Справа № 22-ц-1454/2011 Головуючий у I інстанції –Ходіч В.М.
Категорія –цивільна Доповідач - Демченко Л. М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 травня 2011 року
25 травня 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіДЕМЧЕНКО л.м.,
суддів:бойко о.в., лазоренка м.і.,
при секретарі:пільгуй н.в.,
за участю:представника відповідача Ляшко Н.В., позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Срібнянський молокозавод” на рішення Срібнянського районного суду Чернігівської області від 04 квітня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Срібнянський молокозавод” про стягнення заробітної плати при звільненні
в с т а н о в и в:
В апеляційній скарзі ТОВ „Срібнянський молокозавод” просить скасувати рішення Срібнянського районного суду Чернігівської області від 04 квітня 2011 року і зупинити провадження по справі до вирішення кримінальної справи, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Оскаржуваним рішенням Срібнянського районного суду Чернігівської області від 04 квітня 2011 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ „Срібнянський молокозавод” на користь ОСОБА_2 в рахунок боргу по заробітній платі та виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації за невикористані відпустки за 2007 та 2010 роки в сумі 30000 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено, а також стягнуто судові витрати.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що в квітні-травні 2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за попередньою змовою були створені приватні підприємства і без погодження з керівництвом ТОВ „Срібнянський молокозавод” використовували виробничі потужності для проведення первинної обробки молока і продавали іншим підприємствам, тому 06 серпня 2010 року Ічнянський завод сухого молока і масла та ТОВ „Срібнянський молокозавод” звернулись до правоохоронних органів із заявою щодо дій ОСОБА_2 та ОСОБА_5 щодо незаконного привласнення коштів молокоперерорбних підприємств шляхом зловживання своїм службовим становищем. Проте, зазначена заява судом першої інстанції необґрунтовано не була взята до уваги.
Також апелянт не погоджується з відмовою суду першої інстанції в задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі до вирішення кримінальних справ, які порушені відносно посадових осіб ТОВ „Срібнянський молокозавод”.
Крім того, апелянт зазначає, що до ТОВ „Срібнянський молокозавод” надійшла постанова від 08 квітня 2011 року про відкриття виконавчого провадження та вимогою державного виконавця в термін до 7 днів з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження виконати у добровільному порядку виконавчий лист, перерахувавши 30000 грн. Проте, як вказує апелянт, в рішенні суду було зазначено, що негайному виконанню підлягає виплата заробітної плати за 1 місяць, що ними було зроблено.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Судом по справі встановлено, що ОСОБА_2 був призначений заступником директора ТОВ «Срібнянський молокозавод» на підставі наказу № 3 від 15 березня 2003 року, а 31.05.2010 року відповідно до наказу № 7 з було припинено трудовий договір відповідно до ст.38 КЗпП України, тобто з ініціативи працівника.
З матеріалів справи вбачається, а саме довідки ТОВ „Срібнянський молокозавод” (а.с. 52), позивачу була нарахована заробітна плата за квітень-травень 2010 року в т.ч. компенсація за невикористану відпустку в сумі 9231 грн. 16 коп., а виплачено тільки - 100 грн.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини, які мають значення для вирішення справи, визначив характер спірних правовідносин та обґрунтовано прийшов до висновку, що відповідачем при звільненні з роботи позивача, допущено порушення його прав, передбачених ст. 116 КЗпП України, які підлягають поновленню в суді.
Так, відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства проводиться у день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у зазначені строки, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, як це передбачено ст. 117 КЗпП України.
Тому, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку, керуючись при цьому Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100, відповідно до положень якого розмір середньої заробітної плати обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці, що передували звільненню працівника і стягнув з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для виплати компенсації за невикористані відпустки за 2008-2009 роки, оскільки зазначені відпустки за 2008-2009 роки позивачем були використані, що підтверджується наказами № 22 від 15 травня 2008 року та № 34 від 09 жовтня 2009 року.
Не можуть бути взяті до уваги апеляційним судом доводи апеляційної скарги про існування кримінальних справ щодо обвинувачення позивача в службовому злочині, оскільки предметом судового розгляду даної справи є питання виплати заробітної плати.
Також апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо неправомірності постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки порядок оскарження виконавчих документів, передбачений Розділом VІІ ЦПК України „Судовий контроль за виконанням судових рішень”.
Твердження апелянта про порушення судом п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України, також не можуть бути взяті до уваги, оскільки кримінальна справа відносно ОСОБА_2, як вбачається з пояснень представника відповідача, знаходиться на стадії досудового слідства, а тому відсутні підстави для зупинення провадження в даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і спростовуються матеріалами справи.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, оскільки воно ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Срібнянський молокозавод” відхилити.
Рішення Срібнянського районного суду Чернігівської області від 04 квітня 2011 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: