Справа № 1-144/2007р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27 червня 2007 року Полтавський районний суд в складі:

головуючого - судді Гальченко О.О.

при секретарі - Баєчко О.І.

з участю прокурора - Запорожець И.О.

розглянувши у відкритому    судовому засіданні в залі суду в   м. Полтава   справу про обвинувачення       ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полтава, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, має неповнолітню дитину 2004 р.н., офіційно не працюючого, постійно проживаючого і прописаного в АДРЕСА_1, раніше судимий: -12.09.2006 року Полтавським райсудом за ст..27 ч.2, 15 ч.2, 191 ч.3, 77 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням на 1 рік;

У вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 10.04.2007 року близько о 1200 год. повторно, з метою викрадення чужого майна, шляхом віджиму вхідних дверей викруткою, проник до квартири потерпілого ОСОБА_2 в АДРЕСА_2, звідки таємно викрав пластикову картку «Приватбанк» потерпілого, знявши з неї з банкомату «Приватбанк» CAPL 4424 в м. Полтава , вул.Фрунзе,28 грошові кошти в сумі 650 грн., які витратив на власні потреби.

Допитаний в судовому засіданні підсудний свою провину по пред'явленому обвинуваченню визнав повністю, пояснивши, що вірно розуміє всі фактичні обставини по справі, його позиції істинні та добровільні. Щиро розкаявся, попрохав пробачення у потерпілого. Додав, що вчинив злочин, бо знаходився у безвихідному стані через скрутний матеріальний стан.

Решта доказів, які підтверджують провину підсудного, судом не досліджувались на підставі ст.299 КПК України.

Дії підсудного необхідно кваліфікувати за ст. 185 ч.3 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, поєднане з проникненням у житло.

Призначаючи покарання, суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання. Який за місцем проживання характеризується задовільно.

Згідно медичного висновку примусового лікування не потребує.

Обставинами, пом'якшуючими покарання підсудного є щире каяття, вибачення перед потерпілим, з'явлення із зізнанням, повне визнання вини, добровільне повне відшкодування заподіяної шкоди та те, що має неповнолітню дитину.

Обставиною обтяжуючою покарання є рецидив злочинів.

Із обсягу пред'явленого обвинувачення необхідно виключити обтяжуючу обставину - повторність, т.я. вона є кваліфікуючою ознакою вчиненого злочину.

Аналізуючи зібрані докази по справі, враховуючи думку потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні, суд вважає, що необхідним й достатнім для виправлення підсудного та попередження ним нових злочинів можливо призначити підсудному покарання на підставі ст..69 КК України, а саме - перейти до іншого більш

2

м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за вчинений злочин за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 на суму 740 грн. не підлягає задоволенню, т.я. підсудний добровільно відшкодував заподіяну шкоду злочином.

Керуючись ст. 323 - 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч.3 КК України та призначити йому покарання на підставі ст.69 КК України у вигляді штрафу у розмірі п'ятидесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Вирок Полтавського райсуду від 12.09.2006 року - виконувати самостійно відповідно до ст.,72 ч.3 КК України.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

В цивільному позові потерпілому ОСОБА_2 на суму 740 грн. - відмовити в зв'язку з добровільним його відшкодуванням засудженим.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський райсуд протягом 15 діб з моменту його проголошення.