ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
21.04.11 р. Справа № 9/119
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Марченко О.А.
Судді Курило Г.Є., судді Попкова Д.О.
При секретарі судового засіданні Бахрамовій А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Державного підприємства „Вугільна компанія „Краснолиманська”, м.Родинське Донецька область
до відповідача: Закритого акціонерного товариства „АРС”, м.Донецьк
про стягнення 4 378 136грн.06коп.
В засіданні брали участь представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 – представник (за довіреністю №01/11-315 від 03.02.2011р.);
від відповідача: не з’явився.
З 24.02.2011р. о 14год.20хв. по 28.02.2011р. о 16год.00хв. у судовому засіданні оголошено перерву згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Державне підприємство „Вугільна компанія „Краснолиманська”, м. Родинське Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства „АРС”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості в розмірі 4 378 136грн.06коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 4 303 850грн.42коп. та 3% річних в розмірі 74 285грн.64коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №23/04/09у від 23.04.2009р., специфікації від 23.04.2009р., 26.05.2009р., 17.06.2009р. до наведеного договору, платіжні доручення №212 від 30.04.2009р., №485 від 04.09.2009р., №498 від 18.09.2009р., №503 від 25.09.2009р., №527 від 02.10.2009р., акти приймання передачі вугільної продукції від 30.04.2009р., 31.05.2009р., 23.06.2009р., 30.06.2009р., рахунки-фактури №519 від 30.04.2009р., №564, №565 від 31.05.2009р., №601 від 23.06.2009р., №617, №618 від 30.06.2009р., претензію №01/11-2933 від 16.11.2009р., податкові накладні, посвідчення про якість.
23.07.2010р. до господарського суду Донецької області із зустрічною позовною заявою звернулось Закрите акціонерне товариство „АРС”, м.Донецьк до Державного підприємства „Вугільна компанія „Краснолиманська”, м.Родинське Донецька область про зобов’язання Державного підприємства „Вугільна компанія „Краснолиманська”, м.Родинське, як продавця за договором від 23.04.2009р. №23/04/09, замінити товар, що виявився неякісним та встановити строк Державному підприємству „Вугільна компанія „Краснолиманська”, м.Родинське для такої заміни.
Ухвалою від 23.07.2010р. господарський суд Донецької області повернув зустрічну позовну заяву Закритого акціонерного товариства „АРС”, м.Донецьк та додані до неї документи без розгляду на підставі п.п. 4,10 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.
28.07.2010р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства „АРС”, м.Донецьк на ухвалу господарського суду Донецької області від 23.07.2010р. про повернення зустрічної позовної заяви.
Ухвалою від 29.07.2010р. господарський суд Донецької області зупинив провадження у справі №9/119 на підставі ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України та направив матеріали зазначеної справи відповідно до супровідного листа від 29.07.2010р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду.
27.10.2010р. на адресу господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи №9/119 у зв’язку з закінченням апеляційного провадження.
Ухвалою від 27.10.2010р. господарський суд Донецької області поновив провадження у справі №9/119 та призначив останню до розгляду.
08.11.2010р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла зустрічна позовна заява №434 від 08.11.2010р. Закритого акціонерного товариства „АРС”, м.Донецьк до Державного підприємства „Вугільна компанія „Краснолиманська”, м.Родинське про зобов’язання Державного підприємства „Вугільна компанія „Краснолиманська”, м.Родинське, як продавця за договором від 23.04.2009р. №23/04/09, замінити товар, що виявився неякісним та встановити строк Державному підприємству „Вугільна компанія „Краснолиманська”, м.Родинське для такої заміни.
Ухвалою від 08.11.2010р. господарський суд Донецької області повернув зазначену зустрічну позовну заяву Закритого акціонерного товариства „АРС”, м.Донецьк та додані до неї документи без розгляду на підставі ч.1 ст.54, ст.60, п.10 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.
10.11.2010р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла апеляційна скарга №435 від 09.11.2010р. Закритого акціонерного товариства „АРС”, м.Донецьк на ухвалу господарського суду Донецької області від 08.11.2010р. про повернення зустрічної позовної заяви.
Ухвалою від 10.11.2010р. господарський суд Донецької області зупинив провадження у справі №9/119 на підставі ст.79 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно супровідного листа матеріали справи №9/119 направлені на адресу Донецького апеляційного господарського суду.
У зв’язку із закінченням апеляційного та касаційного провадження на адресу господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи №9/119.
Приймаючи до уваги, що обставини, які зумовили зупинення провадження у даній справі усунені, ухвалою від 11.02.2011р. провадження у справі №9/119 поновлено та справу призначено до розгляду.
Позивачем надані письмові пояснення №01/11-2977 від 15.11.2010р., відповідно до яких останній підтримує свої позовні вимоги.
17.11.2010р. позивачем надані доповнення до позовної заяви №01/11-2997 від 17.11.2010р., відповідно до яких позивач збільшує розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 4 403 874грн.06коп. та штрафні санкції в розмірі 365 943грн.83коп.
Позивачем 28.02.2011р. надані письмові пояснення №01/11-537 від 25.02.2011р., з огляду на які останній зменшує розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 4 378 136грн.06коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 4 303 850грн.42коп. та 3% річних в розмірі 74 285грн.64коп.
Також, 22.03.2011р. позивачем надана заява про зменшення позовних вимог №01/11-784 від 22.03.2011р., згідно якої останній зменшує розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 4 370 707грн.49коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 4 303 850грн.42коп. та 3% річних в розмірі 66 857грн.07коп.
Суд розглядає позов з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог №01/11-784 від 22.03.2011р.
Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду Донецької області, заявлені вимоги не оспорив, однак, у процесі розгляду справи заперечував проти позову, у попередні судові засідання не з’явився, тому справу розглянуто за наявними матеріалами.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №46287054 Закрите акціонерне товариство „АРС”, м.Донецьк станом на 25.06.2010р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване як юридична особа.
Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:
23.04.2009р. між Державним підприємством „Вугільна компанія „Краснолиманська” та Закритим акціонерним товариством „АРС” укладений договір №23/04/09у, відповідно з яким постачальник (позивач) зобов’язується передати у власність, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити вугільну продукцію за марочним складом, цінами та у кількості, які вказані у специфікаціях (п.1.1 договору).
Пунктами 1.2, 2.1 договору визначено, що об’єми та строки (періоди) поставок вугілля щомісячно узгоджуються сторонами шляхом підписання специфікацій до договору. Вугілля, яке зазначено у специфікації до даного договору, постачається на умовах „FCA – станція відправлення”, згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів „ІНКОТЕРМС” у редакції 2000р.
23.04.2009р., 26.05.2009р. та 17.06.2009р. між сторонами підписано специфікації до наведеного договору, якими останні визначили асортимент, кількість, ціну та строк поставки партії продукції, а саме квітень 2009р., травень 2009р. та червень 2009р.
Також, наведеними специфікаціями визначено, що ціна встановлюється з урахуванням знижок/приплат з якості.
За твердженням позивача, відповідно до зазначеного договору у період з квітня по червень 20009р. позивачем поставлена відповідачу продукція кількістю 14 474 тон на загальну суму 6 703 850грн.42коп., що підтверджується актами приймання передачі вугільної продукції від 30.04.2009р., 31.05.2009р., 23.06.2009р., 30.06.2009р., рахунками–фактурами №519 від 30.04.2009р., №564, №565 від 31.05.2009р., №601 від 23.06.2009р., №617, №618 від 30.06.2009р. та податковими накладними, копії яких наявні у матеріалах справи.
Належність актів приймання передачі вугільної продукції та рахунків–фактур до предмету спору перевірена судом.
Пунктом 4.1 договору встановлено, що оплата вугілля здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника на умовах 100% передоплати партії вугілля, узгодженої сторонами у листі-заявці. За згодою сторін можлива випереджальне відвантаження.
В розпорядженні суду відсутні наведені вище листи-заявки, наразі суд не вважає це перешкодою для надання належної юридичної кваліфікації факту поставки.
Специфікаціями від 23.04.2009р., 26.05.2009р. та 17.06.2009р. до наведеного договору сторонами змінено порядок оплати продукції, а саме покупець зобов’язується здійснити оплату за вугілля, поставлене за специфікацією від 23.04.2009р. – до 31.07.2009р., за специфікаціями від 26.05.2009р. та від 17.06.2009р. – до 30.09.2009р.
За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, кінцевим строком оплати вугілля за специфікацією від 23.04.2009р. є 31.07.2009р., за специфікаціями від 26.05.2009р. та від 17.06.2009р. є 30.09.2009р.
За твердженням позивача, відповідач частково оплатив вартість поставленої продукції за договором №23/04/09у від 23.04.2009р. на суму 2 400 000грн.00коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями №212 від 30.04.2009р., №485 від 04.09.2009р., №498 від 18.09.2009р., №503 від 25.09.2009р., №527 від 02.10.2009р., у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість в розмірі 4 303 850грн.42коп. за договором №23/04/09у від 23.04.2009р. та специфікаціями до наведеного договору.
У зв’язку з несплатою заборгованості позивач звернувся до відповідача з претензію №01/11-2933 від 16.11.2009р про погашення заборгованості в розмірі 4 303 850грн.42коп. За твердженням позивача дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.
Зобов’язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).
Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 4 303 850грн.42коп.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованості в розмірі 4 303 850грн.42коп. не погашена до теперішнього часу.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства „Вугільна компанія „Краснолиманська”, м.Родинське Донецька область щодо стягнення заборгованості в розмірі 4 303 850грн.42коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
На ряду з зазначеним, позивач заявляє про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 66 857грн.07коп.
За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, розмір 3% річних становить суму в розмірі 66 857грн.07коп. за період прострочення з 26.11.2009р. по 03.06.2010р.
Перевіривши арифметичний розрахунок позивача щодо нарахування 3% річних, суд зазначає, що розмір 3% річних не суперечить вимогам чинного законодавства, а відтак вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в розмірі 66 857грн.07коп. є такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Державного підприємства „Вугільна компанія „Краснолиманська”, м.Родинське Донецька область до відповідача, Закритого акціонерного товариства „АРС”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості в розмірі 4 370 707грн.49коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 4 303 850грн.42коп. та 3% річних в розмірі 66 857грн.07коп. – задовольнити.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства „АРС” (за адресою: вул. Постишева, б.127, м. Донецьк, 83055, код ЄДРПОУ 13538066) на користь Державного підприємства „Вугільна компанія „Краснолиманська” (за адресою: м.Родинське, Донецька область, 85310, р/р 26003301241 в Філії Красноармійське відділення №2863 ВАТ „Державний Ощадний банк України”, МФО 394233, код ЄДРПОУ 31599557) суму основного боргу в розмірі 4 303 850грн.42коп., 3% річних в розмірі 66 857грн.07коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 456грн.73коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235грн.60коп.
Видати наказ після набуття рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У судовому засіданні 21.04.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Головуючий суддя Марченко О.А.
Суддя Курило Г.Є.
Суддя Попков Д.О.
Повне рішення складено 22.04.2011р.