненнях від 24.03.2010 року представник ДРДА ОСОБА_11, уповноважений за довіреністю від 20.01.2010 року № 299/01, пояснив, що діючим житловим та цивільним законодавством України визначено чіткий порядок здійснення будівництва, для всіх без виключення, фізичних осіб –громадянами України житлових будинків на території країни та території її адміністративно-територіальних одиниць.

Третя особа КП «КМ БТІ», будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, не направила свого представника в судове засідання. В своїх письмових запереченнях від 17.03.2010 року начальник КП «КМ БТІ»ОСОБА_12 просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на наступне. Державна реєстрація об’єктів нерухомого майна та прав власності на них –це внесення відповідних відомостей до міського державного реєстру об’єктів нерухомого майна у зв’язку з виникненням, переходом або припиненням права власності на об’єкти нерухомого майна. Державній реєстрації права власності підлягають об’єкти нерухомого майна, що розташовані в м. Києві, будівництво або реконструкція яких закінчені, незалежно від форми власності та які прийняті в експлуатацію в установленому прядку при наявності актів прийняття об’єктів в експлуатацію та матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених БТІ. Згідно наданих реєстрових книг БТІ, на даний час, реєстрація права власності на АДРЕСА_2, садове товариство «Східне»у Дарницькому районі м. Києва відсутня. Згідно положень про порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна, затвердженого Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31 серпня 2001 року № 1820, здійснює оформлення права власності та видає свідоцтва про право власності фізичним та юридичним особам на об’єкти житлового фонду –Головне управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації. Згідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»реєстрація права власності проводиться на підставі визначеного переліку правовстановлюючих документів. Також, ч. 3 ст. 17 Закону встановлено, що державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об’єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав. Згідно ч. 4 ст. 18 зазначеного Закону передбачено, що для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою про державну реєстрацію прав подаються документи про правочини щодо такого об’єкта нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права. При цьому відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону документи, що встановлюють виникнення, припинення, перехід прав на нерухоме майно і подаються для державної реєстрації прав на нерухоме майно, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом, Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами. Також зазначив, що відповідно до ст. 24 вказаного Закону у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змогу установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване. Позивач до цього часу не звертався до БТІ з заявою щодо проведення державної реєстрації права власності, не має та не надав відповідного правовстановлюючого документа підтверджуючого його право власності на садовий будинок, не отримував письмової відмови у проведенні реєстрації, таким чином вважають, що відсутні правові підстави зобов’язувати БТІ реєструвати право власності.

Третя особа П’ята Київська державна нотаріальна контора будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, не направила свого представника в судове засідання. В своїй заяві на адресу суду від 29 березня 2010 року (а.с. 109) просила розглядати справу у відсутності представника нотаріальної контори.

Третя особа СТ «Сади-нижні-2»Дарницького району м. Києва, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не направило свого представника в судове засідання, про причини неявки суд не повідомило.

Третя особа ОСОБА_13 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, та в своїй заяві на ім’я суду від 22 квітня 2010 року не заперечував проти задоволення позову та просив розглядати справу у його відсутності.          

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника ОСОБА_14, уповноважену за довіреністю, ВМО № 343455 від 16.10.2009 року (а.с. 8, 34), представника третьої особи ДРДА ОСОБА_3, який діє за довіреністю № 632/10 від 26.01.2011 року (а.с. 178), письмові заперечення КП «КМБТІ» від 17.03.2010 року (а.с. 41-43), письмові пояснення Головного управління юстиції у м. Києві (а.с. 111-112), письмові пояснення ДРДА (а.с. 116-119), письмовий відзив на позовну заяву ІДАБК у м. Києві (а.с. 133-134), копію спадкової справи ОСОБА_6 (а.с. 62-108), висновок судової будівельно-технічної експертизи № 5107/10-15 від 28.02.2011 року (а.с. 159-173), дослідивши матеріали справи у їх сукупності, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно довідки СТ «Сади Нижні-2»від 15.03.2008 року (а.с. 22) ОСОБА_6, яка є матір’ю позивача ОСОБА_1 (а.с. 32), Рішенням ВК Київміськради від 2 квітня 1979 року № 419/16 було відведено земельну ділянку для будівництва садового АДРЕСА_2. У 1980 році господарчим способом ОСОБА_6 на вищевказаній земельній ділянці побудувала АДРЕСА_2, в Дарницькому районі м. Києва, та ввела його в експлуатацію. 5 лютого 2008 року ОСОБА_6 отримала державний акт на право власності на земельну АДРЕСА_2 в м. Києві (а.с. 40). 28 березня 2008 року був виготовлений технічний паспорт на садовий АДРЕСА_2 в м. Києві, а саме: садовий будинок «А», тамбур «а», прибудова «а1», прибудова «а2», підвал, навіс «Б»та госпблок «В», загальною площею приміщень будинку під літерою «А»60,7 кв.м (а.с. 17-21). ОСОБА_6 не зареєструвала своє право власності на садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2, оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_2 р, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 09.08.2009 року (а.с. 26). Заповіт ОСОБА_6 складено не було. Чоловік ОСОБА_6 та батько позивача, ОСОБА_7, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Після смерті матері ОСОБА_6, позивачем ОСОБА_1 було подано заяву про прийняття спадщини до П’ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори (а.с. 63), а його брат ОСОБА_13, третя особа по справі, відмовився від спадщини на користь позивача, що підтверджується нотаріально завіреною заявою (а.с. 83). На підставі наданих ОСОБА_1 документів, ОСОБА_1 отримав свідоцтва про право на спадщину за законом: на земельну ділянку, площею 0,0722га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (СТ «Східне») (а.с. 100); на вклад з належними відсотками та компенсаційної суми, що знаходиться на зберіганні у ТВБВ № 013 філії Голосіївського відділення № 5398 м. Києва ГУ по м. Києві та Київській області ВАТ «Державний ощадний банк України»на рахунках: № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3; у ВТБВ № 0420 філії Голосіївського відділення № 5398 м. Києва філії ГУ по м. Києві та Київській області ВАТ «Державний ощадний банк України»на рахунках: № НОМЕР_4, № НОМЕР_5 (а.с. 101); на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 99); та П’ятнадцятою Київською державною нотаріальною конторою було надано відповідь про неможливість видання свідоцтва про право на спадщину за законом на садовий АДРЕСА_2 у Дарницькому районі м. Києва, у зв’язку з відсутністю документів, які б підтверджували право власності на зазначений садовий будинок  на ім’я ОСОБА_6

