Судове рішення #16109575

   

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2011 р.                                                           Справа № 5019/397/11  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий  суддя                                                                             Гулова А.Г.

суддя                                                                                                       Маціщук А.В. ,
 
суддя                                                                                                       Петухов М.Г.   

при секретарі                                                                                        Водоп"ян О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представника  за довіреністю від 05.01.2011р. №08-3/юр

від відповідача:  ОСОБА_2 - представника за довіреністю від 20.05.2011р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аноліт", м.Рівне

на рішення господарського суду Рівненської області

від 29.03.11 р. у справі № 5019/397/11 (суддя Павлюк І.Ю.)

за позовом Управління комунальною власністю, м. Рівне

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аноліт", м. Рівне

про стягнення 9131 грн. 33 коп. заборгованості по орендній платі

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 29.03.2011р. у справі №5019/397/11 позов Управління комунальною власністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аноліт" про стягнення 9131 грн. 33 коп. задоволено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 9131 грн. 33 коп. заборгованості по орендній платі, 102 грн. 00 коп., витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною  скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 29.03.2011р. та прийняти нове - про відмову в задоволенні позовних вимог (а.с.43-44).

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- договір оренди №1711 припинений з 06.04.2011р. на підставі абз.2 п.2 ст.29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у зв’язку із приватизацією об’єкта оренди орендарем. Припинення договору із цієї підстави має наслідком закінчення строку договору (ст.631 ЦК України) та припинення зобов’язань, що випливають із нього через поєднання зобов’язаної та управненої сторони в даній особі (ст.202, ст.204 ГК України);

- у зв’язку із фактичним володінням відповідачем об’єктом оренди відбулась і його фактична передача, тобто вимоги договору оренди не є порушеними відповідачем.

- при прийнятті оскарженого рішення суд першої інстанції порушив норми процесуального права, з огляду на те, що представник відповідача, з’явившись 29.03.2011р. об 10:45год. в суд першої інстанції, не був викликаний для участі у розгляді справи та дізнався, що справу розглянуто без його участі.

Позивач у письмовому відзиві від 17.05.2011р. на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, вказавши, що перехід права власності на приватизований об’єкт (орендоване нежитлове приміщення) чітко врегульоване ст.345 ЦК України, п.2 ч.4 ст.27 Закону України "Про приватизацію державного майна" так п.2.5 договору купівлі продажу нерухомого майна від 06.04.2010р., а тому лише з моменту повної сплати вартості майна (з 04.06.2010р.) було припинене зобов"язання відповідача по сплаті орендної плати (а.с.51-53).

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та  доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 27.09.2006р. між Управлінням комунальною власністю (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аноліт" (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №1711 (далі - договір), згідно п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 231,8 кв.м. (площа торгового залу           34,8 кв.м.) для здійснення торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами, яке знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.О.Дундича, 30 та перебуває на балансі Управління комунальною власністю, експертна оцінка якого становить 251746 грн. 00 коп. станом на 31.05.2006р. (а.с.9).

Відповідно до п.2.1 договору строк договору оренди встановлюється з 27.09.2006р. по 27.08.2007р.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що орендна плата по цьому договору встановлюється  в сумі 2129,35 грн. в місяць плюс ПДВ згідно з чинним законодавством.

Як встановлено пунктом 3.2 договору, орендна плата сплачується орендарем до 20 числа поточного місяця.

08.05.2008р. сторони підписали додатковий договір про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення №1711 від 27.09.2006р. (а.с.11), згідно якого пункти 1.1 та 3.1 договору виклали в наступній редакції:

"1.1. Орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення на вул.О.Дундича, 30, загальною площею 231,8 кв.м., в т.ч.: 213,6 кв.м. - для здійснення торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами, 18,2 кв.м. - для надання побутових послуг, яке перебуває на балансі Управління комунальною власністю, експертна оцінка якого становить 251746 грн. 00 коп. станом на 31.05.2006р..

3.1. Орендна плата  по цьому договору встановлюється в сумі 2990,99 грн. в місяць плюс ПДВ згідно з чинним законодавством."

Додатковим договором від 27.11.2008р. (а.с.12) сторони внесли зміни до договору оренди нежитлового приміщення №1711 від 27.09.2006р., відповідно до якого загальна площа орендованого майна становить 231,8 кв.м., в т.ч.: 213,6 кв.м. для розміщення торговельного закладу з продажу непродовольчих товарів, 18,2 кв.м. для розміщення майстерні з ремонту електропобутових приладів, побутових товарів (п.1.1 договору).

Пункт 3.1 договору виклали в такій редакції: "Орендна плата по цьому договору встановлюється в сумі 5445,55 грн. 55 коп. в місяць плюс ПДВ згідно з чинним законодавством."

Додатковим договором від 01.05.2009р. сторони погодили новий розмір орендної плати в сумі 3461 грн.  39 коп. з ПДВ (а.с.13).

06.04.2010р. сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу індивідуально визначеного майна (нежитлового приміщення), згідно п.1.1 якого продавець (позивач) зобов"язується продати покупцеві (відповідачу) нежитлове приміщення, розташоване на першому поверсі п"ятиповерхового цегляного будинку, загальною площею 231,8 кв.м., що розташоване за адресою: м.Рівне, проспект Олеко Дундича, 30. Приміщення, що відчужується, належить продавцеві на підставі свідоцтва про право власності, виданого Виконкомом Рівненської міськради 11.09.2006р. (рішення виконкому Рівненської міськради №253 від 20.09.2005р.). Право власності зареєстроване КП Рівненське МБТІ 11.09.2006р. номер запису:129-3089, в книзі №15 (реєстраційний номер 15998684). За заявою власника відчужується приміщення 1-го поверху: 1-1 коридор, 1-2 - кладова, 1-3 - кладова, 1-4 - коридор, 1-5- підсобне, 1-6- підсобне, 1-7 - приміщення, 1-8- приміщення, 1-9- умивальник, 1-10- підсобне, 1-11- коридор, 1-12 - туалет, 1-13- коридор, 1-14- приміщення 1-15 - підсобне (а.с.14-15).

