Справа № 209/7935/24

Провадження № 2-о/209/155/24

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

04 листопада 2024 року м. Кам`янське

Суддя Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Левицька Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Кам`янська міська рада, про встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , заявник) звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, заінтересована особа: Кам`янська міська рада. Просить суд встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали однією сім`єю, як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з 2015 року по 18.09.2024 року.

В обґрунтування заяви зазначила, що у 2015 році познайомилась з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Через деякий час вони почали проживати разом в квартирі за місцем її реєстрації. В процесі спільного проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 почали вести спільне господарство і бюджет, піклувались один про одного, фактично виконували права та обов`язки подружжя, тобто проживали однією сім`єю, як чоловік і жінка. Крім того, якийсь час вони працювали разом в одній школі та продовжували жити разом. Заявник і ОСОБА_2 планували офіційно вступити у шлюбні відносини після закінчення війни. У 2024 році ОСОБА_2 було мобілізовано на військову службу, 18.09.2024 року він загинув на полі бою у віці 47 років. Встановлення факту проживання однією сім`єю заявнику необхідно для подальшої можливості отримати усі належні їй пільги, відповідно до чинного законодавства, як дружині загиблого військовослужбовця України, а тому вимушена звернутися до суду з даною заявою.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2024, справу розподілено судді Левицькій Н.В.

Ознайомившись із поданою заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що у відкритті провадження слід відмовити, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За приписами п. 5 ч. 2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі №320/948/18 (провадження №14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки містяться у Постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20).

Згідно змісту поданої заяви, ОСОБА_1 в порядку окремого провадження просить встановити факт проживання однією сім`єю, як чоловік та жінка, без реєстрації шлюбу із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 2015 року по 18.09.2024 , тобто по день смерті останнього.

Обґрунтовуючи заяву, ОСОБА_1 зазначає, що встановлення даного факту їй необхідно для реалізації її особистих прав, як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

Із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Мостиським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 55 від 26.09.2024.

У сповіщенні сім`ї ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомлено батька ОСОБА_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що його син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , загинув на полі бою ІНФОРМАЦІЯ_3 під час ведення бойових дій поблизу населеного пункту Богоявленка, Волновахського району, Донецької області.

Так, відповідно ч. 1, 2 ст. 16 Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

Відповідно до ч. 4 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» визначено, що особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.

Розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», визначається відповідно до абзацу другого підпункту «а» пункту 1 статті 16-2 зазначеного Закону.

Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється особам, зазначеним в особистому розпорядженні загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, або особам, зазначеним у частині четвертій статті 118-1 Кодексу цивільного захисту України, частині четвертій статті 98 Закону України «Про Національну поліцію» та пункті 4 статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням положень абзаців четвертого і п`ятого цього пункту.

Розподіл часток одноразової грошової допомоги у разі відмови однієї з осіб, зазначених в особистому розпорядженні, або відмови однієї з осіб, зазначених у частині четвертій статті 118-1 Кодексу цивільного захисту України, частині четвертій статті 98 Закону України «Про Національну поліцію» та пункті 4 статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», від отримання одноразової грошової допомоги, а також у разі, коли одна із таких осіб у трирічний строк з дня виникнення права на отримання допомоги не реалізувала своє право на отримання одноразової грошової допомоги, здійснюється відповідно до вимог статті 118-3 Кодексу цивільного захисту України, статті 100 Закону України «Про Національну поліцію» та статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

У постанові Верховного Суду від 29 травня 2023 року у справі №175/2319/22 зроблено висновок, що заява про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу та встановлення факту смерті у певний час не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки вбачається спір про право, а саме виникнення у заявника права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, а також права на спадкування за законом майна померлого спадкодавця, що є окремим предметом доказування.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, змін або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Таким чином, встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу у даній справі вплине на кількість осіб, які мають право на отримання зокрема одноразової грошової допомоги та відповідно на її розмір для кожної особи, яка має на неї право, тобто встановлення факту пов`язане з наступним вирішенням спору про право, що відповідно є підставою для розгляду такої заяви по суті в порядку позовного провадження.

У поданій до суду заяві, ОСОБА_1 заінтересованою особою визначила Кам`янську міську раду. В той же час, суд зауважує, що заява не містить відомостей про родичів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - матері, батька чи інших осіб, які мають право на отримання передбачених законом пільг та виплат, як члени сім`ї загиблого військовослужбовця.

Разом із тим, як вбачається з доданих до заяви матеріалів, у загиблого ОСОБА_2 є батько та діти.

Саме батько - ОСОБА_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , отримав сповіщення, що його син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , загинув на полі бою ІНФОРМАЦІЯ_3 під час ведення бойових дій поблизу населеного пункту Богоявленка, Волновахського району, Донецької області.

З долученої до заяви копії особової картки працівника (гімназія № 27 , дата заповнення 15.07.2019) ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлюється, що у останнього є троє дітей, дочка ОСОБА_4 2004 р.н., дочка ОСОБА_5 2005 р.н. та син ОСОБА_6 2008 р.н..

Виходячи з викладеного, враховуючи визначену заявницею мету встановлення юридичного факту, яка полягає у вирішення питання реалізації права на отримання усіх належних пільг, як дружині загиблого військовослужбовця, зокрема і одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, приймаючи до уваги обґрунтування вказаної заяви, суд дійшов висновку про наявність спору про право, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.

Згідно приписів ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Кам`янська міська рада, про встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Заявник має право звернутися до суду в порядку позовного провадження згідно норм ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 186, 260-261, 293-294, 315, 352-354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Кам`янська міська рада, про встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Заяву разом з доданими до неї документами повернути позивачу.

Роз`яснити заявниці право звернення до суду за захистом своїх прав в порядку позовного провадження на загальних підставах.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Суддя

Дніпровського районного суду

м. Дніпродзержинська Н.В. Левицька