КОПІЯ
Справа №1-51/2007
ВИРОК
Ім'ям України
3 травня 2007 р. смт. Доманівка
Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючої судді Вадовської А.В.,
при секретарі Кравець Л.В.,
за участю прокурора Калача Р.В.,
захисника ОСОБА_1.,
підсудної ОСОБА_2.,
потерпілої ОСОБА_3.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Доманівка кримінальну справу за обвинуваченням: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки
с. Андріївка Буського району Львівської області, українки, громадянки України, з повною загальною середньою освітою, вдови, пенсіонерки, не судимої, проживаючої в АДРЕСА_1у вчиненні злочину, передбаченого 4.2 ст.121 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ІНФОРМАЦІЯ_2. близько 15 години в приміщенні літньої кухні, розташованої на території домоволодіння, належного ОСОБА_2., поАДРЕСА_1, підсудна ОСОБА_2. чистила картоплю. В цей час до кухні увійшов її співмешканець ОСОБА_4., який був у нетверезому стані, і почав звинувачувати ОСОБА_2. у тому, що вона заховала від нього пляшку з самогоном. Знайшовши спиртне, ОСОБА_4. декілька разів випив самогону. Після цього ОСОБА_2., продовжуючи чистити картоплю, обізвала його алкоголіком. У відповідь на її слова, останній схопив її за шию руками і почав душити. З метою захисту свого життя, бажаючи припинити його протиправні дії, переоцінивши при цьому необхідну та достатню шкоду для припинення дій потерпілого, перевищивши межі необхідної оборони, вона ударила його ножем, який був у неї в правій руці, спричинивши тим самим потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у виді сліпої колото-ріжучої рани грудної клітини зліва з пошкодженням верхньої долі лівої легені, внаслідок яких ОСОБА_4. в лікарні помер.
Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_2. вину свою у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, не визнала, суду пояснила, що з 1994 р. вона почала співмешкати з ОСОБА_4у її будинку по АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_2. до неї прийшла сусідка ОСОБА_5. допомагати перебирати картоплю. ОСОБА_4. зранку погнав корову до череди, повернувшись додому близько 9 години, був уже в нетверезому стані. Близько 11 години вони вирішили поснідати, і ОСОБА_4. пішов до дочки
2
ОСОБА_3, звідки приніс пляшку самогону. Під час їжі вона з ОСОБА_5. трохи випили, особисто вона випила приблизно 25 г горілки, ОСОБА_4. випив близько 300 г. Після їжі вона з сусідкою продовжили перебирати картоплю, а співмешканець десь пішов. Після обіду він повернувся і приніс рибу, сказав їй, щоб вона зварила юшки, а сам почав шукати пляшку, яку вони не допили. Коли вона у літній кухні сиділа та чистила картоплю на юшку, туди ж зайшов і ОСОБА_4. і почав кричати на неї, що вона випила самогон, на що вона йому відповіла, що горілку не брала, що він сам десь її подів. Коли співмешканець знайшов пляшку, випив ще трохи самогону, а вона обізвала його алкоголіком. Після цього ОСОБА_4. підійшов до неї, ударив по лівій щоці, а потім обома руками схопив за горло і почав душити. Коли вона почала задихатися, то обома руками вдарила його для того, щоб він її відпустив, у цей час у її правій руці знаходився ніж. ОСОБА_4. перестав її душити, вона кинула ніж і вибігла на вулицю, де сіла на лавці біля сусідського подвір'я. Через деякий час до неї підбігли дочки співмешканця: ОСОБА_3та ОСОБА_6, остання почала її бити, спочатку била руками, а потім, після того як вона впала на землю, ногами по
спині. Потім ОСОБА_6. била її дерев'яною палицею в різні частини тіла, крім шиї, поки її не відтягнула ОСОБА_3. За час спільного проживання між нею та співмешканцем виникали сварки, коли він був п'яний. У нетверезому стані він ставав дуже агресивним, часто бив її, був випадок, коли він душив її за горло і приставляв до шиї ножа, проте вона про це нікому не розказувала. Коли співмешканець був тверезим, конфліктів між ними не було. Неодноразово вона намагалася розірвати з ним стосунки, відносила його речі до його дочки, проте ОСОБА_4. повертався знову до неї. Вона не хотіла смерті потерпілого, ударила ножем його, захищаючись від нього.
