Справа № 1-100/2008                                                                                                              

В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

         05 лютого 2007 року     Деснянський районний суд м. Чернігова в складі :

головуючого - судді          - Розинка В.М.

при секретарі                     - Примак Т.В.

з участю прокурора          - Домашенка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу по обвинуваченню

                                                                    ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бахмача Чернігівської області, українця, громадянина України, із професійно-технічною освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, мешканця АДРЕСА_1 -

у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 358 ч. 1, 358 ч. 3 КК України, -

в с т а н о в и в :

         Приблизно у кінці листопада 2007 р., близько 17.30 год. підсудний ОСОБА_1, знаходячись біля залізничного переїзду, розташованого по вул. Тиницькій у м. Бахмачі, знайшов та незаконно, із метою подальшого використання для проїзду в громадському транспорті, привласнив пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2, яке зберігав за місцем мешкання.

Через декілька днів, у вечірній час, ОСОБА_1, знаходячись за місцем свого мешкання у квартирі АДРЕСА_1, із метою підробки документа для пільгового, тобто безкоштовного проїзду в міському громадському транспорті та його подальшого використання для такого проїзду, власноручно вклеїв свою фотокартку у раніш знайдене пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_2, домалював фрагмент відбитка печатки на фотокартці і в графі "рік народження" змінив первісний зміст рукописного тексту з цифри "3" на цифру "5" шляхом дописки, яке зберігав за місцем мешкання.

У подальшому 04.12.2007 р. приблизно о 12.40 год., ОСОБА_1, знаходячись у тролейбусі № 374 маршруту № 1 біля зупинки громадського транспорту „Червоний міст", розташованої по вул. Шевченка у м. Чернігові, при перевірці проїзних документів контролерами Чернігівського тролейбусного управління, на підтвердження права безкоштовного проїзду, пред'явив вищевказане посвідчення, що було вилучено у нього.

         Підсудний, допитаний у судовому засіданні, вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що не бажає давати свідчення в суді, оскільки у повному обсязі підтримує свої попередні свідчення, які давав у ході досудового слідства. У скоєному розкаюється, просить суворо не карати.

         Враховуючи свідчення підсудного і те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд знаходить, що дії підсудного правильно кваліфіковані за ст. 358 ч. 1 КК України, як підроблення посвідчення, яке видається установою і яке надає права, із метою використання, правильною є кваліфікація і за ст. 358 ч. 3 КК України, як використання завідомо підробленого документа, його ж вина у скоєному доведена в повному обсязі.

Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які є злочинами невеликої тяжкості, особу винного - його вік та сімейний стан, наявність постійного місця проживання і позитивної характеристики за таким, відсутність попередніх притягнень до кримінальної та адміністративної відповідальності,  обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, за відсутністю обставин, які обтяжують покарання, суд доходить висновку про можливість виправлення підсудного без відбуття покарання, тобто звільнивши його від відбуття покарання з випробуванням.

         Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

з а с у д и в :

         ОСОБА_1 визнати винним і призначити покарання :

за ст. 358 ч. 1 КК України у вигляді 1 року 1 місяця обмеження волі,

за ст. 358 ч. 3 КК України у вигляді 1 року обмеження волі.

         На підставі ст. 70 КК України остаточно призначити покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді 1 року 1 місяця обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в один рік не вчинить нового злочину.

         На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засудженого повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

         Речовий доказ - пенсійне посвідчення - залишити при справі.

         Стягнути з ОСОБА_1 183 грн. 08 коп. судових витрат на користь держави за проведення експертизи.

Мірою запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

На вирок можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб із моменту його проголошення.

Головуючий                                                                          В.М. Розинко