Справа №2-1314 2007рік
(заочне)
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2007року Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області м. Івано-Франківськв складі: головуючого - судді Антоняка Т.М. при секретарі: Бабій О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, суд-
встановив:
Позивач просить постановити рішення яким визнати будинковолодіння за адресою БориславськаДО в м. Івано-Франківську об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, а також визнати за ним право власності на наступне майно : в розмірі однієї другої на нежитлові приміщення №№60, 61 А площею 94, 2 за адресою Новгородська, 34а в м. Івано-Франківську;в розмірі однієї другої на автомобіль Nissan X-Trail, 2003року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 в розмірі 16, 6% частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати мотор"
в розмірі 25% частки в статутному капіталі товариства відповідальністю "База відпочинку "Трембіта" з обмеженою в розмірі одна восьма на будівлі та споруди комплексу бази відпочинку "Трембіта", що розташовані в с. Чорноморка, Очаківського району Миколаївської області в розмірі одна восьма на земельну ділянку , що знаходиться в Миколаївській області, Очаківський р-н, Лагернакоса№23, площею 1, 7614га в розмірі однієї другої будинковолодіння за адресою вул. БориславськаДО в м. Івано-Франківську мотивуючи свою позицію тим, що зазначене майно набуте за час проживання з відповідачем у шлюбі.
В судовому засіданні позивач просив частину позовних вимог залишити без розгляду, про що подав суду відповідні заяви 19.02.2007року та 18.05.2007року. Так, без розгляду слід залишити позовні вимоги щодо визнання права власності на корпоративні права в розмірі 25% частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Трембіта", щодо визнання права власності в розмірі одна восьма на будівлі та споруди комплексу бази відпочинку "Трембіта", що розташовані в с. Чорноморка, Очаківського району Миколаївської області, щодо визнання права
2
власності в розмірі одна восьма на земельну ділянку , яка знаходиться в Миколаївській області, Очаківський р-н, Лагерна коса №23, площею 1, 7614га , а також щодо визнання права власності в розмірі 16, 6% частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати мотор" . Інші заявлені вимоги позову просив задоволити.
Відповідач в судове засідання не з"явився повторно, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. У зв"язку з чим судом було ухвалено застосувати положення ЦПК про заочний розгляд.
Вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи суд вважає, що заяву слід задоволити поскільки подані позивачем документи, зокрема:
· копія свідоцтва про укладення шлюбуНОМЕР_1 між позивачем та відповідачем;
· копія листа Івано-Франківського ОБТІ від 20.12.2006року, щодо реєстрації права власності на нежитлові приміщення №№60, 61 А площею 94, 2 за адресою Новгородська, 34а в м. Івано-Франківську за відповідачем;
· копія листа першого міжрайонного відділення ДАІ м. Івано-Франківська, про реєстрацію за відповідачем автомобіля Nissan X-Trail, 2003року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1
· фотококопія договору дарування домоволодіння та земельної ділянки від 03.02.2004року на ім"я відповідача, щодо будинковолодіння за адресою вул. БориславськаДО в м. Івано-Франківську , а також копія витягу №2751025 про реєстрацію права власності на нерухоме майно на відповідача, щодо даного домоволодіння,
достовірно підтверджують, що позивачу дійсно належить на праві спільної сумісної власності частина переліченого майна.
ст. 368 в ч.3 Цивільного Кодексу України передбачає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, або законом.
Відповідно до вимог ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна , що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними , або шлюбним договором.
Відповідно до вимог ст. 60 Сімейного кодексу України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу).
Щодо будинковолодіння за адресою вул. Бориславська, 10 в м. Івано-Франківську об"єктом то позивачем доведено в суді , що за час шлюбу, внаслідок спільних трудових та грошових затрат відбулось істотне збільшення його вартості, а тому його слід визнати об"єктом права спільної сумісної вартості подружжя.
Статтею 62 Сімейного кодексу України встановлено якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат, або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об"єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Досліджені судом докази дають підстави прийти до висновку про те, що позивач дійсно є співвласником вищезазначеного майна, а поскільки в даному випадку має місце спір, то його право власності слід підтвердити судовим рішенням.
3
На підставі викладеного, ст. ст. 60, 62, 70 Сімейного кодексу України, ст. 368 ЦК України, керуючись ст. ст. 213-215, 224-226 ЦПК України , суд
вирішив:
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на наступне майно :
• в розмірі однієї другої на нежитлові приміщення №№60, 61 А площею 94, 2 за
адресою Новгородська, 34а в м. Івано-Франківську;
· в розмірі однієї другої на автомобіль Nissan X-Trail, 2003року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1
· в розмірі однієї другої будинковолодіння за адресою вул. Бориславська, 10 в м. Івано-Франківську
Визнати будинковолодіння за адресою Бориславська, 10 в м. Івано-Франківську об"єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 таОСОБА_2
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, яка подається на протязі 10 днів з дня отримання копії рішення. Заочне рішення може бути оскаржено за загальними правилами в апеляційний суд, про що сторони можуть подати заяву на протязі 10 днів. Апеляційна скарга може бути подана на протязі 20 днів з дня подання заяви про оскарження рішення.