Справа № 1-145/2007 p.
ВИРОК
Іменем України
27 червня 2007 р. Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого Кафтанова В.В.,
при секретарі Макаренко Ю.В.,
з участю прокурора Лисого М. І.,
адвоката ОСОБА_2.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області кримінальну справу про обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Шатрище Коростенського району Житомирської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, військовозобов'язаного, працюючого в ТОВ „Пс-лукс" менеджером, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, -у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч. 1 КК України, -
встановив:
ОСОБА_1 будучи начальником ДП МО України „Київський деревообробний завод", тобто посадовою особою діючи в інтересах хабародавця -громадянина ОСОБА_3., з використанням свого службового положення, отримав від останнього хабар у розмірі 600 доларів США, станом на 19.04.2006 року згідно курсу національного банку України становить 3030 грн.
Під час судового засідання 04.04.2007 року прокурор змінив обвинувачення, згідно якого, Наказом Міністра оборони України від 03.12.2004 року № 589 ОСОБА_1 був призначений на посаду начальника державного підприємства Міністерства оборони України „Київський деревообробний заводе
Будучи начальником розташованого в смт. Коцюбинське Київської області державного підприємства Міністерства оборони України „Київський деревообробний завод", ОСОБА_1 виконував покладені на нього ст. 65 Господарського кодексу України, п. п. 6.2, 6.3 Статуту державного підприємства Міністерства оборони України „Київський деревообробний завод", Контрактом з керівником державного підприємства Міністерства оборони України „Київський деревообробний завод", укладеним із ОСОБА_1. Міністром оборони України 03.12.2004 року, організаційно - розпорядчі та адміністративно - господарські обов'язки, тобто являвся службовою особою.
В квітні 2006 року до начальника державного підприємства Міністерства оборони України „Київський деревообробний завод" ОСОБА_1., до компетенції якого входило розпорядження закріпленим за підприємством майном, звернувся приватний підприємець гр. ОСОБА_3.3 пропозицією укласти договір оренди нежилого складського приміщення, розташованого на території державного підприємства Міністерства оборони України „Київський деревообробний завод".
Діючи з корисливих мотивів, з метою отримання хабара, 17.04.2006 року ОСОБА_1, використовуючи надані йому владу і службове становище начальника заводу, запропонував ОСОБА_3 надати для фактичного використання з 19.04.2006 року складське приміщення на території державного підприємства Міністерства оборони України „Київський деревообробний завод", документально оформивши його використання з 01.05.2006 року, за умови сплати йому в якості хабара за використання даного приміщення в період з 19.04.2006 року до 01.05.2006 року 600 доларів США, з чим ОСОБА_3. погодився.
Діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_3., ОСОБА_1 19.04.2006 року близько 14 години в службовому кабінеті начальника державного підприємства Міністерства оборони України „Київський деревообробний завод" одержав від приватного підприємця ОСОБА_3. хабар в розмірі 600 доларів США, що відповідало 3030 грн., за надання йому з використанням влади і службового становища начальника заводу без документального оформлення на період з 19.04.2006 року до 01.05.2006 року складського приміщення на території державного підприємства Міністерства оборони України „Київський деревообробний завод", після чого був затриманий працівниками міліції.
Таким чином, ОСОБА_1, будучи начальником державного підприємства Міністерства оборони України „Київський деревообробний завод", являючись службовою особою, в квітні 2006 року запропонував приватному підприємцю ОСОБА_3 передати йому, ОСОБА_1., хабар, після чого, діючи за попередньою домовленістю із ОСОБА_3., 19.04.2006 року близько 14 години в службовому кабінеті начальника державного підприємства Міністерства оборони України „Київський деревообробний завод" одержав від приватного підприємця ОСОБА_3. хабар в розмірі 600 доларів США, що відповідало 3030 грн., за надання йому з використанням влади і службового становища начальника заводу без документального оформлення на період з 19 квітня до 01.05.2006 року складського приміщення на території державного підприємства Міністерства оборони України „Київський деревообробний завод", після чого був затриманий працівниками міліції.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину не визнав. При цьому показав, що 12.04.2006 року до нього, як до керівника підприємства звернувся гр. ОСОБА_3.3 проханням надати йому в користування приміщення для зберігання побутової техніки. 13.04.2006 року до нього знову, з тим же питанням звернувся гр. ОСОБА_3., і підсудний повідомив, що в нього є вільне приміщення розташоване на 2 -му поверху підприємства. На наступний день ОСОБА_1 та ОСОБА_3. оглянули вказане приміщення і ОСОБА_3. погодився зробити в ньому косметичний ремонт. 17.04.2006 року між підсудним та ОСОБА_3. відбулась бесіда, під час якої ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_3 пред'явити реєстраційні документи, але так, як у ОСОБА_3. не було деяких реєстраційних документів, то ОСОБА_3. лише написав заяву, а інші документи пообіцяв привезти на наступний день.
18.04.2006 року ОСОБА_3. привіз реєстраційні документи. Підсудний, у присутності ОСОБА_3. викликав бухгалтера ОСОБА_4 і дав вказівку про підготовку договору зберігання між підприємством та гр. ОСОБА_3., але у ОСОБА_3. не було довідки платника податку і в той день договір підписаний не був.
В цей же день. ОСОБА_3 підсудним було запропоновано укласти договір зберігання, але оформити його із 01.05.2006 року, а в період із 19.04.2006 року по 01.05.2006 року розрахуватися з ОСОБА_1. готівкою сумою. Вказану готівкову суму підсудний мав намір використати для ремонту дороги до підприємства, а частково на ремонт власного автомобілю, який він використовував для вирішення всіх своїх питань.
19.04.2006 року близько 14.00 години в його службовий кабінет зайшов гр. ОСОБА_3. і положив на службовий стіл підсудного шістьсот доларів США та пред'явив довідку платника податків для укладання договору зберігання. Після цього ОСОБА_1 поклав 600 доларів США до кишені та запропонував ОСОБА_3
підійти до бухгалтера ОСОБА_4 для оформлення відповідного договору. ОСОБА_3. вийшов з кабінету підсудного, а через декілька секунд зайшли працівники міліції.
Крім того, ОСОБА_1 повідомив, що він домовився з ОСОБА_3. про те, що розмір орендної плати буде складати 25 грн., з яких 15 грн. необхідно сплачувати безготівковою сумою, а 10 грн. готівкою саме підсудному для вирішення всіх службових питань до початку дії договору 01.05.2006 року. Про те, що вказаний вище договір буде діяти з 01.05.2006 року ніхто не знав. Була домовленість між підсудним та ОСОБА_3. про те, що про їх розмову ніхто не повинен знати. Суму, яку необхідно було сплачувати за надане приміщення, підсудний розрахував на калькуляторі в гривнях та показав калькулятор ОСОБА_3, на калькуляторі висвітилась сума еквівалентна 600 доларів США. Розмови про те, щоб сплатити грошові кошти в доларах або в гривнях до каси підприємства не було.
Підсудний вважає, що порушив фінансову дисципліну на підприємстві, так, як отримання 600 доларів США не було пов'язано з підписання договору зберігання, а вказані кошти були отримані за використання приміщення із 19.04.2006 року по 01.05.2006 року. До того ж, якби отримані кошти були проведені через касу підприємства, то він не зміг би їх використати для ремонту дороги та автомобілю.
Однак вказав, що на державному підприємстві Міністерства оборони України „Київський деревообробний завод" практики отримання грошей готівковими сумами не було. Орендарі вносили гроші через банківські установи, але у випадку з ОСОБА_3., була домовленість, що той розрахується саме готівкою сумою. Перераховувати отримані 600 доларів США на рахунки підприємства підсудний не планував ( а. с. 270 -292);
Вина підсудного ОСОБА_1. у скоєнні інкримінованого йому злочину повністю доведена зібраними по справі доказами, а саме:
- показами свідка ОСОБА_3., який у судовому засіданні показав, що в 2006 році, точної дати не пам'ятає, але це було після 10 квітня, він звернувся до начальника ДП МО України „Київський деревообробний завод" ОСОБА_1. з проханням про отримання на даному підприємстві в оренду приміщення. 13.04.2006 року до нього знову, з тим же питанням звернувся гр. ОСОБА_3., і підсудний повідомив, що в нього є вільне приміщення розташоване на 2 - му поверху підприємства. На наступний день ОСОБА_1 та ОСОБА_3. оглянули вказане приміщення і ОСОБА_3. погодився зробити в ньому косметичний ремонт. ОСОБА_1 сказав ОСОБА_3, що розмір орендної плати буде складати 25 грн., з яких половину необхідно сплачувати безготівковою сумою на рахунок підприємства, а іншу половину віддавати саме підсудному готівкою для вирішення всіх службових питань до початку дії договору 01.05.2006 року. Оформити договір із 01.05.2006 року, а в період із 19.04.2006 року по 01.05.2006 року розрахуватися з ОСОБА_1. готівкою. 17.04.2006 року між підсудним та ОСОБА_3. відбулась бесіда, під час якої ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_3 пред'явити реєстраційні документи, але так, як у ОСОБА_3. не було деяких реєстраційних документів, то ОСОБА_3. лише написав заяву, а інші документи пообіцяв привезти на наступний день.
18.04.2006 року ОСОБА_3. привіз реєстраційні документи. Підсудний, у присутності ОСОБА_3. викликав бухгалтера ОСОБА_4 і дав вказівку про підготовку договору зберігання між підприємством та гр. ОСОБА_3., але у ОСОБА_3. не було довідки платника податку і в той день договір підписаний не був.
В цей же день ОСОБА_3 підсудним було запропоновано укласти договір зберігання, але оформити його із 01.05.2006 року, а в період із 19.04.2006 року по 01.05.2006 року розрахуватися з ОСОБА_1. готівкою сумою. Вказав, що всього він повинен був передати підсудному 3500 грн. Цю суму підрахував сам ОСОБА_1 Свідок розумів, що вказана сума є хабаром і платою за те, що він домовився з підсудним про надання йому приміщення. Свідок також розумів, що принесена їм сума - 600 доларів США, буде використана підсудним на його власні потреби. Підсудний, на питання свідка в якій валюті, в гривнях чи в доларах необхідно сплатити вказану суму відповів, що різниці не має. За користуванням приміщенням до
01.05.2006 року договір не підписувався, а лише була усна домовленість. Підсудний також сказав свідку, що про вищевказану домовленість мають знати лише вони удвох, при бухгалтеру про це казати не потрібно.
Крім того, свідок пояснив, що з питання укладання договору він зустрічався з підсудним близько 4-5 разів і весь цей процес затягувався для того, щоб підготувати його до того, щоб він дав гроші. ОСОБА_3.3розумів із розмов з підсудним, що якщо він не погодиться сплатити вищевказану суму, то приміщення на підприємстві він не отримає.
Коли свідок писав заяву в міліцію то він розумів, що сума, яку запропонував заплатити йому підсудний являється хабаром. Під час написання заяви, тиску з боку працівників міліції не було. 600 доларів США, які він пізніше передав ОСОБА_1. були помічені в його присутності (свідка) та в присутності двох понятих (а. с. 317 - 331);
показами свідка ОСОБА_4., яка у судовому засіданні показала, що вона працює на ДП МО України „Київський деревообробний завод". В її обов'язки входить укладання договорів. Гр. ОСОБА_3.3вернувся до директора ДП МО України „Київський деревообробний завод ОСОБА_1. з проханням про отримання приміщення для зберігання побутової техніки. ОСОБА_3. надав необхідні документи, на підставі яких 16 або 17 квітня 2006 року (точної дати свідок не пам'ятає) було складено проект договору зберігання. На наступний день ОСОБА_3. прийшов для підписання договору, однак, в зв'язку з тим, що у нього не було довідки платника ПДВ, договір підписаний не був. Після цього ОСОБА_3. для підписання договору не з'являвся.
Свідок пояснила, що в проекті даного договору оплата не оговорювалась. Крім того показала, що оплата по всім договорам, які укладаються на підприємстві проводиться на підставі безготівкових розрахунків. Випадків оплати готівковими сумами за укладання договорів на підприємстві не було. До того ж, оплата в іноземній валюті на ДП МО України „Київський деревообробний завод" не проводиться, валютний рахунок у підприємства відсутній ( а. с. 301 - 313);
заявою свідка ОСОБА_3., який повідомив, що 19.04.2006 року він звернувся до начальника УБОЗ ГУ МВС України в Київській області з проханням прийняти міри відносно начальника ДП МО України „Київський деревообробний завод" ОСОБА_1. , який вимагає в нього хабар в сумі 600 доларів США за надання в оренду складського приміщення (а. с. 6);
протоколом від 19.04.2006 року згідно якого співробітником Боярського МРВ БОЗ ГУ МВС України в Київській області, капітаном міліції Засухою І.Ю. в присутності понятих, з метою перевірки заяви ОСОБА_3. про вимагання у нього хабара ОСОБА_1. , були оброблені препаратом „Промінь - 1" 600 доларів США та кожна купюра фломастером для нанесення невидимого маркування , що люмінісує в ультрафіолетовому випромінені синім кольором, зроблено напис „Хабар". Таким чином були оброблені наступні купюри номіналом 100 доларів США серій: AD 26175909 AD 4; ВВ 56246871 АВ 2; АВ 25185824 FB 2; DB53002633 АВ 2; FF 2413 9264 AF 6; FF 59540918 AF 6, які були передані ОСОБА_3 ( а. с. 7 -11);
протоколом огляду місця події від 19.04.2006 року службового кабінету начальника ДП МО України „Київський деревообробний завод" ОСОБА_1., згідно якого останній добровільно дістав з правого внутрішньої кишені піджака 600 доларів США у вигляді 6 купюр номіналом по 100 доларів США з наступними серіями: AD 26175909 AD 4; ВВ 56246871 АВ 2; АВ 25185824 FB 2; DB53002633 АВ 2; FF 2413 9264 AF 6; FF 59540918 AF 6. При освітленні даних купюр за допомогою лампи з ультрафіолетовим випромінюванням, з однієї сторони проглядаються ярко виражені точки, які люмінісують , а з іншої сторони купюр проявляється напис „Хабар"( а. с. 12 -16);
- явкою з повинною від 19.04.2006 року, згідно якої ОСОБА_1 зізнався , що в цей день ОСОБА_3. приніс йому особисто 600 доларів США, що приблизно дорівнює сумі 3000 грн. Дані гроші ОСОБА_3. повинен був сплатити ОСОБА_1 за користування складським приміщенням до початку дії
договору, тобто з 19.04.2006 року по 01.05.2006 року. В скоєному ОСОБА_1 розкаюється, щиро кається, викладене в явці з повинною розповів добровільно без ніякого тиску ( а. с. 27 - 29);
- протоколом огляду від 25.04.2006 року, згідно якого в приміщенні військової прокуратури Київського гарнізону було проведено огляд 600 доларів США у вигляді 6 купюр номіналом по 100 доларів США з наступними серіями: AD 26175909 AD 4; ВВ 56246871 АВ 2; АВ 25185824 FB 2; DB53002633 АВ 2; FF 2413 9264 AF 6; FF 59540918 AF 6, які були вилучені у начальника ДП МО України „Київський деревообробний завод" ОСОБА_1. (а. с. 78).
- іншими матеріалами кримінальної справи.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного в скоєнні даного злочину доказана повністю.
Невизнання своєї вини підсудним ОСОБА_1. під час судового слідства суд розцінює як намагання підсудного зменшити відповідальність за скоєний злочин.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 26.04.2002 року „Про судову практику у справах про хабарництво", відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно - розпорядчих чи адміністративно -господарських обов'язків.
Об'єктивна сторона даного злочину полягає в одержанні хабара в будь - якому вигляді. Оскільки виконання чи невиконання службовою особою відповідальних дій перебуває за межами об'єктивної сторони даного злочину, відповідальність настає незалежно від того, до чи після вчинення цих дій було одержано хабара, був чи не був він обумовлений до їх вчинення, виконала чи не виконала службова особа обумовлене, збиралася чи ні вона це зробити.
Для кваліфікації діяння службової особи за ст. 368 КК України не має значення, одержала вона хабар за вчинення правомірних чи протиправних дій з використанням службового становища.
Одержання хабара характеризується тільки прямим умислом та наявністю корисливого мотиву. Особливість суб'єктивної сторони цього злочину полягає у тому, що між умислом хабара одержувача та хабародавця є тісний, нерозривний зв'язок, оскільки і той, і інший повинні усвідомлювати, що має місце давання - одержання хабара. Умислом хабароодержувача в усіх випадках повинне охоплюватися, крім іншого, усвідомлення того, що і сам хабародавець розуміє сутність того, що відбувається, і усвідомлює, що незаконна нагорода передається ним службовій особі й приймається останньою як хабар.
Суд відноситься критично до твердження підсудного про те, що він своїми діями на його думку, порушив фінансову дисципліну на підприємстві, так, як отримання 600 доларів США не було пов'язано з підписанням договору зберігання, а вказані кошти були отримані за використання приміщення із 19.04.2006 року по 01.05.2006 року, оскільки дане твердження спростовується показами самого ж ОСОБА_1. даними ним під час судового слідства.
Так, він пояснив, що домовився з ОСОБА_3. про те, що розмір орендної плати буде складати 25 грн., з яких 15 грн. необхідно сплачувати безготівковою сумою, а 10 грн. готівкою саме підсудному для вирішення всіх службових питань до початку дії договору 01.05.2006 року. Про те, що вказаний вище договір буде діяти з 01.05.2006 року ніхто не знав. Була домовленість між підсудним та ОСОБА_3. про те, що про їх розмову ніхто не повинен знати. Розмови про те, щоб сплатити грошові кошти в доларах або в гривнях до каси підприємства не було.
Тобто, підсудний одержав 600 доларів США за виконання дій, які були вчинені ним з використанням наданої йому влади та покладених на нього адміністративно -господарських обов'язків. Він діяв з прямим умислом та з корисливих мотивів та усвідомлював, що має місце з його боку одержання хабара.
Крім того, як пояснив свідок ОСОБА_3., з питання укладання договору він зустрічався з підсудним близько 4-5 разів і весь цей процес затягувався для того, щоб
підготувати його до того, щоб він дав гроші. ОСОБА_3.3розумів із розмов з підсудним, що якщо він не погодиться сплатити вищевказану суму, то приміщення на підприємстві він не отримає. Коли свідок писав заяву в міліцію то він розумів, що сума, яку запропонував заплатити йому підсудний являється хабаром.
Також, під час огляду та оголошення документів, а саме - явки з повинною від 19.04.2006 року, згідно якої ОСОБА_1 зізнався , що в цей день ОСОБА_3. приніс йому особисто 600 доларів США, що приблизно дорівнює сумі 3000 грн. Дані гроші ОСОБА_3. повинен був сплатити ОСОБА_1. за користування складським приміщенням до початку дії договору, тобто з 19.04.2006 року по 01.05.2006 року. В скоєному ОСОБА_1 розкаюється, щиро кається, викладене в явці з повинною розповів добровільно без ніякого тиску, на питання головуючого, чи добровільно писав він дану явку з повинною, відповів, що явку з повинною він давав добровільно, тиску з боку працівників міліції та прокуратури не було (а. с. 332);
При оголошенні протоколу допиту ОСОБА_1. в якості свідка, згідно якого ОСОБА_1 повідомив, що він домовився з ОСОБА_3. про те, що розмір орендної плати за надане приміщення буде складати 25 грн., з яких приблизно 15 грн. необхідно сплачувати до каси заводу, а 10 грн. особисто підсудному. В загальній кількості, підсудний зазначив ОСОБА_3, що він повинен сплатити йому за користування складським приміщенням до початку дії договору, тобто з 19.04.2006 року по 01.05.2006 року, суму в розмірі саме 3000 грн., з яких до каси заводу ОСОБА_3. не повинен сплачувати ні чого, на питання головуючого, чи давав він такі покази і чи підтверджує їх, відповів, що покази давав добровільно і підтверджує їх (а. с. 332 - 333);
При оголошенні протоколу допиту ОСОБА_1. в якості підозрюваного, згідно якого він дав покази аналогічні показам викладеним в протоколі його допиту в якості свідка і додатково вказав, про те, що 10 грн. буде сплачуватися йому особисто він просив ОСОБА_3. не розповідати ні на заводі ні в іншому місці, на питання головуючого, чи давав він такі покази і чи підтверджує їх, відповів, що дані покази підтверджує (а. с. 333 - 334);
При оголошенні протоколу допиту ОСОБА_1. в якості обвинуваченого, згідно якого він дав покази аналогічні показам викладеним в протоколах його допиту в якості свідка і підозрюваного додатково вказав, що він розумів, що незаконно отримав гроші від ОСОБА_3. у розмірі 600 доларів США за надання йому послуг, на питання головуючого, чи давав він такі покази і чи підтверджує їх, відповів, що давав дані покази і їх підтримує (а. с. 335);
Органами досудового слідства дії підсудного ОСОБА_1. кваліфіковано за ст. 368 ч.1 КК України, як одержання службовою особою в будь -якому вигляді хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара, будь - якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. Суд вважає таку кваліфікацію правильною.
При обранні міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ОСОБА_1. злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність.
Так, суд враховує, що підсудний скоїв злочин середньої тяжкості.
Як особа підсудний характеризується за місцем проживання, згідно характеристики начальника УЖКГ „Біличі" позитивно. Згідно характеристики в. о. начальника ЦУБП та МТЗ МО України за місцем роботи також позитивно. На обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, працює, одружений, не судимий.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд не вбачає.
Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного є сприяння розкриттю злочину.
Враховуючи викладені обставини та враховуючи тяжкість скоєного злочину, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції його від суспільства, тому підсудному слід призначити покарання у вигляді штрафу в межах санкції, передбаченої ст. 368 ч.1 КК України з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських обов'язків. Дане покарання суд вважає необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.
Речовими доказами по справі суд вважає за необхідне розпорядитися у відповідності зі ст. 81 КПК України, цивільний позов не заявлявся, судові витрати по справі відсутні, запобіжний захід суд залишає без змін.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 368 ч. 1 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у вигляді штрафу в розмірі 20000 (двадцяти тисяч) гривень з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських обов'язків терміном на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Речові докази по справі: 600 доларів США серії AD 26175909 AD 4; ВВ 56246871 АВ 2; АВ 25185824 FB 2; DB53002633 АВ 2; FF 2413 9264 AF 6; FF 59540918 AF 6 передані на зберігання до фінансового відділу Печерського РВК м. Києва - передати власнику - Суслову Петру Петровичу.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід у відношенні підсудного залишити без змін - підписку про невиїзд.
На вирок до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд може бути подана апеляція протягом 15 діб із моменту проголошення вироку, а підсудним - в той же строк із моменту вручення копії вироку.