ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 рокуСправа №160/21908/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                                   Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області  про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

13.08.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами про:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у виплаті недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після здійсненого йому перерахунку пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2021 по справі № 160/18217/21 в сумі 122 255,12 грн та згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 по справі № 160/3938/23 в сумі 50 000,00 грн;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) недоодержану померлим чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 пенсію в сумі 122 255,12 грн, нараховану на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2021 по справі № 160/18217/21 та в сумі 50 000,00 грн, нараховану на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 по справі № 160/3938/23.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона є вдовою пенсіонера МВС України ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2021 у справі № 160/18271/21 відповідача було зобов`язано здійснити перерахунок пенсії чоловіка позивача на підставі довідки про грошове забезпечення від 07.07.2021 у справі № 33/24/С-2510, відповідно до якого відповідачем нараховано доплату з 01.12.2019 по 28.02.2022 у розмірі 122 255,12 грн. Рішенням  Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 у справі № 160/3938/23 відповідача зобов`язано нарахувати та виплатити чоловіку позивачки щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн на місяць на підставі постанови КМ України № 713 від 14.07.2021, відповідно до якого відповідачем нараховано доплату з 01.07.2021 по липень 2023 року у розмірі 50 000,00 грн.

12.06.2024 позивач звернулася до відповідача із заявою № 27250/К-0400-24, у якій прохала виплатити недоодержану пенсію чоловіка.

02.08.2024 відповідач надав відповідь (лист від 23.07.2024 № 41716-27250/К-01/8-0400/24), яким відмовив у виплаті недоодержаної пенсії, вказавши про необхідність вирішення цього питання у судовому порядку.

У зв`язку з вищенаведеним позивач звернулася до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач не скористався своїм правом надання відзиву на позов.

Відповідно до частини 4 статті 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Отже, суд кваліфікує неподання відзиву у цій справі відповідачем як визнання ним позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка є вдовою пенсіонера МВС України ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2021 у справі № 160/18271/21 відповідача було зобов`язано здійснити перерахунок пенсії чоловіка позивача на підставі довідки про грошове забезпечення від 07.07.2021 у справі № 33/24/С-2510, відповідно до якого відповідачем нараховано доплату з 01.12.2019 по 28.02.2022 у розмірі 122 255,12 грн.

Рішенням  Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 у справі № 160/3938/23 відповідача зобов`язано нарахувати та виплатити чоловіку позивачки щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн на місяць на підставі постанови КМ України № 713 від 14.07.2021, відповідно до якого відповідачем нараховано доплату з 01.07.2021 по липень 2023 року у розмірі 50 000,00 грн.

12.06.2024 позивач звернулася до відповідача із заявою № 27250/К-0400-24, у якій прохала виплатити недоодержану пенсію чоловіка.

02.08.2024 відповідач надав відповідь (лист від 23.07.2024 № 41716-27250/К-01/8-0400/24), яким відмовив у виплаті недоодержаної пенсії, вказавши про необхідність вирішення цього питання у судовому порядку. Відповідач наголосив на тому, що позивач має вступити як правонаступник померлого чоловіка в судові справи, якими були вирішені питання щодо виплати його пенсії.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із цією позовною заявою.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до частини першої статті 61 означеного Закону, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Зміст статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України.

Так, згідно зі статтями 1218, 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.

Статтею 1227 Цивільного кодексу України, в свою чергу, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї.

Отже, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.

Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Отже, такі правовідносини не допускають правонаступництва – всупереч позиції, яку висловив відповідач, відмовляючи позивачці у виплаті недоодержаної її чоловіком пенсії.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №  420/288/21 від 16.05.2023.

Суд зазначає, що частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами правової держави та принципу верховенства права.

У справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об`єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.

Відповідно до статті 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).

З огляду на зазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частини 1 статті 143 КАС України). Суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Враховуючи, що позивачем було сплачено судовий збір за подання позову немайнового характеру у подвійному розмірі, а саме 1212,00 грн замість 1211,20 грн, позивач має право звернутись з клопотанням про повернення надмірно сплаченого судового розміру.

Керуючись ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у виплаті недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після здійсненого йому перерахунку пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2021 по справі № 160/18217/21 в сумі 122 255,12 грн та згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 по справі № 160/3938/23 в сумі 50 000,00 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) недоодержану померлим чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 пенсію в сумі 122 255,12 грн, нараховану на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2021 по справі № 160/18217/21 та в сумі 50 000,00 грн, нараховану на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 по справі № 160/3938/23.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в  строки, передбачені статтею  295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                     К.І. Ремез