Відповідно до п.1.3 вказаного договору вартість нежитлового приміщення складає        734424 грн. 00 коп. (з ПДВ).

Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що покупець зобов"язаний протягом 30-ти календарних днів з моменту укладення договору внести платежі за придбаний об"єкт шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок, обумовлений в п.1.4 даного договору. Термін оплати може бути продовжений ще на 30 календарних днів за умови сплати не менше 50 % ціни продажу об'єкта.

Згідно п.2.5 договору право володіння, користування  і розпорядження об'єктом приватизації переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації.

Приміщення було передане відповідачу 05.06.2010р., про що сторонами складено акт прийняття-передачі основних засобів (а.с.18).

На виконання своїх зобов"язань за договором купівлі-продажу відповідач 05.05.2010р. перерахував позивачу 370000 грн. 00 коп., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія банківської виписки (оригінал якої оглянуто в судовому засіданні) (а.с.16).

Тобто, відповідач проплатив 50% вартості об'єкту приватизації, а тому, відповідно до п.2.1 договору купівлі-продажу, термін оплати був продовжений на 30 календарних днів.

Остаточний розрахунок за придбане майно ТзОВ "Аноліт" провело 04.06.2010р., сплативши позивачу 364424,00 грн., що стверджується копією банківської виписки (оригінал якої оглянуто в судовому засіданні) (а.с.17).

Вважаючи, що право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації перейшло до ТзОВ "Аноліт" 04.06.2010р., тобто у період з 06.04.2010р. по 04.06.2010р. останній користувався нежитловим приміщенням на правах оренди, Управління комунальною власністю звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з ТзОВ "Аноліт" 9131,33 грн. заборгованості з орендної плати (а.с.2-4).

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Рівненської області від 29.03.2011р. позов задоволено (а.с.34-36).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Приписами ч.1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ч.1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п.2.1 договору оренди нежитлового приміщення строк договору оренди встановлюється з 27.09.2006р. по 27.08.2007р.

Пунктом 2.2 договору оренди нежитлового приміщення сторони погодили, що при відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця  після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Нормами ч.1 ст.598 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ст.291 ГК України, договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди.

Частиною 2 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря).

Частиною 1 статті 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено, що викуп застосовується, зокрема, щодо об'єктів малої приватизації, зокрема, зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України "Про оренду державного майна". Порядок викупу об'єкта приватизації визначається Фондом державного майна України.

Відповідно до пунктів 3.10, 3.11 Положення про порядок визначення та застосування способів приватизації щодо об'єктів малої приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України №1511 від 30.07.1998р. та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10.09.1998р. за №558/2998, наслідком завершення приватизації об'єктів малої приватизації шляхом викупу є укладення договору купівлі-продажу з наступною  його реєстрацією місцевою Радою, державною реєстрацію, та підписання акту передачі приватизованого об'єкта.

Матеріалами справи доведено, що 06.04.2010р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу індивідуально визначеного майна (нежитлове приміщення), предметом якого є орендовані відповідачем приміщення за договором оренди від 27.09.2006р. Проте, повну вартість за придбане майно відповідач сплатив 04.06.2010р.

В силу ст.22 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації.

Пунктом 2.5 договору купівлі-продажу передбачено, що право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації.

Враховуючи той факт, що право володіння, користування та розпорядження об'єктом приватизації (право власності) перейшло до відповідача лише 04.06.2010р. (момент сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації) договір оренди від 27.09.2010р. вважається припиненим саме з цієї дати.

Як передбачено частинами 1 та 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлене договором.

Нормою ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, позивач правомірно нарахував до стягнення з відповідача 9131 грн. 33 коп. орендної плати за період з квітня 2010 року по 04.06.2010р.

За вказаних обставин колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо стягнення з ТОВ "Аноліт"  9131,33 грн.  боргу.

Твердження скаржника, що при прийнятті оскарженого рішення суд першої інстанції порушив норми процесуального права, з огляду на те, що представник відповідача, з’явившись 29.03.2011р. об 10:45год. в суд першої інстанції, не був викликаний для участі у розгляді справи та дізнався, що справу розглянуто без його участі, не приймаються судовою колегією до уваги з огляду на таке.

Ухвалою суду від 09.03.2011р. розгляд справи відкладено на 29.03.2011р. о 10 год. 45 хв. (а.с.23).

З протоколу судового засідання від 29.03.2011р. вбачається, що судове засідання розпочалося саме о 10 год. 45 хв., участь в засіданні суду приймав представник Управління комунальною власністю Гарник О.В., представник відповідача в засідання суду не з"явився (а.с.32).

Судом не береться до уваги передбачена п.5.1 договору купівлі-продажу від 06.04.2010р. умова, що право власності на придбані будівлі у покупця виникає з моменту державної реєстрації цього договору, оскільки ця умова суперечить ст.22 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", п.2.5 вказаного вище договору.

Відповідно до ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи, наведеним вище та не  ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 29.03.2011р. прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст.101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Рівненської області від 29.03.2011р. у справі №5019/397/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аноліт", м.Рівне  - без задоволення.

2. Справу №5019/397/11 повернути до господарського суду Рівненської  області.

Головуючий суддя                                                                       Гулова А.Г.  

Суддя                                                                                              Маціщук А.В.  


Суддя                                                                                              Петухов М.Г.  

 

Віддрук. 4 прим.:

1 – до справи,

2,3 –сторонам,

4 – в наряд.   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація