Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 червня 2011 року Справа № 2а-3427/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Свергун І.О.,
при секретарі – Чукіній А.Ю.,
за участю:
представника позивача – ОСОБА_1 (довіреність від 04.01.2011 № 1),
представник відповідача – не прибув,
представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – ОСОБА_2 (довіреність від 03.03.2011 № 01-28/985),
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Стахановської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області до Комунального підприємства «Стахановське трамвайно-тролейбусне управління» про стягнення суми податкового боргу,
В С Т А Н О В И В:
21 квітня 2011 року Стахановська ОДПІ Луганської області звернулася до суду з адміністративним позовом, в обґрунтування якого зазначила наступне. Відповідач зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області 16.06.2005, про що зроблено запис за № 1 3921200000000280. Відповідачем не сплачено до бюджету узгоджену суму податкового боргу в сумі 63392,80 грн. (51327,10 грн. – штрафні санкції, 12065,70 грн. – пеня). Сума штрафної санкції у розмірі 51327,10 грн. нарахована згідно з рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.01.2011 № 0000012308, прийнятої на підставі акту перевірки КРВ у м. Стаханові від 24.12.2010 № 241-21/001, а саме: 1) за понадлімітний залишок готівки в касі підприємства на суму 5936,05 грн. що є порушенням п. 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 № 637, передбачена штрафна санкція згідно Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожен день, тобто сума штрафу складає 11872,10 грн.; 2) за неоприбуткування в касі підприємства готівки на суму 7891 грн., що є порушенням п. 2.6, 7.15 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 № 637, передбачена штрафна санкція згідно Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми, тобто сума штрафу складає 39455 грн. Всього сума штрафних санкцій складає 51327,10 грн. Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.01.2011 № 0000012308 було вручене особисто головному бухгалтеру підприємства ОСОБА_3 17.01.2011 та не було оскаржено відповідачем. Сума пені за несвоєчасне перерахування податку з доходів найманих працівників у розмірі 12065,70 грн. нарахована згідно акту перевірки від 11.02.2011 № 59/17-0118/03328014. Відповідачу було направлено вимогу від 03.02.2011 № 27, яку було вручено 10.02.2011. Позивач просить стягнути з відповідача суму податкового боргу в розмірі 63392,80 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків у банках.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові, просив стягнути з відповідача суму податкового боргу в розмірі 63392,80 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків у банках.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заперечень проти позову не надав.
Представник залученої судом в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Стахановської міської ради Луганської області в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись, що орган державної податкової служби не навів доказів своєчасності вручення податкового повідомлення-рішення та своєчасності направлення податкової вимоги, а також порушення дотримання вимог п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України. Не можна вважати дійсною та такою, що підлягає виконанню, податкову вимогу від 03.02.2011 № 27, оскільки не доведено дотримання процедури її прийняття. Також представник третьої особи пояснив, що в матеріалах справи наявний акт перевірки органами КРУ, однак, з цього питання відсутній акт перевірки органів ДПС. Тому представник третьої особи просив відмовити в задоволенні позову.
Вислухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідач – Комунальне підприємство «Стахановське трамвайно-тролейбусне управління», зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області 16.06.2005, про що зроблено запис за № 1 3921200000000280 (а.с. 5-7).
Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, податкове зобов’язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг – це сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.
П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
П. 54.3 ст. 54 визначено підстави, коли контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
П. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України визначено, що в разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
П. 95.3 цієї статті встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Судом установлено, що фахівцями Контрольно-ревізійного відділу у м. Стаханові було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності КП «Стахановське трамвайно-тролейбусне управління» за період з 01.01.2008 по 31.10.2010, за результатами якої складено акт від 24.12.2010 № 241-21/001 (а.с. 11-25).
Проведеною ревізією встановлено порушення п. 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 № 637, - понадлімітний залишок готівки в касі підприємства на суму 5936,05 грн., та порушенням п. 2.6, 7.15 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 № 637, - неоприбуткування в касі підприємства готівки на суму 7891 грн.
Відповідно до пункту 19 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 № 550, якщо під час ревізії виявлено факти порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органів служби (зокрема, з питань обігу готівки, валютних операцій, формування об’єкта та/або бази оподаткування, ціноутворення, управління державним майном, дотримання антимонопольного законодавства та інших), посадові особи служби невідкладно письмово повідомляють про це керівнику органу служби чи його заступнику, які забезпечують інформування відповідних державних органів про такі факти.
Відповідно до п. 2.6. Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 № 637 (далі – Положення), вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (265/95-ВР) надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
П. 2.8 Положення визначено, що підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов’язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів.
Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.
Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.
Відповідно до п. 7.15 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (РК), визначено в пункті 2.6 цього Положення.
Відповідальність за вказані правопорушення передбачена Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 (далі – Указ).
Пунктом 1 Указу встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб’єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:
- за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;
- за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Пунктом 2 Указу визначено, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.
Виходячи із зазначених норм та на підставі акту ревізії від 24.12.2010 № 241-21/001 позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 17.01.2011 № 0000012308 про застосування до відповідача штрафної (фінансової) санкції в сумі 51327,10 грн. (а.с. 31).
З огляду на вищенаведені положення Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, судом не приймаються посилання представника третьої особи на те, що перевірку з цього питання не було проведено органами ДПС. Порушення були встановлені під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності КП «Стахановське трамвайно-тролейбусне управління» фахівцями Контрольно-ревізійного відділу у м. Стаханові. Згідно пояснень представника позивача про встановлені порушення було повідомлено орган державної податкової служби, який на підставі акту ревізії прийняв податкове повідомлення-рішення від 17.01.2011 № 0000012308 про застосування до відповідача штрафної (фінансової) санкції в сумі 51327,10 грн. Додатково до проведення ревізії органами контрольно-ревізійної служби здійснення перевірки органом державної податкової служби, як обов’язковий захід, законодавством не передбачено.
Податкове повідомлення-рішення було отримане відповідачем 17.01.2011, що підтверджується підписом головного бухгалтера ОСОБА_3 на корінці вказаного податкового повідомлення-рішення, у встановлений законом строк сума штрафних (фінансових) санкцій у добровільному порядку сплачена не була. Сума штрафної (фінансово) санкції математично є правильною.
Крім того, суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 17.01.2011 № 0000012308 не було оскаржене відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку, отже, зазначене податкове повідомлення-рішення є узгодженим.
Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України податковим органом на адресу відповідача було направлено вимогу від 03.02.2011 № 27 на суму 51327,10 грн., яку відповідач отримав 10.02.2011 (а.с. 4).
Крім того, фахівцями Стахановської ОДПІ Луганської області було проведено фактичну перевірку з питання своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб КП «Стахановське трамвайно-тролейбусне управління», за результатами якої складено акт від 11.02.2011 № 59/17-0118/03328014 (а.с. 26-30). Згідно вказаного акту відповідачу було нараховано пеню в сумі 12065,70 грн. за несвоєчасне перерахування податку з доходів найманих працівників.
Відповідно до п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV (зі змінами та доповненнями), який діяв до 01.01.2011, податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.
Акт від 11.02.2011 № 59/17-0118/03328014 було підписано посадовими особами відповідача без заперечень, примірник зазначеного акту відповідач отримав 11.02.2011.
Таким чином, обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні. Заперечення третьої особи суд вважає безпідставними. Загальна сума податкового боргу складає 63392,80 грн. На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14.06.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 17.06.2011, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Стахановської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області до Комунального підприємства «Стахановське трамвайно-тролейбусне управління»про стягнення суми податкового боргу задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Комунального підприємства «Стахановське трамвайно-тролейбусне управління» (код ЄДРПОУ 03328014) на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 63392 грн. 80 коп. (шістдесят три тисячі триста дев’яності дві грн. 80 коп.) за рахунок коштів з рахунків у банках, що його обслуговують.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанову складено у повному обсязі 17 червня 2011 року.
СуддяІ.О. Свергун