ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
25.07.2006 р. Справа № 10/144-06
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта", м.Київ
до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Полтавагаз", м.Полтава
про стягнення 51584,93 гривень грошових коштів
та зустрічного позову Відкритого акціонерного товариства "Полтавагаз", м.Полтава
до Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта", м.Київ
про визнання простого векселю № 763314015735 на суму 50000,00 грн., датою складання 30.11.1998 р. та датою погашення 07.12.05 р. таким, що не має вексельної сили
Суддя Шкурдова Л.М.
Представники:
Від позивача Приходько О.Я., дор. №юр-508/д від 24.11.05 р.
Від відповідача Воронянська С.І., дор. № 1 від 10.01.06 р.
СУТЬ СПОРУ : розглядається позовна заява Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта", м.Київ до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", м.Полтава про стягнення 51584,93 грн. та зустрічна позовна заява Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", м.Полтава до Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта", м.Київ про визнання простого векселя №№ 763314015735 на суму 50000,00 грн., датою складання 30.11.1998р. та датою погашення 07.12.2005р. таким, що не має вексельної сили.
Представник ВАТ "Укрнафта" надав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні зустрічного позову ВАТ "Полтавагаз" до ВАТ "Укрнафта" в особі НГВУ "Полтаванафтогаз" про визнання простого векселя №763314015735 таким, що не має вексельної сили..
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
18 січня 2001 р. між Полтавським регіональним управлінням "Приватбанк" та ВАТ "Укрнафта" в особі НГВУ "Полтаванафтогаз" було укладено договір міні векселів №Т-6М. Відповідно до умов даного договору було здійснено обмін векселів ВАТ "Кременчукгаз" загальною номінальною вартістю 150000 грн. на векселі ВАТ "Полтавагаз" загальною номінальною вартістю 150000 грн. Згідно акту від 18.01.2001 р. філія КБ "Приватбанк" Полтавське регіональне управління передало наступні векселі:
1) простий вексель № 763314015735 на суму 50000 грн. Дата складання - 30.11.1998 р. Дата погашення - 07.12.2005 р.;
2) простий вексель № 763314016107 на суму 100000 грн. Дата складання - 30.11.1998 р. Дата погашення - 07.12.2005 р.
Предметом даного позову є стягнення заборгованості по векселю № 763314015735 на суму 50000 грн.
29 листопада 2005 року листом № 29.11.2005 р. на адресу ВАТ "Полтавагаз" було направлено пропозицію щодо здійснення оплати по векселям, в тому числі і по спірному векселю. На даний лист ВАТ "Полтавагаз" було надано відповідь № 11/3374 від 01.12.2005 р. відповідно до якої відповідач визнав наявність у нього вексельних зобов"язань перед іншою стороною та пояснивши, що не може своєчасно виконати їх у зв"язку зі складним фінансовим становищем.
8 грудня 2005 року заява про вчинення протесту векселів була подана приватному нотаріусу Полтавського міського нотаріального округу Карнарук Н.В. Відповідно до розділу 33 "Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, на адресу відповідача було направлено вимогу про оплату векселів. Проте відповідач до нотаріуса не з"явився і жодних дій по оплаті векселя вчинено не було. Керуючись п.299 зазначеної інструкції нотаріусом було вчинено протест векселя про неоплату.
Станом на 17 квітня 2006 року відповідачем не вчинено жодних дій по оплаті зазначеного векселя.
Відповідно до ст.21 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов"язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).
На момент видачі векселя, вексельні правовідносини були врегульованими нормами Положення про переказний і простий вексель, яке затверджене постановою ЦВК і РНК від 07.08.1937 р. № 104/1341. Дане положення застосовується відповідно до Постанови Верховної ради України від 12.09.1991 р. № 1545 "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР", якою встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
Водночас слід зазначити, що Положення про переказний і простий вексель повністю відтворює текст Уніфікованого закону про переказні векселі і прості векселі, запровадженого Женевською конвенцією 1930 року, за виключенням статей 31, 38, 48, в яких знайшли відображення вказані в Додатку П до Конвенції застереження, з урахуванням яких СРСР приєднався до Конвенції 25 листопада 1936 року. Згідно зі статтею 7 Закону України від 12.09.1991 р. № 1543 "Про правонаступництво України" Україна є правонаступником прав і обов"язків за міжнародними договорами Союзу РСР, які не суперечать Конституції України та інтересам республіки. Постановою Верховної Ради України від 17.06.1992 р. № 2470 "Про застосування векселів в господарському обороті України" в Україні було введено вексельний обіг з використанням простого і переказного векселя відповідно до Женевської конвенції 1930 року.
