Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа  № 2-а-519/11

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14.06.2011

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі судді Іваницький Р.С., розглянувши в порядку скороченого провадження  в м. Іршава адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Іршавському районі про зобов’язання здійснити  нарахування  та  виплату  недоотриманої  суми  щомісячної  державної  соціальної  допомоги  дітям  війни, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом   до Управління Пенсійного Фонду України в Іршавському районі про зобов’язання здійснити  нарахування  та  виплату  недоотриманої  суми  щомісячної  державної  соціальної  допомоги  дітям  війни. Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року за № 2195-IV (надалі Закон України № 2195-IV)  належить до соціальної категорії «Дитина війни».  Відповідно до статті 6 Закону України № 2195-IV  з 01 січня 2006 року має право на отримання доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яку має виплачувати саме відповідач. Проте Законами України «Про державний бюджет України на 2007 та 2008 роки»та внесенням змін до деяких Законів України № 107 від 28.12.2007 року ця доплата була зупинена.   Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року визнано неконституційним зміну ст. 6 Закону № 2195. З врахуванням цього позивач просить    зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі здійснити нарахування  та  виплату їй щомісячної  соціальної  грошової  допомоги  дітям  війни   за  період  з  01.01.2008 року  по  2011  рік  включно,  в  розмірі  30%  від  мінімальної  пенсії  за  віком  для  осіб,  що  втратили  працездатність  та   зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі в  подальшому   здійснювати  нарахування  та  виплату  їй щомісячної  соціальної  грошової  допомоги  дітям  війни.

Ухвалою Іршавського районного суду від 13 травня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов’язання відповідача зробити перерахунок і виплатити на її користь недоплачену їй як дитині війни  щомісячну державну допомогу за період з 01.01.2008 року до 04.11.2010 року залишено без розгляду,  в зв’язку з пропуском строку звернення до суду.

На виконання ухвали Іршавського районного суду Закарпатської області від 13.05.2011 року про відкриття скороченого провадження у адміністративній справі відповідачем  подано до суду письмове заперечення проти позову, в якому відповідач просить повністю відмовити в задоволенні вимог позивача. Свої заперечення відповідач обгрунтовує тим, що Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі  здійснює  свої  повноваження  по  ефективному  використанню  коштів  Пенсійного фонду України. Реалізацією  нормативних  приписів   і  пенсійних  програм  здійснюється  шляхом  фінансування   пенсійних  виплат  за  рахунок  чітко  визначених  прибутковою  частиною  бюджету  Пенсійного фонду України  джерел  і  відповідно  до  конкретних  напрямів  витратної  частини  бюджету Пенсійного фонду України,  бюджет  Пенсійного фонду України  щорічно  затверджується  Кабінетом  Міністрів  України. Пункт 9 положення  «Про  Пенсійний фонд України»передбачає  вичерпний  перелік  напрямів  використання  коштів Пенсійного фонду України,  які  використовуються  виключно  за  призначенням  і  вилученню  не  підлягають. Враховуючи,  що  Законом України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено,  що  фінасування  виплат  по  даному  закону  проводиться  із  Державного  бюджету  України,  який  затверджує  Верховна Рада України,  а  не  із  бюджету  Пенсійного фонду України,  а  тому  не  вбачається  будь-яких  порушень  законодавства  з  боку  Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі.                                                                                                                                                          

