Житомирський районний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. Покровська, 90, 10031, (0412) 41-74-66

Справа № 2-268

1993 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М 'Я М У К Р А Ї Н И

01 липня 1993 року м. Житомир

Житомирський районний суд в складі головуючого судді Морея В.В. при секретарі Хропонюк Г.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання свідоцтва про право на спадщину по закону недійсним і визнанні права власності на спадкове майно,--

В С Т А Н О В И В:

26.05.1993 р. позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заклали позов до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання свідоцтв про право на спадщину по закону недійсними і визнанні права власності на спадкове майно, вказуючи в заяві, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх дідусь ОСОБА_6 і після його смерті в с. Пряжево відкрилася спадщина, яка складається з домоволодіння (два жилих будинки) і господарських будівель, легкового автомобіля ВАЗ-21063 заощаджень в НОМЕР_1 . Після його смерті позивачі фактично прийняли спадщину вступили в управління спадковим майном, розпоряджалися спадковим майном і думали, що вони після смерті дідуся спадщину по заповіту, так як він заповідав їм все майно в рівних долях. Весною 1993 року їм стало відомо, що відповідачі без їх відома оформили спадщину за законом. Рахуючи свідоцтва про спадщину незаконними просять такі свідоцтва визнати недійсними та визнати за ними право власності на спадкове майно.

Відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_5 позов визнали і підтвердили, що після смерті їх батька вони оформили спадщину по закону, хоча знали про те, що є заповіти на позивачів. Позивачам про це не говорили.

Відповідач позов не визнав, і підтвердив, що після смерті батька вони оформили спадщину по закону, хоча знали, що є заповіти на позивачів. Рахую, що позивачі пропустили строк позовної давності для захисту своїх інтересів, тому в позові їм слід відмовити.

Вислухавши пояснення сторін перевіривши матеріали справи, допитавши свідків, суд приходить до слідуючого.

Відповідно до ст. 71 ЦК України загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Відповідачі оформили свідоцтва про спадщину по закону в нотаріальній конторі 02.11.1990 р., що стверджується копіями свідоцтв про право на спадщину, про це позивачі не знали.

Позивачі звернулися в суд за захистом своїх інтересів 26.05.1993 р.

Згідно ст. 76 ЦК України перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Позивачі дізналися про порушене їх право весною 1993 року про те, що в 1990 році відповідачі мимо їх волі оформили спадщину.

Довідкою Сінгурівської сільської Ради № 90 від 21.04.1993 р. стверджується, що на запит юридичної консультації позивачам стало відомо, що відповідачі прийняли спадщину без їх згоди.

Таким чином, суд вважає, що позивачам стало відомо 21.04.1993 р. про те, що відповідачі 02.11.1990 року без їх згоди оформили спадщину, тому суд вважає, що строк позовної давності для захисту своїх інтересів вони не пропустили.

Відповідно до ст. 549 ч. 1 п. 1 визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

З копії свідоцтва про смерть встановлено, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 померлий склав заповіт на все майно згідно якого позивачі мають право на майно в рівних долях.

Позивачі прийняли участь у похоронах заповідача і після його смерті фактично вступили в управління майном померлого, стали користуватися домоволодінням, автомашиною, присадибною ділянкою, позивачі розділили між собою спадкове майно.

Так згідно мирової угоди від 30.03.1990 року позивачі розподілили спадкове майно між собою вони розподілили між собою будинок 1985 року забудови, будинок 1937 року забудови, господарські будівлі, автомашину.

Позивач ОСОБА_2 01.04.1990 року, в зв`язку з перебуванням за межами Житомирської області надав доручення своєму батьку ОСОБА_3 розпоряджатися його майном.

Відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_5 ствердили, що позивачі після смерті ОСОБА_6 розпорядилися спадковим майном, ОСОБА_1 користувався будинком, присадибною ділянкою, ОСОБА_2 доглядав за автомашиною, роблячи за нею техогляд під час відпусток, його батько ОСОБА_3 по його дорученню користувався будинком, присадибною ділянкою. Це стверджують і позивачі.

Свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 також ствердили нижче названі обставини про те, що позивачі вступили в фактичне управління спадковим майном. Допитана свідок ОСОБА_10 , секретар Сінгурівської сільської Ради ствердила, що після смерті ОСОБА_6 були заповіти на позивачів, однак сільською радою було видано справку відповідачам на прийняття спадщини по закону. Вона також ствердила, що позивачі не знали про прийняття спадщини відповідачами. Про це позивачам стало відомо весною 1993 року.

Таким чином судом встановлено, що позивачі фактично вступили в управління спадковим майном протягом шести місяців після смерті заповідача і стали користуватися спадковим майном, добровільно між собою розподілили спадкове майно і ним користувалися, тому їх позов підлягає до задоволення.

Суд критично оцінює доводи відповідача ОСОБА_4 і свідка ОСОБА_11 , поскільки вони спростовуються матеріалами справи, доводами позивачів і інших відповідачів, свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 .

Витрати по сплаті державного мита необхідно розділити між відповідачами в рівних долях.

На підставі ст. ст. 100, 101, 524, 534, 545, 549 ЦК України, керуючись ст. ст. 15, 30, 62, 203, 209 п. 2 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити повністю.

Признати свідоцтва про право на спадщину видані Третьою нотаріальною конторою м. Житомира 02 листопада 1990 року ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на спадкове майно після смерті ОСОБА_6 - недійсними.

Визнати право власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , в рівних долях, на спадкове майно після смерті ОСОБА_6 яке складається з легкового автомобіля ВАЗ-21063 двигун № НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 який належав померлому на підставі довідки рахунку № 324387 від 03.10.1989 р. виданої магазином автоцентру ВАЗу «Авто-ВАЗ-Техобслуговування» (м. Бердичів вул. Петровського 14), на грошові вклади в філіалі відділення Ощадного банку № 7899 с. Пряжево Житомирського району з належними процентами, та на домоволодіння в с. Пряжево Житомирського району, яке складається із двох жилих будинків і господарських будівель.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського облсуду через Житомирський райсуд протягом 10 днів з дня наступного після того, якими призначено судом для ознайомлення з мотивованим рішенням.

Суддя В.В. Морей