Таким чином, з урахуванням положень Закону України "Про правонаступництво" до ратифікації Україною Женевської конвенції 1930 року вексельний обіг в Україні регулюється як безпосередньо нормами Уніфікованого закону про переказні векселі і прості векселі з урахуванням обумовлених СРСР застережень, так і Положенням про переказний і простий вексель.
Згідно із Законом України від 06.07.1999 року № 826 "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі і прості векселі, Україна приєдналася до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі і прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених Додатком П до цієї Конвенції. Конвенція набрала чинності для України 6 січня 2000 року, а з 4 травня 2001 року набрав чинності Закон України "Про обіг векселів в Україні", що містить застереження, з урахуванням яких Україна приєдналася до Конвенції.
Згідно з статтею 77 Уніфікованого закону про переказні векселі і прості векселі та пункту 77 Положення про переказний і простий вексель чинних на час видачі векселів, до простого векселя застосовуються, оскільки вони не є несумісними з природою такого документа, постанови, які стосуються простого векселя, зокрема платежу, право регресу у разі неплатежу та інше.
Відповідно до статті 78 Уніфікованого закону про переказні векселі і прості векселі векселедавець за простим векселем зобов"язаний так само як і акцептант за переказним векселем.
Крім того, що векселедавець зобов"язаний сплатити суму боргу, відповідно до статті 48 Уніфікованого закону про переказні векселі і прості векселі на нього покладено зобов"язаня сплатити проценти на суму заборгованості за вимогою векселедержателя. Даною статтею встановлено відсотки в розмірі шести від дати настання строку платежу.
Статтею 14 Додатку П до Конвенції передбачено, що у порядку часткової відміни статей 48 і 49 Уніфікованого закону кожна з країн, які приєдналися до Конвенції, залишає право включити до свого національного закону норму, яка б передбачала право держателя вимагати від особи, проти якої він використовує своє право регресу, сплатити відсотки, розмір яких встановлюється національним законом. Використовуючи це право, Україна встановила статтею 2 Закону України "Про обіг векселів в Україні", що зазначені відсотки нараховуються не у розмірі шести відсотків, а виходячи з розміру облікової ставки НБУ на день подання позову і від дня настання строку платежу (З дня платежу) до дня подання позову відповідно.
Зважаючи на те, що прострочення виконання зобов"язання настало після набрання чинності Закону України "Про обіг векселів в Україні", тому слід застосовувати Уніфікований закон про переказні векселі і прості векселі.
Відповідно до даного відповідачу донараховано 1084,93 грн. (за період з 7 грудня 2005 року по 17 квітня 2006 р. Всього за 132 дні) виходячи з наступного розрахунку.:
(6 % : 365 х 132 х 50000) : 100 = 1084,93 грн.
Крім того, відповідач зобов"язаний сплатити витрати позивача на вчинення протесту векселя в неплатежі. Відповідно до рахунку-фактури № 273 від 07.12.2005 р. та платіжних доручень № 7449 від 07.12.2005 р. та № 7448 від 07.12.2005 р. приватному нотаріусу Карнарук Н.В. було сплачено 2500 грн. Зважаючи на те, що предметом даного позову є заборгованість за простим векселем № 763314015735 на суму 50000 грн., тому необхідно стягнути з відповідача пропорційну суму витрат на вчинення нотаріальних дій, яка становить 500 грн. від загальної суми.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Відповідно до редакції ст.1 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", діючу на дату видачі векселя, під цінними паперами розуміються грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.
Згідно ст.21 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", діючої на дату видачі векселя, вексель цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов"язання сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).
Відповідно до вимог ст.75 Уніфікованого закону про переказні векселі і прості векселі та ст.21 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", до обов"язкових реквізитів простого векселя віднесено підпис особи, яка видає вексель.
Проте, ні Законом України "Про цінні папери і фондову біржу", ні Уніфікованим законом про переказні векселі і прості векселі, ні Положення про переказний та простий вексель, ні Правилами виготовлення вексельних бланків, що діяли на дату емітування векселя не містяться вимоги про те, що крім підпису особи, що емітує вексель, і скріплення її відбитком печатки, в тексті векселя необхідно вказувати посади і прізвища цих осіб.
Тому, вимоги ВАТ "Полтавагаз" в частині визнання векселя таким, що не має юридичної сили, через те, що не зазначені прізвища осіб, які підписали спірний вексель, є безпідставними.
Вексель, що перебуває у нашій власності, містить два підписи і печатку, що надає йому відповідної юридичної сили.
У зустрічній позовній заяві ВАТ "Полтавагаз" зазначено, що вексель начебто підписано не уповноваженою особою, проте ким - не зазначається. З наданих нами доказів вбачається, що Тривайло К.Б., що займав на час видачі векселя посаду голови правління ВАТ "Полтавагаз", підписував документи різними підписами, а тому безпідставно вважати, що підпис, що міститься на векселі, не є його підписом..
Крім того, на нашу вимогу щодо оплати спірного векселя від 29 листопада 2005 року, ВАТ "Полтавагаз" надало відповідь від 01.12.2005 р. № 11/3374, якою визнало заборгованість проте зауважило, що у зв"язку з тим, що в даний час існують фінансові складнощі, вони не мають можливості своєчасно здійснити оплату. Дана відповідь підписана в.о.голови правління Гринчак Р.І. та в.о.головного бухгалтера Т.І.Волошиною, тобто особами, що мають право відповідно першого та другого підписів.
Доказом того, що спірний вексель не містить дефектів, є і факт протесту векселя, вчинений 9 грудня 2005 року нотаріусом Карнарук Н.В. в разі наявності дефектів векселя нотаріус повинен був надати відмову в нотаріальному оформленні протесту векселя.
Слід зазначити, що бланк векселя є бланком суворої звітності, який зберігається особою, що його придбала у порядку, визначеному чинним законодавством. Зважаючи на це, відповідач повинен був надати докази про те, що векселі вибули з його володіння поза його волею. І поскільки такі дії носять кримінально караний характер, таким доказом мав б слугувати вирок суду з кримінальної справи.
Посилання ВАТ "Полтавагаз" на те, що вексель не має товарного характеру є безпідставним.
По-перше, необґрунтованим є сам факт посилання відповідача на розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації "Про впровадження вексельного обігу в області по розрахунках за енергоносії та інші видатки між підприємствами, бюджетними установами та обласним бюджетом" № 261 від 29.05.1998 р.
Так, на векселі зазначається: "Згідно розпорядження № 261 від 29.05.1998 р." Як видно зі змісту векселя, на ньому немає ніякої вказівки на розпорядження голови Полтавської облдержадміністрації. Оскільки вексель видано ВАТ "Полтавагаз", то слід вважати, що згадане розпорядження видане саме відповідачем.
По-друге, в розпорядженні голови Полтавської обласної державної адміністрації № 261 від 29.05.1998 р. зазначається про проведення взаєморозрахунків між підприємствами.
По-третє, на векселі зазначається про видачу його АТ "Укргазпром", яке відповідно до законодавства України здійснювало транспортування природного газу магістральними газопроводами та не являється бюджетною установою.
По-четверте, в зазначеному розпорядженні ВАТ "Полтавагаз" не зазначається як суб"єкт вексельного обігу.
Позов задовольнити повністю., в зустрічному відмовити. За заявою відповідача підстава визнання векселів недійсними - наявність напису: згідно розпорядження № 261 від 29.05.1998 р. інші підстави відпали (повідомив, що вексель, підписаний уповноваженими особами) наявність грошового зобов"язання не заперечується, хоча Закон "Про обіг векселів" не діяв на момент видачі векселя, слід користуватися Уніфікованим Законом.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 43, 49, 60, 82-84 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Задовольнити позовні вимоги.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Полтавагаз", 36039 м.Полтава, вул.Козака, 2 (р/р 260070137488 в ВАТ "Інпромбанк", МФО 351878, код 03351912) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта", 04053 м.Київ, пров.Несторівський, 3-5 (код за ЄДРПОУ 00135390, р/р 26000053100339 у філії КГРУ ЗАТ КБ "Приватбанк", м.Київ, МФО 321842) - 51584,93 грн. суму боргу, 515,85 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
3. Відмовити у задоволенні зустрічного позову.
Суддя Шкурдова Л.М.