Справа № 346/5555/24

Провадження № 3/346/2634/24

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

05 листопада 2024 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

       Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Сольський В.В., розглянувши справу, яка надійшла від Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

        ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки: АДРЕСА_1 , громадянки України, психолога БФ "Карітас",

       за ч.3 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

        ОСОБА_1 допустила ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини, внаслідок чого її неповнолітній син віком чотирнадцять років вчинив адміністративне правопорушення.

       Правопорушення вчинено за наступних обставин.

        ОСОБА_1  не виконала передбачені ст. 150 СК України обов`язки щодо виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній 19.09.2024 року близько 20:00 год. у м. Коломия, рухаючись транспортним засобом, а саме електробайком, по вул. С. Стрільців у напрямку вул. Чорновола різко перетнув дорогу зліва - направо, порушивши Правила дорожнього руху, допустив зіткнення з автомобілем марки "Infiniti", номерний знак " НОМЕР_1 ", однак не досяг віку, з якого настає адміністративна відповідальність за порушення вимог ст. 124 КУпАП, у зв`язку з чим до відповідальності притягається його мати ОСОБА_1 .

        ОСОБА_1   свою вину в судовому засіданні у вчиненому адміністративному правопорушенні визнала.

       Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

       Згідно з ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

       Відповідно до диспозиції ч.3 ст.184 КпАП України адміністративним правопорушенням є вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

       Вказаних вимог законодавства ОСОБА_1 , яка є матір`ю неповнолітньої дитини не дотрималася.

         Вина ОСОБА_1 у вчиненому повністю підтверджується: даними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 251201 від 04.10.2024 року, де зафіксовано місце, спосіб та обставини вчиненого (а.с.1); письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.2; а.с.4); даними рапорту від 19.09.2024 року (а.с.8); додатоком до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.11) та іншими матеріалами в їх сукупності.

       Проаналізувавши вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості. В своїй сукупності дані докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності інформації, яка міститься у досліджених доказах, суду не надано.

         Cуд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 184 КУпАП.

         Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суд враховує: характер вчиненого нею правопорушення; особу правопорушниці, ступінь її вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч.3 ст. 184 КУпАП, яка доведена повністю, та доходить переконання, що стосовно останньої слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції ч.3 ст. 184 КУпАП у виді штрафу.

         Враховуючи те, що ОСОБА_1 вперше притягується до адмінвідповідальності, суд вважає, що на правопорушницю слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі.

   З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

         А тому, із порушника слід також стягнути судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

          На підставі вищенаведеного та, керуючись ст.ст. 26, 33, 221, 283, 284, 288-290, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

        Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок у дохід держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

          Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

         Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

         Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

         Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

         Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

       У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

       У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя: Сольський В. В.