Справа № 22-942 2007 p.                                                                      1 інстанція Усатенко Ю.Ю.

Категорія 11-18                                                                                     доповідач Фомічов С.Е.

УХВАЛА

13 червня 2007 року                                                    Апеляційний суд Кіровоградської області

судова палата в цивільних справах у складі;

Головуючого  -                    Черненко В.В.

Суддів                -                  Говорухіна В.П.

Фомічова С.Е.

При секретарі -                    Сегал О.П.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справа за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Маловиськівського районного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2007 року.

Заслухавши доповідача, ОСОБА_2 та представників ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи, судова палата, -

ВСТАНОВИЛА

                   ОСОБА_1 звернувся до суду Щ позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що 2 лютого 2005 року між ним та ТОВ «Дружба» було укладено договір безвідсоткової позики і передано ОСОБА_2 як директору підприємства кошти в сумі 154655 грн. і 20 т соняшника, а останній зобов'язався до 10 жовтня 2005 року повернути борг, що підтверджується розпискою на звороті договору, однак до цього часу не виконав зобов'язання. Також, позивач просить стягнути пеню в сумі 31447 грн. 59 коп. і суму збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції - 9898 грн. 69 коп. Порушенням прав і переживаннями з цього приводу позивачу відповідачем заподіяно моральної шкоди яку він оцінює в 5000 грн. та просить стягнути витрати на правову допомогу в сумі 1000 грн. та державне мито.

Рішенням Маловиськівського районного суду позовні вимоги були задоволені. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 154655 грн. заборгованості, 31447,59 грн. пені, 9898 грн. 69 коп., як суму збільшення боргу з урахування індексу інфляції, 1700 грн. судового збору і 30 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи. Зобов'язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 20т. насіння соняшника вартістю 1150 грн. за тону, а в випадку неможливості повернення насіння соняшника в натурі стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 23000 грн., як вартість 20 т. насіння соняшника.

В апеляційні скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду від 21 лютого 2007 року, так як вона, на його думку, постановлена з порушенням норм діючого законодавства. Суд при постановки рішення не провів ретельної перевірки обставин справи, не надав об'єктивної оцінки зібраним доказам по справі, безпідставно

2

вирішив питання про стягнення з нього суми заборгованості так, як відповідно до умова договору, який він укладав від імені підприємства і дані кошти були отримані підприємством, але суд взагалі не притягнув ТОВ «Дружба» до участі в справі, не перевірив коли і кім дані кошти булі отримані, в матеріалах справі відсутні оригінали документів, які підтверджують заборгованість. Просив суд скасувати вказане рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та представників ОСОБА_1, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та в межах вимог заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Суд при постановці вказаного рішення відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України не провів перевірку обставин справи та не надав їм не належну оцінку. Судом першої інстанції не було з'ясовано хто є належним відповідачем по справі. В порушення вимог ст. 64 ЦПК України судом першої інстанції залучено, без належного посвідчення, до матеріалах справи дві ксерокопії договорів про безвідсоткової позику від 2 лютого 2005 року, які укладено між позивачем та ТОВ «Дружба», які мають сутечі розбіжності між собою, один з яких було посвідчено підпис Злинською сільською радою Маловиськівського району Кіровоградської області, а в іншому є розписка від 1 лютого 2005 року, згідно якої позивач нібито передав ОСОБА_2 гроші в сумі 154655 грн. та 20 т. соняшника, а останній зобов'язався до 10 жовтня 2005 року повернути соняшник і гроші в сумі 154655 грн. з виплатою процентів у розмірі 5% від суми позики на місяць. Відповідно позовній вимог позивач просить суд стягнули з ОСОБА_2 кошти відповідно до договору безвідсоткової позики від 2 лютого 2005 року, але в даному випадку відповідач виступав, як представник ТОВ «Дружба», яке в загалі не долучалось до участі по справі і не зрозуміло на підставі чого фізична особа повинна відповідати за зобов'язання юридичної особи. Відповідно до вимог ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень, з позовної заяви позивача вбачається, що підставою стягнення заборгованості є договір безвідсоткової позики, які укладено 2 лютого 2005 року, між позивачем та ТОВ « Дружба», але не надано жодного доказу чому саме відповідач ОСОБА_2 повинен відшкодувати дану заборгованість.

Відповідно до ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд першої інстанції вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі в справі. Суд першої інстанції не з'ясував хто є належним відповідачем по справі.

За таких обставин судова палата апеляційного суду дійшла до висновку, що рішення Маловиськівського районного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2007 року в частині задоволення позовної вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 154655 грн. заборгованості, 31447 грн. 59 коп. пені, 9898 грн. 69 коп., як суму збільшення боргу з урахування індексу інфляції, 1700 грн. судового збору і 30 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи є помилковим та піддягає скасуванню з вище наведених підстав, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду під час якого необхідно визначитись хто по дані справі є належним відповідачем.

3

На підставі викладеного керуючись ст. 303, 311, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Маловиськівського районного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2007 року - задовольнити.

Рішення Маловиськівського районного суду Кіровоградської області від 21 лютого

2007 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої

інстанції в іншому складі суду.