Таким чином,  виплата щомісячної  державної  соціальної допомоги «дітям війни»згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в 2006 році не проводилась у зв’язку з відсутністю механізму їх проведення та коштів передбачених у Державному бюджеті України, а в 2007 році таке підвищення проводилось тільки тим дітям війни, які визнані інвалідами, що                                                                                                                                                                  встановлено ст.. 111 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», також 23 квітня 2008 року КМУ прийнято  постанову «Про порядок надання пільг, компенсацій та гарантій», якою встановлено, що пільги, компенсації та гарантії зазначені в пунктах 22, 38, 40, 41, 45, 49, 52, 61, 67, 68, 72, 77, 78, 82, 84, 94 розділу 2 ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих                                                                                                                                                         актів України», надаються у порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою, тобто чіткого механізму надання пільг дітям війни не встановлено, ЗУ «Про державний бюджет на 2009-2011»роки чіткого механізму надання пільг дітям війни , так і не встановлено. Оскільки згідно  пенсійної  справи  позивачки  ОСОБА_1,  вона  є  інвалідом,  то  згадане  підвищення  (державна  соціальна  допомога)  пенсії  з  січня  2007  року  виплачувалась   їй  у  розмірі  50%  від  розміру  надбавки,  встановленої  для  учасників  війни,  тобто  з  01.01.2007 р. –38, 00 х 50% = 19,00 грн.,  01.04.2007 р. –40,60 х 50% = 20,30 грн., з  01.10.2007 р. –41,10 х 50% = 20,55 грн., 01.01.2008 р. –94, 00 х 50% =47,00 грн., з 01.04.2008 р. –96,20 х 50% = 48, 10 грн., з 01.07.2008 р.- 96,40 х 50% = 48,20 грн., з 01.10. 2008 р. –99,60 х 50% = 49,80 грн.

Виходячи  з  вище  наведеного  відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до слідуючого висновку.

          Судом встановлено, що позивачка, ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни в розумінні статті  1  Закону України № 2195-IV.

          Відповідно до статті 6 Закону України № 2195-IV позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком.

          Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Відповідно до статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

          Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, статті 71 пункту 12 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік». Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема,  пункту 41 Розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік». Відповідно до статті 152 частини 2 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

          Відповідно до статті 3 частини 2 Закону України № 2195-IV, державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

          Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30%, суд приходить до наступної  думки.

          Відповідно до статті 28 частини 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок –20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

          При цьому, статті 28 частиною 3 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

          Однак, враховуючи той факт, що Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та  зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов’язання взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії  (Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), суд вважає за можливе застосувати саме статтю 28 частину 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне                                                                  пенсійне страхування»для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України № 2195-IV, оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме мінімальну пенсію за віком, що на думку суду не суперечить вимогам статті 28 частини 3 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

          Доводи відповідача про відсутність механізму реалізації статті 6 Закону України № 2195-IV не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.

          Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України»та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається управліннями Пенсійного

фонду України за місцем проживання пенсіонерів Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що саме управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області є  належним відповідачем по даній справі.

Оскільки скорочене провадження в справі відкрито тільки в частині вимог позивача про   зобов’язання відповідача зробити перерахунок і виплатити їй недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни за період з 05 листопада 2010 року по 05 травня 2011 року і нараховувати таку допомогу в подальшому, а в іншій частині вимоги залишені без розгляду, суд розглядає справу та постановляє у ній рішення тільки щодо даної частини позовних вимог.

При цьому суд виходиться з того, що  не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання відповідача надалі при нарахуванні пенсії нараховувати позивачу щомісячну соціальну допомогу, оскільки така не стосується спірних відносин, а носить перспективний, на думку позивача - ймовірний протиправний характер поведінки відповідача у відносинах із позивачем, у яких право останнього не є порушеним, а тому таке право відповідно до частини 1 статті 2 КАС України судовому захисту не підлягає.

Разом з тим суд враховує, що   дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинено.  Достатніх правових підстав чи застережень, щодо неможливості підвищення пенсії позивачу в передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в  розмірі за вказаний період, суд не вбачає.            

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатській області здійснити перерахунок пенсії позивачу  за період 05 листопада 2010 року по 05 травня 2011 року з підвищенням пенсії на 30 % з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого статті 28 частиною 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати з врахуванням уже проведених виплат.                                                                                                                                                                               На підставі викладеного, відповідно до статті 64 Конституції України, статей  3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –        

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Іршавському районі про зобов’язання здійснити  нарахування  та  виплату  недоотриманої  суми  щомісячної  державної  соціальної  допомоги  дітям  війни -  задовольнити  частково.

           Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Іршавському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1  з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого статтею 28 частиною 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за період з 05 листопада 2010 року по 05 травня 2011 року  з врахуванням  уже проведених виплат.

          В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 03 (три) грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Іршавський районний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя           Р. С. Іваницький

судді