ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2006                                                                                   Справа № 35/246  

 Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Лотоцької Л.О.

суддів:  Бахмат Р. М. (доповідача), Євстигнеєва О.С.

при секретарі: Стуковенкової Н.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Ревединський О.Г. (дов. № 34  від 15.02.06 р.); Некрасов О.О.(дов. № 171  від 16.05.06 р.);

від відповідача: представник не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу:  Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства “Божедарівський елеватор” смт. Щорськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  15.08.06 року   у справі № 35/246

за позовом: Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства “Божедарівський елеватор” смт. Щорськ

до:  Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми “Маяк”  с.Покровка

про  стягнення  62 248 грн. 47 коп.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 15.08.2006 р. у справі № 35/246 (суддя Широбокова Л.П.) відмовлено у позові Сільськогосподарському ВАТ “Божедарівський елеватор” смт. Щорськ до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми “Маяк”  с.Покровка у стягненні заборгованості в розмірі   62 248 грн. 47 коп. за надані послуги по зберіганню, сушінню, очистки та відвантаження зерна кукурудзи, поставленої по складським квитанціям №№ 1138, 1151, 1186, 1201, 1217, 1233, 1222, 1265, 1273, 1283, 1396 від 06.11.-29.11.2004 р.

Оскаржуючи рішення, скаржник вважає, що рішення винесено з порушенням норм матеріального права, а саме ст.ст. 207, 218. ч.1 ст. 937 ЦК України.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, не погоджується з висновком господарського суду про те, що договір складського зберігання зерна є неукладеним, не відповідає дійсним обставинам справи. Факт укладання договору підтверджується позивачем видачею ним складських квитанцій, а зі сторони відповідача діями, вираженими у  передачі зерна на зберігання. Факт передачі відповідачем на зберігання зерна кукурудзи і прийняття його позивачем свідчить про досягнення згоди за всіма суттєвими умовами договору складського зберігання зерна кукурудзи.

Позивач стверджує, що відповідач був ознайомлений з вартістю послуг складського зберігання, так як передача зерна на зберігання здійснювалася після ознайомлення відповідача з цінами на послуги елеватора.

Той факт, що  сторони досягли згоди відносно послуг за зберігання зерна, підтверджується тим, що відповідач 01.06.2005 р., після часткового відвантаження зерна, оплатив 7 940 грн. 60 коп., що судом не було прийнято до уваги.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення, яке оскаржується без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає апеляційну скаргу безпідставною і такою, що не відповідає нормам матеріального права.

Відповідач вважає, що договір складського зберігання № 27-К/3Б/2004 від 04.11.2004 р. є неукладеним. Цей факт встановлений рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 28.10.2005 р. у справі № 39/253, яке вступило в законну силу.

Складські квитанції, по яким позивачу було передано на зберігання зерно кукурудзи, не є договором, так як не відповідають вимогам статті 180, 181 ЦК України, тобто в них не вказані усі суттєві умови договору, що договір складського зберігання відповідно до статті 26 Закону України “Про зерно та ринок зерна в Україні” із змінами від 12.05.2004 р. повинен укладатися у письмовій формі, типова форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

26.09.06 р. за № 09.06 відповідач заявив клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку  з відрядженням до м. Мелітополя у службових справах. Відповідач не використував наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні.

Неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами та з урахуванням доводів відповідача, які вказані у відзиві на апеляційну скаргу.

У процесі перегляду справи, згідно зі ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Якщо відповідач хотів залучити додаткові докази, то він не був позбавлений такого права подаючи нарочним клопотання, або вказавши це  в клопотанні про необхідність залучити до матеріалів додаткових доказів, з обґрунтуванням  неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд (ч.2 ст. 101 ГПК України) не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В судовому засіданні  оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши  суддю-доповідача, представників скаржника,  розглянувши та обговоривши доводи, вказані в  апеляційній скарзі, у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних  підстав.

Позивач, згідно складських квитанцій на зерно від 06.11.2004 р. №1128, від 08.11.2004 р. № 1151, від 10.11.2004 р. № 1186, від 11.11.2004 р. № 1201 від 12.11.2004 р. № 1217, від 12.11.2004 р. № 1233, від13.11.2004 р. № 1222, від 23.11.2004 р. № 1265, від 24.11.2004 р. № 1273, від 26.11.2004 р. № 1283, від 29.11.2004 р. № 1396 (а.с. 9-19) прийняв від відповідача на зберігання зерно кукурудзи в кількості 445 562 кг.

У відповідності з п. 10 ст. 1 Закону України “Про зерно та ринок зерна в Україні”, зберігання  зерна –комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.

Відповідач, як вбачається зі складських квитанцій, передав на зберігання зерно з показниками нижче граничних кондицій, а саме: середня вологість зерна складає 37,75 %, середня сміттєва домішка –9,29 %, а зернова домішка –24,36 %.

Згідно розрахунків вартості  приймання зерна кукурудзи, сушіння, очищення і зберігання, відвантаження відповідачу заборгованість відповідача за надані позивачем послуги складає 62 248 грн. 47 коп.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про зерно та ринок зерна в Україні”, законодавство про зерно та ринок зерна базується на Конституції України і складається із цього Закону, законів України та інших нормативно-правових актів.

Згідно з ч.4 ст. 24 зазначеного Закону, зерновий склад зобов’язаний вжити усіх заходів, передбачених Законом України “Про зерно та ринок зерна в Україні”, нормативно-правовими актами, договором складського зберігання зерна.

Зерновий склад, згідно до статті 25 Закону України “Про зерно та ринок зерна в Україні”, є складом загального користування і зобов’язаний приймати на зберігання зерно від будь-якої особи.

Договір складського зберігання зерна є публічним договором, типова форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України (ст. 26 вказаного Закону).

За договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов’язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб’єктом ринку зерна (ч.2 ст. 26 названого Закону).

Частиною 2 ст. 27 названого Закону передбачено, що якщо строк зберігання зерна договором складського зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зерновий склад зобов’язаний зберігати зерно до подання поклажодавцем вимоги про його повернення.

Відповідачу 26.05.2005 р. та 31.05.2005 р. було повернуто зерно у кількості 142 тн. Відповідач частково, у сумі 7 940 грн. оплатив позивачу надані послуги.

Заборгованість за надані послуги у сумі 62 248 грн. 47 коп. відповідач не сплатив позивачу.

Визначення договору складського зберігання міститься у статті 957 ЦК України, згідно з якою за договором складського зберігання товарний склад зобов’язується за плату  зберігати товар переданий йому поклажодавцем і повернути цей товар у схоронності.

Договір складського зберігання, згідно зі ст. 957 ЦК України, має укладатися у письмовій формі. Вона вважається дотриманою, якщо  прийняття товару на товарний склад посвідчене одним із таких складських документів: складською квитанцією; простим складським свідоцтвом; подвійним складським свідоцтвом.

За загальним правилом недодержання простої письмової форми правочину, що вимагається законом, не спричиняє недійсності правочину.

Зважаючи на вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що письмова форма договору складського зберігання вважається дотриманою, шляхом прийняття товару на товарний склад і посвідчено складськими документами, а саме вищезазначеними складськими квитанціями на зерно і те, що позивач здійснив від відповідача приймання зерна кукурудзи, сушіння, очищення, зберігання і відвантаження зерна на спірну суму, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

При винесенні рішення господарський суд неповно з’ясував обставини, що мають значення  для справи, порушив та неправильно застосував норми матеріального права, а саме ст. 218, 937 ЦК України, ч.3 ст. 26 Закону України “Про зерно та ринок зерна в Україні”, а також статтю 43 ГПК України, що згідно ст. 104 ГПК України є підставою для скасування рішення, оскільки порушення та неправильне застосування норм процесуального права призвело до прийняття неправильного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України,  Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -                      

 

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства “Божедарівський елеватор” смт. Щорськ задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області  від 15.08.2006 р. у справі № 35/246 скасувати.

          Позов Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства “Божедарівський елеватор” смт. Щорськ задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства  з обмеженою відповідальністю агрофірми “Маяк” с.Покровка на користь Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства “Божедарівський елеватор” смт. Щорськ 62 248 грн. 47 коп. заборгованість за надані послуги з прийняття, зберігання, сушіння, очистки та відвантаження зерна кукурудзи, згідно складських квитанцій №№ 1138, 1151, 1186, 1201, 1217, 1233, 1222, 1265, 1273, 1283, 1396 ;  933 грн. 73 коп. державне мито, сплачене при поданні позовної заяви та апеляційної скарги;  118 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зобов’язати господарський суд Дніпропетровської обл., згідно ст. 117 ГПК України, видати наказ.

Головуючий                                                                                        Л.О.Лотоцька  

Судді:                                                                                   Р.М.Бахмат

О.С.Євстигнеєв

З оригіналом згідно:

Пом. судді                                         І.Г.Логвиненко

26.09.06 р.