ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/4986/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.,
при секретарі Литвин Ю.Ю.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області про скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, фізична особа – підприємець ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області про скасування рішень про застосування фінансових санкцій та пені від 17.12.10 за №2473, №2474, №2475, №2476. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до акту звірення №209 від 01.01.08 та акту звірення №273 від 01.01.09 станом на 01.01.08 та 01.01.09 заборгованості зі сплати Позивачем страхових внесків, штрафних санкцій та пені перед УПФУ не існувало, акти підписані представниками сторін. Крім того, згідно із зазначеними актами у позивача існувала переплата страхових внесків. В судове засідання позивач не з’явилась, направила до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності в письмовому провадженні, зазначивши про підтримання позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка (а.с.26), причини неявки суду не повідомив. Представником відповідача до суду надані заперечення проти позову та особові рахунки позивача. Незгода з позовними вимогами мотивована відповідачем тим, що згідно з даними картки особового рахунку у квітні, травні 2005 р., лютому, квітні та травні 2007 р. страхові внески були сплачені із порушенням строків. Акти звірки передбачають звірення загальних сум, які були нараховані за рік та сплачені до Пенсійного фонду платником.
З огляду на приписи ст.41, ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, які повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, при винесені рішення виходить з наступних підстав та мотивів.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 має податковий номер НОМЕР_1, набула статусу фізичної особи – підприємця, із проходженням державної реєстрації у Виконавчому комітеті Криворізької міської ради Дніпропетровської області за номером НОМЕР_2, як платник страхових внесків зареєстрована у відповідача. Відповідно до наданих позивачем копій актів звірення розрахунків за нарахованими та сплаченими страховим внесками борг по сплаті страхових внесків станом на 01.01.08 та 01.01.09 відсутній.
Також, судом встановлено, що відповідачем відносно позивача 17.12.10 прийняті рішення №2473, №2474, №2475, №2476, якими до позивача застосовані фінансові санкції та нарахована пеня за несвоєчасну сплату за періоди з 20.05.05 по 01.06.05, з 20.02.07 по 03.03.07, з 20.04.07 по 18.05.07, та з 21.05.07 по 06.06.07 страхових внесків. Зазначені рішення отримані позивачем 23.12.10.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, не погодившись із отриманими рішеннями, оскаржив їх до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, рішенням якого 19.01.11 скарга позивача залишена без задоволення, рішення без змін. Повторна скарга була подана позивача до Пенсійного фонду вищого рівня та Рішенням про результати розгляду скарг від 31.03.11 спірні рішення залишені Пенсійним фондом України без змін.
Порядок обчислення і сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування підприємствами, установами, організаціями, громадянами до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів передбачено Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон), Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою управління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.03, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.04 за №64/8663 (далі - Інструкція).
Згідно з п.6 ст.20 Закону та п.п. 5.1.4 Інструкції, страхувальник зобов’язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітній період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закон, п.9.1 Інструкції суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Розмір штрафних (фінансових) санкцій та пені чітко визначений в ст. 106 Закону. Штраф нараховується на суми своєчасно несплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій в розмірі: 10% своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20% своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк 90 календарних днів включно; 50% своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк понад 90 календарних днів включно. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої частинами дев'ятою і десятою цієї статті, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій.
Порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій визначений в п.п.9.3.2 п.9 Інструкції, згідно з яким за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.
Відповідно до п. 10.5 Інструкції, рішення про нарахування пені посадові особи органів Пенсійного фонду виносять одночасно з прийняттям рішення про застосування фінансових санкцій, зазначених у підпункті 9.3.2 пункту 9.3 цієї Інструкції за формою згідно з додатком 14 цієї Інструкції, яке протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається страхувальнику з повідомленням про вручення.
Отже, момент виникнення у позивача, як страхувальника, обов’язку по сплаті нарахованих штрафних (фінансових) санкцій та пені пов’язане законодавством з моментом прийняття відповідного рішення відповідачем, як органом Пенсійного фонду України, за результатами сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період. Зазначені висновки узгоджуються з вимогами ч.5 ст.106 Закону, п. 10 Інструкції, щодо погашення сум недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.
Судовим оглядом долучених до матеріалів справи карток особового рахунку страхувальника – позивача, встановлено, що позивачем несвоєчасно сплачені страхові внески, зокрема, в період з 20.05.05 по 01.06.11 у розмірі 171,02 грн.; в період з 20.02.07 по 03.03.07 - 30,91 грн.; в період з 20.04.07 по 18.05.07 -795,74 грн., 44,12 грн. та 4,16 грн.; в період з 21.05.07 по 06.06.07 -11,95 грн. Штрафні санкції та пеня за несвоєчасну сплату сум страхових внесків застосовані відповідачем до позивача у грудні 2010р., що вбачається з оскаржуваних рішень.
Суд відмічає, що будь-яких обґрунтувань своєї бездіяльності щодо своєчасного застосування штрафних (фінансових) санкцій окремо по кожній сплаті (погашення) позивачем у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період відповідач не надав. Між тим, питання своєчасності застосування органом Пенсійного фонду України нарахованих сум штрафних (фінансових) санкцій та пені має принципове значення при вирішенні заявленого позову, з огляду на положення ст.ст. 238, 239, 241, 250 Господарського кодексу України, які регулюють порядок застосування до суб’єктів господарювання адміністративно-господарських санкцій.
Так, зокрема, ст. 250 ГК України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
При цьому суд враховує положення ч. 15 ст. 106 Закону, відповідно до яких строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується, та зазначає, що предметом заявленого позову є спірне питання правомірності застосування, а не стягнення таких сум фінансових санкцій та пені.
Отже, судовим розглядом встановлено, що в оскаржуваних рішеннях відповідач у грудні 2010р. застосував до позивача штрафні санкції та пеню на загальну суму 124,57 грн. за несвоєчасну сплату страхових внесків за період 20.05.05 по 01.06.05, з 20.02.07 по 03.03.07, з 20.04.07 по 18.05.07, та з 21.05.07 по 06.06.07, тобто поза межами річного строку, що свідчить про порушення позивачем встановлених строків застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених ст. 250 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
За викладених обставин, відповідач, діючи у межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, зобов’язаний був при вирішення питання щодо прийняття рішення про застосування до позивача сум штрафних (фінансових) санкцій та нарахованих сум пені врахувати положення ст.250 ГК України. З огляду на наведене, факт незаконності оскаржуваних рішень знайшов своє підтвердження, відтак позов підлягає задоволенню, а рішення від 17.12.10 за №2473, №2474, №2475, №2476 - скасуванню.
Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 122, 128, 158-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області про скасування рішення - задовольнити.
Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області про застосування фінансових санкцій та пені від 17.12.10 за №2473, №2474, №2475, №2476.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1) витрати по оплаті судового збору (державного мита) в сумі 3 (три) грн. 40коп.
Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
А.О. Коренев