Справа № 22-1070 2007 р.                                Головуючий у 1 інстанції Петрова О.Ф.

Категорія 32                                                     Доповідач Спірідонова Л.С.

УХВАЛА

Іменем України

12  червня  2007  р. «Судова палата в  цивільних справах  апеляційного  суду Кіровоградської області в складі:

Головуючого - Полежая В.Д.

Суддів - Спірідонової Л.С., Белінської І.М.

при секретарі - Шевченко Н.П. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Олександрійського міськрайсуду від 16 березня 2007 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2005 року комунальне підприємство "Довіра" виконкому Олександрійської міської ради звернулось з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання особами такими, що втратили право на користування жилим приміщенням.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідачам, як членам однієї сім'ї було надано в користування згідно ордеру міськвиконкому квартиру АДРЕСА_1, яка на момент звернення в суд перебуває в комунальній власності КП "Довіра".

З 2000 року ніхто з відповідачів в зазначеній квартирі не проживає, а тому право на користування жилим приміщенням вони втратили, про що й просили ухвалити рішення суду.

В процесі розгляду справи до участі була притягнута третя особа на боці позивача, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_5 (а. с. 130).

Оскільки ОСОБА_3 має двох неповнолітніх дітей 29.01.2004 р. та 1.06.2006 року народження, відповідно до ст. 45 ЦПК України у справу вступив прокурор (а. с 59).

Рішенням Олександрійського міськрайсуду від 16 березня 2007 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано такими, що втратили право

2

користування квартирою АДРЕСА_1.

Суд пришов до висновку, що відповідачі втратили право користування житловим приміщенням, оскільки понад 6 місяців без поважних причин не проживали в ньому.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та направлення справи на новий розгляд.

Зазначається, Що на момент складання актів про відсутність мешканців квартири всі вони перебували на роботі. В послідуючому всі речі вивезли, оскільки мали намір в квартирі зробити ремонт.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції колегія суддів вважає, що підстав для задоволення скарги немає.

З матеріалів справи вбачається, що в зазначену квартиру відповідачі вселились згідно ордеру Олександрійського міськвиконкому № 265 від 28.02.91 р.

Правовідносини сторін регулюються ст. 71 Житлового кодексу України відповідно до якої при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Крій того, частішою третьою цієї статті передбачено сім випадків коли жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шести місяців.

В судовому засіданні було достовірно встановлено, що відповідачі у спірній квартирі не проживають з 2001 року.

Даний факт підтвердили допитані судом в якості свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, що проживають в тому ж під'їзді.

Крім того, допитана в судовому засіданні третя особа ОСОБА_5 пояснила, що ордер на квартиру № 15 отримала 27 грудня 2005 року. В присутності свідків та представника позивача перед вселенням в квартиру оглянула її, про що було складено відповідний акт (а. с. 113). При цьому крім побутового сміття в квартирі нічого виявлено не було, раковина в кухні та кран у ванній кімнаті відсутній, газова плита розукомплектована, електропостачання в квартирі відсутнє.

Відповідачі зазначені обставини заперечують, наполягаючи на тому, що з квартири вони не виселялись, а тимчасово проживали в інших місцях по сімейним обставинам та неможливістю проживати в квартирі через неналежне надання комунальних послуг.

Ці заперечення спростовуються матеріалами справи. Зокрема, заяви зазначеного змісту до керівників комунальних служб міста Олександрії датовані 1999-2000 роками (а. с. 106-113).

Як наймачі квартири оплату за комунальні послуги відповідачі не здійснюють з 1999 року (а. с. 69-77).

Суд обгрунтовано прийняв до уваги акти позивача від 14.09.04 p., 12.10.04 p., 15.11.04 p., 14.12.04 p., 12.01.05 p. та 22.05.05 p. про відсутність мешканців квартири (а. с. 10-15).

3

При цьому судова колегія приймає до уваги, що перше рішення про визнання відповідачів такими, що втратили право на житло було постановлене ще 25.04.2005 р. у зв'язку з чим 27.12.2005 р. ордер на квартиру був виданий ОСОБА_5, яка зразу ж вселилась.

Про зазначені обставини сім'я Плужник дізналась лише у березні 2006 року, що підтверджує факт їх непроживання в квартирі більше 6 місяців.

Наведені ними причини тимчасової відсутності не підпадають під жоден з випадків, передбачених ч.3 ст. 71 ЖК України.

Із заявою про продовження строку відсутності понад шість місяців відповідачі до наймодавця не звертались.

Рішення суду узгоджується з наявними у справі доказами і відповідає вимогам закону, а тому колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.

Керуючись ст. ст. 307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу - відхилити.

Рішення Олександрійського міськрайсуду від 16 березня 2007 року -залишити без змін.    

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.