У відповідності до ст. 328  ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно до ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди. Власник земельної ділянки набуває права власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ст. 1223 право на спадкування мають особи зазначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені статтями 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1261 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.   

Як встановлено в судовому засіданні мати позивача ОСОБА_6 заповіт не складала, а тому право на спадкування за законом одержав її син ОСОБА_1, який є єдиним спадкоємцем першої черги, оскільки його брат ОСОБА_13, третя особа по справі, відмовився від спадщини на користь позивача, що підтверджується нотаріально завіреною заявою ОСОБА_13 від 16 жовтня 2009 року (а.с. 83).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що померла мати позивача ОСОБА_6 на законних підставах збудувала садовий АДРЕСА_2 у Дарницькому районі м. Києва, на належній їй на праві власності земельній ділянці, ввела його в експлуатацію, однак не встигла отримати свідоцтво на право власності на нього, оскільки померла. Так як позивач є єдиним спадкоємцем першої черги, він має законне право на визнання за ним права власності на вищевказаний садовий будинок, оскільки до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, у зв’язку з цим суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 208, 209, 212-215, 218, 222, 294  ЦПК України, ст. 328, 375, 392, 1216, 1217, 1218, 1223, 1261 ЦК України, ст.ст. 55 Конституції України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні    вимоги   ОСОБА_1     до   ГОЛОВНОГО       УПРАВЛІННЯ   ЖИТЛОВОГО  ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ   КМДА,    ІНСПЕКЦІЇ    ДЕРЖАВНОГО      АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНОГО  КОНТРОЛЮ  в  м.  Києві, ГОЛОВНОГО   УПРАВЛІННЯ    ЮСТИЦІЇ     в    м.  Києві,   треті   особи:  Дарницька районна   в   м.   Києві    державна    адміністрація,    Київське   міське   бюро  технічної інвентаризації    та    реєстрації    права    власності    на     об»єкти    нерухомого   майна,  Садове      товариство      «Сади   Нижні - 2»,     П’ятнадцята     Київська   Державна  нотаріальна   контора,  ОСОБА_13   про   визнання   права  власності  на  садовий  (дачний)  будинок, задовольнити.          

          Визнати  за  ОСОБА_1  в  порядку  спадкування  за   законом   право   власності   на   садовий   будинок,   вказаний  у  технічному  паспорті  під літерою  «А»та  тамбур  «а»,  прибудову  «а1»,  прибудову  «а»,  навіс  «Б»та  господарський блок «В»,  розташований  у Дарницькому районі АДРЕСА_2.

          Зобов»язати  Київське  міське  бюро технічної  інвентаризації  та  реєстрації  права  власності на об’єкти нерухомого майна зареєструвати за ОСОБА_1   в   порядку  спадкування   за   законом   право   власності   на   садовий  будинок, вказаний у технічному паспорті під літерою «А»та тамбур «а», прибудову «а1», прибудову  «2а»,  навіс «Б»та  господарський  блок  «В»,  розташовані  у  Дарницькому  районі  м. Києва  по  АДРЕСА_2.

Рішення  може  бути  оскаржене до  Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний   суд   протягом   10   днів   з   дня   його   проголошення . Особи,   які   брали   участь  у справі,  але   не  були  присутні  у  судовому  засіданні   під   час  проголошення  судового рішення,  можуть  подати  апеляційну   скаргу   протягом   десяти   днів   з   дня   отримання   копії    цього   рішення.

Рішення   суду   набирає   законної   сили   після   закінчення   строку   для  подання апеляційної   скарги,   якщо   апеляційну   скаргу   не   було   подано.   У   разі   подання апеляційної   скарги   рішення, якщо   його   не   скасовано,   набирає  законної  сили  після розгляду   справи   апеляційним  судом.

СУДДЯ                                                                      Л.К. ЛЕОНТЮК