Потерпіла ОСОБА_3. суду пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_2. близько 15 години їй стало відомо про те, що її батька поранено в область грудної клітини. В розмові з ОСОБА_2. вона дізналась, що остання нанесла батьку удар ножем. Коли ОСОБА_2. про це сказала, її рідна сестра ОСОБА_6. почала бити ОСОБА_2. спочатку руками, поки та не впала на землю, потім ногами і палицею, поки вона її не відтягнула. Підсудна з батьком часто сварилися, останнім часом дуже часто вживали алкоголь, однак про бійки між ними їй нічого невідомо. Був випадок, коли ОСОБА_2. приносила до неї додому речі батька, проте батько продовжував жити з підсудною.
Допитана у судовому засіданні ОСОБА_6. дала свідчення аналогічні свідченням ОСОБА_3.
Свідки ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_5, ОСОБА_9. засвідчили суду, що між підсудною та потерпілим виникали сварки.
Дослідивши матеріали кримінальної справи, суд приходить до висновку, що кваліфікація дій підсудної ОСОБА_2. за ч.2 ст.121 КК України не знайшла свого підтвердження в ході судового слідства, а висновок про те, що вона скоїла умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, є необгрунтованим і таким, що не відповідає встановленим обставинам справи, так як ОСОБА_2. скоїла умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони, тобто злочин, передбачений ст.124 КК України.
Про це свідчать, крім вищенаведених пояснень, наступні докази:
Згідно висновку судово-медичного експерта №455-М/372 від 30.10.2006 р. (а.с.33) при дослідженні трупа ОСОБА_4. виявлена проникаюча сліпа колото-різана рана грудної клітини зліва з пошкодженням верхньої долі лівої легені. Потерпілому був нанесений один удар, травмуючим предметом міг бути ніж. Тілесні ушкодження перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті. На момент смерті потерпілий знаходився в сильному ступені алкогольного сп'яніння. На питання, чи є колото-різана рана результатом відмахування рукою з зажатим кистю ножем чи результатом інших дій кисті з зажатим ножем, відповісти неможливо.
3
Згідно висновку експерта №506 від 18.12.2006 р. (повторної судово-медичної експертизи трупа) (а.с.96), утворення тілесних ушкоджень малоймовірно за обставин, вказаних ОСОБА_2. при допиті та при проведенні ВООП.
Аналізуючи зазначені висновки судово-медичних експертів, суд бере до уваги висновок експерта №455-М/372 від 30.10.2006 p., оскільки саме цим експертом проводилося судово-медичне дослідження трупа (а.с.17-19). Крім цього, при призначенні повторної судово-медичної експертизи не зазначені підстави її проведення. На розв'язання цієї експертизи було поставлено питання про можливість спричинення тілесного ушкодження ОСОБА_2. за тих обставин, про які вона вказувала на допитах в якості обвинуваченої та при проведенні відтворення обстановки і обставин події. Враховуючи те, що при відтворенні обстановки і обставин події (а.с.85-86) органами досудового слідства були порушені права обвинуваченої: не роз'яснена ст.63 Конституції України, слідча дія проведена без захисника і в обстановці та умовах, в яких події не відбувалися в дійсності, суд не враховує протокол цієї слідчої дії як доказ по справі. При допитах у якості обвинуваченої ОСОБА_2. не вказувала про розведення рук з центру і правою рукою направо при нанесенні тілесних ушкоджень (а.с.27-28, 58-59), а тому суд не бере до уваги як доказ висновок судово-медичного експерта №506 від 18.12.2006 р.
Виходячи з показань підсудної, ОСОБА_4. почав душити її. Ці обставини співпадають та підтверджуються об'єктивними даними по справі, а саме: свідченнями свідка лікаря ОСОБА_10., який пояснив, що при огляді у ОСОБА_2. від лівого плеча донизу були видимі сліди почервоніння, точний їх напрямок: зверху донизу чи навпаки, свідок не зміг пояснити, та припухлість шкіри. Зазначені сліди, на його думку, могли залишитися від сильного натискування, здавлювання пальцями протягом нетривалого часу (а.с.82-83, 198-200); копією протоколу медичного освідування для
встановлення факту вживання алкоголю і стану сп'яніння від 27.09.2006 р. (а.с.15); копією виписки з медичної карти (а.с. 16).
Згідно висновку судово-медичного експерта №831 від 5.12.2006 р. у ОСОБА_2. в області шиї мали місце гиперемировані смуги, спрямовані зліва направо до молочної залози. Не виключено, що дані зміни шкіряних покривів могли утворитися в результаті впливу пальців рук, чітко можна виключити їх утворення в результаті ударів палкою та ногами (а.с.91-92).
Вина підсудної та її свідчення також підтверджуються:
- протоколом огляду місця події (а.с.4) від 26.09.2006 р., в ході проведення якого на підлозі біля відра з картопляними очистками, в якому був знайдений кухонний ніж, виявлені плями бурого кольору, схожі на кров, також плями виявлені на дерев'яному стільці на порозі при вході в літню кухню,
- висновком амбулаторної комплексної судово-психолого-психіатричної експертизи №853 від 7.10.2006 р. (а.с.62-68), згідно якого ОСОБА_2. психічними захворюваннями не страждає, могла керувати своїми діями в момент вчинення злочину, не перебувала в стані фізіологічного афекту.
Таким чином, аналізуючи досліджене, суд приходить до висновку, що дії потерпілого ОСОБА_4. давали підстави підсудній захищатися від нього, проте остання переоцінила необхідну та достатню шкоду для припинення дій потерпілого, а тому перевищила межі необхідної оборони, застосувавши ножа, яким нанесла йому удар у грудну клітину.
Вирішуючи питання про призначення покарання підсудній, суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винної, пом'якшуючі та обтяжуючу покарання обставини.
Підсудна ОСОБА_2. вчинила злочин невеликої тяжкості, раніше не судима, пенсіонерка, за місцем проживання характеризується позитивно, не працює, не потребує лікування від алкоголізму чи наркоманії.
4
Як обставини, що пом'якшують покарання підсудній, відповідно до ч.1 ст.66 КК України суд бере до уваги щире каяття та вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин. Також суд відповідно до ч.2 ст.66 КК України визнає обставинами, що пом'якшують покарання, вчинення злочину внаслідок неправильної поведінки потерпілого, досягнення підсудною на момент вчинення злочину похилого віку, перше притягнення до кримінальної відповідальності, позитивну характеристику за місцем проживання.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи особу підсудної, ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, пом'якшуючі та обтяжуючу покарання обставини, а також неможливість призначення за вчинення цього злочину інших видів покарання, окрім арешту, суд приходить до висновку про можливість виправлення та перевиховання підсудної в умовах, не пов'язаних з ізоляцією від суспільства, та застосування відносно неї положень ст.69 КК України, тобто перейти до іншого, більш м'якого виду покарання - у виді штрафу.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
Визнати ОСОБА_2винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.124 КК України, і призначити їй покарання з застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1700 (однієї тисячі семисот) грн.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_2 залишити попередню - підписку про невиїзд.
Речові докази по справі - кухонний ніж, що зберігається в камері зберігання речових доказів СУ УМВС України в Миколаївській області, знищити як такий, що не має цінності.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Доманівський районний суд протягом 15 днів з моменту його проголошення.