Справа № 2-1030\2011р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

25 травня 2011 року                                     Хортицький районний суд м.Запоріжжя

у складі головуючого –судді Кучерук І.Г.

з участю секретаря                  Латій В.О.

представника позивача           ОСОБА_1

представника відповідача       Мерліч П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до АК «Промислово інвестиційний банк»в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до АК «Промислово інвестиційний банк»в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя про визнання правочину недійсним, у якому просить суд визнати недійсним договір іпотеки з застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя №40-08іп від 18.02.2008 року, укладеного між Українським комерційним промислово інвестиційним банком та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, посилаючись на те, що за генеральним кредитним договором було збільшено відсоткову ставку за кредитом без погодження та волею іпотекодавців, порушено публічний порядок.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача з позовом не згоден, вважає, що все було оформлено у межах закону.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок  у  сукупності, суд вважає, що позовні  вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд розглядає справи не інше як в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін.

Судом встановлено, що між АК «Промислово інвестиційний банк»та ТОВ «Науково виробнича фірма «Сілколіт», 18.02.2008 року був укладений генеральний кредитний договір №12-08к, згідно якого банк надав позичальнику кредит, шляхом відкриття кредитних ліній, ліміти яких не можуть перевищувати 5000000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16% з строком остаточного виконання 10.02.2011 року.

В забезпечення виконання зобов’язань за вищевказаним генеральним договором між АК «Промислово інвестиційний банк»та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 18.02.2008 року був укладений договір іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотеко держателя №40-08 іп, предметом іпотеки якого є квартира АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на праві власності.

Договір посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований у реєстрі за №510.

Сторони підписали договір та тим самим виявили свою згоду з усіма пунктами та розділами та зобов’язувалися їх виконувати.

15.08.2008 року договором №1 про внесення змін до генерального кредитного договору №12-08К від 18.02.2008 року, перше речення п. 3.1.1.6 «а»договору внесено зміни та доповнення, відповідно до яких з 01.09.2008 року проценти за користування кредитом будуть нараховуватися у розмірі 17% .

27.11.2008 року договором №2 про внесення змін до генерального кредитного договору №12-08К від 18.02.2008 року, перше речення п. 3.1.1.6 «а»договору внесено зміни та доповнення, відповідно до яких з 28.11.2008 року проценти за користування кредитом будуть нараховуватися у розмірі 22% .

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до письмового доказу,  ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, надали письмову згоду на зміну відсоткової ставки за користування кредитом до 22% річних згідно генерального кредитного договору №12-08К від 18.02.2008 року.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені ст. 203 ЦК України, яка  встановлює, що з міст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства

Згідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання угод недійсними № 9 від 06.11.2009 року, правочин  може  бути  визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом. Відповідно  до  частини  першої  статті  215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання сторонами вимог, які встановлені ст.203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про іпотеку», обтяження нерухомого майна   іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови  іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.

Суд вважає, що недодержання вимог державної реєстрації іпотеки не тягне за собою недійсність самого договору іпотеки, але має під собою інші застереження

Згідно до «Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек»державна реєстрація іпотек здійснюється з метою: реалізації переважного права іпотекодержателя у задоволенні вимог за рахунок предмета іпотеки перед іншими іпотекодержателями незареєстрованих або зареєстрованих пізніше прав чи вимог на предмет іпотеки; надання в інтересах фізичних чи юридичних осіб інформації про обтяження нерухомого майна іпотекою або про відсутність такого обтяження.

Суд вважає, що договір іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотеко держателя №40-08 іп, був укладений з додержанням усіх вимог діючого законодавства та визнавати його недійсним законних підстав немає.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 4 Закону України «Про іпотеку», ст. 203, 215, 525, 526, 629 ЦК України, ст.ст.3, 10, 11, 57, 58, 59, 60, 88 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору іпотеки з застереженням  про задоволення вимог Іпотекодержателя №40-08іп від 18.02.2008 року, укладеного між Українським комерційним промислово інвестиційним банком та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 –відмовити.

На рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Запорізької області протягом 10 днів.

Суддя: