РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2011 р.                                                           Справа № 5004/554/11  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий  суддя                                                                             Гулова А.Г.

суддя                                                                                                       Маціщук А.В. ,
 суддя                                                                                                       Петухов М.Г.   

при секретарі                                                                                         Водоп"ян О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. - представника за довіреністю від 07.02.2011р.

від відповідача:  не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Буд", м.Луцьк

на рішення господарського суду Волинської області

від 12.04.11 р. у справі № 5004/554/11 (суддя Костюк С.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" в особі Волинського відділення Центральної філії ПАТ  "Кредобанк", м.Луцьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Буд", м.Луцьк

про звернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 41827,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 12.04.2011р. у справі №5004/554/11 задоволено частково позов Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" в особі Волинського відділення Центральної філії ПАТ  "Кредобанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Буд" про звернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 41827 грн. 72коп.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 37495,97 грн., з них 34805,90 грн. заборгованості за кредитом, 2690,07 грн. пені, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: нерухоме майно - оздоровчий центр загальною площею 175,0 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська область, Ківерцівський  район, с.Прилуцьке, вул.Травнева, 2 та належить боржнику на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САВ №123604 від 12.02.2007р., виданого виконкомом Прилуцької сільської ради, зареєстрованого в реєстрі прав власності в         КП "Волинське обласне БТІ" за №17800826, з правом банку укласти від імені боржника договір купівлі-продажу предмета іпотеки з іншою особою - покупцем з отриманням в БТІ витягу з реєстру власності на нерухоме майно та документів, необхідних для здійснення продажу; початковою вартістю для реалізації нерухомого майна, переданого в іпотеку, визнано суму у розмірі 376574,40 грн., як заставну вартість, погоджену сторонами відповідно до договору іпотеки; стягнуто з відповідача на користь позивача 374,96 грн. витрат по сплаті державного мита та    211,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с.100-101).

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- в матеріалах справи відсутні докази надсилання позивачем вимоги про усунення порушень грошового зобов"язання в порядку ст.35 Закону України "Про іпотеку", тобто ПАТ "Кредобанк" передчасно звернулося до суду з позовом;

- рішення прийняте за відсутності представника відповідача, не повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Позивач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить реєстр Рівненського апеляційного господарського суду на відправку рекомендованої кореспонденції від 26.05.2011р., не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та  доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 12.04.2007р. між Публічним акціонерним товариством "Кредобанк" в особі Волинського відділення Центральної філії ПАТ  "Кредобанк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СВ-Буд" (позичальник) укладено кредитний договір №52/07, згідно п.1 якого банк зобов"язується надати у власність позичальникові грошові кошти (надалі - кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит і сплатити проценти за користування ним та комісії (а.с.12-15).

Пунктом 2.1.1 договору сторони погодили розмір кредиту та валюту кредиту - 300000,00 грн.

Згідно п.2.1.3 договору процентна ставка складає 19% річних.

Як встановлено п.2.2 договору, дата остаточного повернення кредиту - 09.04.2010р. Погашення кредиту здійснюється згідно наступного графіку:

- починаючи з 6-го по 35-ий  місяці кредитування - по 9650,00 грн. щомісячно (30 траншів),

- протягом 36-го місяця кредитування - 10500,00 грн. (1 транш).

Відповідно до п.5.1 договору позичальник зобов"язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим договором та/або додатками до нього.

Позивач на виконання умов договору надав відповідачу кредит на загальну суму 294870,01, що підтверджується наявними у матеріалах справи меморіальними ордерами (а.с.41-73).

На забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором від 12.04.2007р., сторони 13.04.2007р. уклали договір іпотеки (а.с.18-20), відповідно до п.1.1 кого цей договір забезпечує виконання зобов"язань іпотекодавця (ТОВ "СВ-Буд") та вимог іпотекодержателя (ПАТ  "Кредобанк" в особі Волинської філії) за кредитним договором №52/07 від 12.04.2007р., який укладено між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі (основне зобов'язання). Кредит відповідно до вищевказаного кредитного договору надається іпотекодавцю кредитором-іпотекодержателем на наступних умовах:

- сума кредиту - 300000,00 грн.;

- строк повернення кредиту - 09.04.2010р.;

- розмір відсоткової ставки визначається кредитним договором в розмірі 19% річних.

Вказаний договір посвідчений  приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Котенко Л.О. та зареєстрований в реєстрі за №830.

Як передбачено п.1.3 договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно: оздоровчий центр загальною площею 175,0 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська область, Ківерцівський район, с.Прилуцьке, вул.Травнева, 2, який належить іпотекодавцю на праві власності. предмет іпотеки знаходиться на земельній ділянці площею 0,1728 га, яка знаходиться в с.Прилуцьке Ківерцівського району Волинської області за адресою: с.Прилуцьке Ківерцівського району Волинської області, масив "Гуща".

Згідно п.1.6 договору іпотеки заставна вартість предмету іпотеки визначається сторонами в сумі 376574,40 грн.

Відповідно до п.5.1 договору іпотеки право звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержатель набуває, зокрема, якщо у момент настання строку виконання зобов"язань за кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений кредитним договором термін суми кредиту та/або при несплаті або частковій несплаті у встановлені кредитним договором строк суми відсотків, комісій, неустойки (пені, штрафних санкцій).

13.03.2009р. сторонами укладено додатковий договір №1 до кредитного договору №52/07 від 12.04.2007р., яким викладено в новій редакції, зокрема, п.2.1.3 договору, згідно якого процентна ставка становить 24,5% річних (а.с.16-17).

Відповідач свої зобов"язання щодо погашення суми кредиту по графіку, встановленому п.2.2 договору, виконував неналежним чином, з 11.09.2009р. прострочуючи сплату чергових платежів по кредиту, а з 10.04.2010р. взагалі припинив сплату платежів.

09.12.2010р. ПАТ  "Кредобанк" в особі Волинської філії направило ТОВ "СВ-Буд" претензію (вимогу) №04/3485 з вимогою не пізніше 30 календарних днів, починаючи з моменту отримання вимоги,  повернути 34805,90 грн. боргу за кредитним договором, 6273,06 грн. пені та 12315,23 грн. упущеної вигоди (а.с.24). Вказану претензію відповідач отримав 21.12.2010р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, однак її вимог не виконав.

За вказаних обставин ПАТ "Кредобанк" в особі Волинської філії звернулося до господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з ТОВ "СВ-Буд" 34805,90 грн. заборгованості по кредиту та 7021,82 грн. пені, всього - 41827,72 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: нерухоме майно - оздоровчий центр загальною площею 175,0 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська область, Ківерцівський район, с.Прилуцьке, вул.Травнева, 2 (а.с.5-7).

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Волинської області від 12.04.2011р. позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 37495,97 грн., з них 34805,90 грн. заборгованості за кредитом, 2690,07 грн. пені, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: нерухоме майно - оздоровчий центр загальною площею 175,0 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська область, Ківерцівський  район, с.Прилуцьке, вул.Травнева, 2 та належить боржнику на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САВ №123604 від 12.02.2007р., виданого виконкомом Прилуцької сільської ради, зареєстрованого в реєстрі прав власності в КП "Волинське обласне БТІ" за №17800826, з правом банку укласти від імені боржника договір купівлі-продажу предмета іпотеки з іншою особою - покупцем з отриманням в БТІ витягу з реєстру власності на нерухоме майно та документів, необхідних для здійснення продажу; початковою вартістю для реалізації нерухомого майна, переданого в іпотеку, визнано суму у розмірі 376574,40 грн., як заставну вартість, погоджену сторонами відповідно до договору іпотеки; стягнуто з відповідача на користь позивача 374,96 грн. витрат по сплаті державного мита та 211,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Приписами ч.1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Як передбачено ч.1 ст.575 ЦК України одним із видів договору застави є іпотека.

Нормами ст.1 Закону України "Про іпотеку" (далі - Закон) встановлено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст.5 вказаного Закону предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна.

Частиною 1 статті 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Нормою ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні  встановлений  строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав належним чином зобов'язання щодо сплати кредитних платежів по графіку, встановленому п.2.2 договору.

Статтями 610 та 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання, що включає у себе його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових  коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми  простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних  санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.7.1 кредитного договору за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань (повернення кредиту або його частини, оплати процентів, комісій) позичальник на вимогу банку сплачує йому пеню за зобов"язаннями у гривні - в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки.

Позивач нарахував до стягнення із відповідача 7021,82 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату процентів (розрахунок а.с.8-9).

Однак, обраховуючи суму пені, ПАТ "Кредобанк" в особі Волинської філії не врахувало норми ч.6 ст.232 ГК України і нарахувало відповідачу пеню за період з 11.09.2009р. по 07.02.2011р.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позову в частині стягнення 2690,07 грн. пені та відмову  в частині стягнення 4331,75грн. пені.

Нормами ст.35 Закону встановлено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Наявна у матеріалах справи належним чином засвідчена копія повідомлення про вручення поштового відправлення свідчить про те, що претензія (вимога) позивача від 09.12.2010р. отримана відповідачем 21.12.2010р. (а.с.24).

Тобто, позивач належним чином реалізував спосіб позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, як передбачено нормами ст.35 Закону, та, відповідно, має право звернутися до суду з метою звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до положень ст.ст.38, 39 цього Закону.

Таким чином, твердження скаржника, що в матеріалах справи відсутні докази надсилання позивачем вимоги про усунення порушень грошового зобов"язання в порядку ст.35 Закону України "Про іпотеку" та, що ПАТ "Кредобанк" передчасно звернулося до суду з позовом, є безпідставним та спростовується наведеним вище.

Як передбачено п.1.6 договору іпотеки заставна вартість предмету іпотеки визначається сторонами в сумі 376574,40 грн.

Матеріали справи свідчать, що з ТОВ "СВ-Буд" підлягає стягненню на користь                       ПАТ "Кредобанк" в особі Волинської філії 37495,97 грн., а тому, враховуючи норми Закону України "Про іпотеку" та умови договору, банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки на зазначену суму.

За умовами ст.39 Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.   

Стаття 38 Закону надає право іпотекодержателю продати предмет іпотеки та містить норми про те, що дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню в сумі 37495,97 грн.

Доводи відповідача стосовного того, що він не був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, що рішення суду першої інстанції прийняте за відсутності його представника,  не приймається судовою колегією до уваги з огляду на таке.

В матеріалах справи міститься лист Головного управління статистики у Волинській області від 01.04.2011р. на запит господарського суду Волинської області від 29.03.2011р., в якому зазначено, що ТОВ "СВ-Буд" зареєстроване за адресою: м.Луцьк, просп.Молоді, 7 кв.21 (а.с.85).

За вказаною адресою судом було направлено  ухвалу суду від 10.02.2011р. про порушення провадження у справі та призначення її розгляду на 10.03.2011р., однак поштове відправлення повернене відділенням поштового зв'язку з відміткою про закінчення терміну зберігання (а.с.36-38). У зв"язку з цим розгляд справи було відкладено на 28.03.2011р. й ухвалу суду від 10.03.2011р. надіслано відповідачу, однак поштове відправлення вдруге було повернуто за закінченням терміну зберігання (а.с.77-80).

Ухвалою суду від 29.03.2011р. розгляд справи було призначено на 12.04.2011р. Вказана ухвала була надіслана на адресу відповідача, однак втретє поштове відправлення повернуто за закінченням терміну зберігання (а.с.86-89).

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було вжито всіх заходів для реалізації відповідачем права на захист своїх прав та інтересів.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (п.3.6 роз"яснення президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи (п.11 Інформаційного листа ВГСУ від 15.03.2007р. №01-8/123 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році").

При цьому слід зазначити, відповідач в апеляційній скарзі вказав свою поштову адресу: м.Луцьк, проспект Молоді, 7/21, тобто ту ж адресу, на яку судом першої інстанції надсилались вказані вище ухвали, та апеляційним судом  надіслана ухвала від 20.05.2011р. про прийняття апеляційної скарги до провадження й призначення її до розгляду на 07.06.2011р.

Поштове відправлення, з яким надіслано зазначену ухвалу суду відділенням поштового зв"язку не повернуто, тому слід вважати, що відповідач його отримав. Проте, свого представника в судове засідання не направив, розмір стягуваної  суми та порядок її стягнення не спростував.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Інші доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним вище, матеріалами справи, а тому є безпідставними та необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 12.04.2011р. прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст.101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Волинської області від 12.04.2011р. у справі №5004/554/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ "СВ-Буд" - без задоволення.

2. Справу №5004/554/11 повернути до господарського суду Волинської  області.

Головуючий суддя                                                                       Гулова А.Г.  

Суддя                                                                                              Маціщук А.В.  

Суддя                                                                                              Петухов М.Г.  

Віддрук. 4 прим.:

1 –до справи,

2,3 –сторонам,

4 –в наряд.