Справа 2-а-864/11

У Х В А Л А

24.05.2011 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Борисенко В.В., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Мостиському районі  Львівської області, про визнання діянь протиправними та зобов’язання суб’єкта владних повноважень нарахувати і виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії як дитині війни,

В С Т А Н О В И В:

24.05.2011 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що він має статус «дитини війни», так як відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на час закінчення Другої світової війни (02.09.1945 року) йому було менше 18 років, внаслідок чого на підставі ст.6 вищевказаного Закону, починаючи з 01.01.2006 року йому повинна виплачуватися щомісячна грошова допомога у вигляді надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак така допомога йому не виплачується.

Вказує, що відповідно до підпункту 4 п.2.1 розділу ІІ Положення про управління ПФУ, затвердженого постановою правління ПФУ від 30.04.2002 року № 8-2, нарахування та виплата 30% надбавки до пенсії відноситься до компетенції управління Пенсійного фонду України, яке, відповідно до п.1.2 розділу І Положення, у своїй діяльності повинне керуватись Конституцією і Законом, та, згідно п.2.4 розділу ІІ Положення, зобов’язане суворо дотримуватись законних інтересів громадян.

Зазначає, що відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами, а згідно ст.7 вищевказаного Закону, фінансове забезпечення соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

За таких обставин, коли Закон України «Про соціальний захист дітей війни» є чинним, а положення бюджетного закону на 2010 рік та п.8 постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року, що стосуються виплат надбавки дітям війни є неконституційними з часу їх прийняття, просить суд керуватися принципом верховенства права.

З огляду на наведене, просить суд: визнати протиправними діяння управління Пенсійного фонду України в Мостиському районі Львівської області щодо нарахування і виплати несплаченої йому державної соціальної допомоги як дитині війни (30% надбавки до пенсії); зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Мостиському районі Львівської області нарахувати та виплатити у повному обсязі йому як дитині війни недоплачену щомісячну державну соціальну 30% надбавку, що передбачена ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до дня винесення постанови, а також нараховувати і виплачувати 30% надбавку до пенсії як дитині війни у повному обсязі вподальшому. Справу просить розглядати у його відсутності.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст.107 КАС України встановлено, що позивачем подано адміністративний позов з пропуском строку звернення до суду.

Позивач заявляє позовні вимоги за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до моменту винесення постанови.

Згідно ч. 1 і 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.   

Згідно ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для його поновлення.

Суд не приймає до уваги пояснень позивача зазначених в позовній заяві в тій частині, що строк позовної давності у даній категорії справ не застосовується, так як виплата надбавки до пенсії дітям війни регулюється не Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а Законом України «Про соціальний захист дітей війни», який є спеціальним законом і не відноситься до пенсійного законодавства України, а тому при розрахунку строку позовної давності суд не може посилатися на зазначений позивачем закон.

У відповідності до ст.57 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян доводяться до відома населення у порядку, встановленому законом. Згідно ч.2 і ч.3 ст. 67 Закону України «Про Конституційний Суд України» ухвали, рішення і висновки Конституційного Суду України разом з окремою думкою суддів Конституційного Суду України протягом наступного робочого дня після їх підписання оприлюднюються на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України і направляються Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України. Рішення і висновки Конституційного Суду України разом з окремою думкою суддів Конституційного Суду України публікуються у «Віснику Конституційного Суду України» та в інших офіційних виданнях України.

Закон України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року №2195-IV набрав чинності з 1 січня 2006 року, офіційно опублікований в «Урядовому кур'єрі», 2004,12,22.12.2004 №244; «Президентському віснику», 2004,12,24.12.2004 №60; «Голосі України», 2004, 12, 28.12.2004 №247; «Офіційному віснику України», 2004, №50 (31.12.2004), ст.3258; «Відомостях Верховної Ради України», 2005, №4 (28.01.2005), ст.94. Рішення Конституційного Суду України оприлюднюються у встановленому порядку і є загальновідомими та доступними для ознайомлення та вивчення актами для усього кола громадян України, у тому числі і для позивача. Зокрема, Рішення Конституційного Суду України  від 09.07.2007 року №6-рп/2007 було офіційно опубліковане у «Офіційному віснику України», 2007, №52 (27.07.2007р.), ст.2132, і у періодичних виданнях. Крім того, право дітей війни на отримання підвищення до пенсії широко висвітлювалося у доступних засобах масової інформації.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що про порушення своїх прав  як «дитини війни» позивач повинен був дізнатись з часу прийняття Конституційним Судом України рішень від 09.07.2007 за №6-рп/2007 року та від 22.05.2008 за №10-рп/2008, а тому адміністративний позов в частині зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Мостиському районі нарахувати та виплати на користь ОСОБА_1 державної соціальної допомоги «дітям війни» за період з 09.07.2007 року до 23.11.2010 року включно, слід залишити без розгляду.

Керуючись ч.2 ст. 99, ст.100, п.5 ч.1 ст.107, ст.ст.160, 165 КАС України, суддя, –

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Мостиському районі Львівської області, про зобов’язання нарахувати та виплатити заборгованість по щомісячній надбавці до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в частині зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Мостиському районі нарахувати та виплати на користь позивача щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» за період з 09.07.2007 року по 23.11.2010 року включно – залишити без розгляду.

Роз'яснити ОСОБА_1, що після усунення підстав, за яких заява була залишена без розгляду, він має право повторно звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Львівської області (м. Львів, вул. Саксаганського, 13) через Мостиський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.

СуддяБорисенко В.В.