Справа № 234/10286/19

Провадження № 2/234/1045/22

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

01 лютого 2022 року                                                               м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Сухоручко Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Служалюк В.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання майна спільною частковою власністю подружжя, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Краматорського міського суду Донецької області надійшла позовна заява, яка була уточнена 04.03.2020 року,( Т.1 а.с. 131) ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання майна спільною частковою власністю подружжя, -

Первинний позов ОСОБА_4 обґрунтувала тим, що 16.09.2000 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем по справі, ОСОБА_2 у відділі реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції Донецької обл., актовий запис № 88.

Від шлюбу вони мають неповнолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Краматорського міського суду по справі №        2/0528/4563/2012 від 23.11.2012 року шлюб між ними було розірвано.

За час шлюбу було придбано наступне майно:

- чотирикімнатна квартира

АДРЕСА_1 , загальною площею 60,80 кв. м., житловою площею 44,80 кв.м. Даний об`єкт нерухомості було придбано на її ім`я відповідно до договору купівлі - продажу квартири, посвідченого нотаріально 02.07.2002 року. Вартість квартири склала 5524 грн.;

- трикімнатна квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 58,5 кв. м, житловою площею 43,9 кв.м. Даний об`єкт нерухомості було придбано на ім`я відповідача відповідно до договору купівлі - продажу квартири, посвідченого нотаріально 12.10.2007 року.        Вартість квартири склала 121200 грн.;

- двокімнатна квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 43,80 кв. м, житловою площею 26,70 кв.м. Даний об`єкт нерухомості було придбано на ім`я відповідача відповідно до договору купівлі - продажу квартири, посвідченого нотаріально 28.02.2006 року. Вартість квартири склала 75750 грн. Дану квартиру відповідач використовує як магазин;

- будівля майстерні кузні з надвірними побудовами та замощенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Даний об`єкт нерухомості було придбано подружжям на ім`я відповідача відповідно до договору купівлі - продажу нерухомого майна, посвідченого нотаріально 30.03.2011 року. Вартість об`єкта нерухомості склала 15000 грн. відповідач використовує вказаний об`єкт нерухомості для розміщення працюючого токарно - обробляючого цеху з обладнанням та станками;

- автомобіль УАЗ 3303,        1991 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Даний об`єкт рухомого майна був оформлений на ім`я відповідача відповідно до договору купівлі - продажу автомобіля, посвідченому нотаріально 17.06.2010 року. Вартість автомобіля складала 5075 грн.

- автомобіль марки «DАЕWОО», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Даний об`єкт рухомого майна був оформлений на ім`я відповідача. Вартість автомобіля складала 59 090 грн.

- гараж № НОМЕР_3 , розташований в авто кооперативі « Південний» блок № НОМЕР_4 ,

загальною корисною площею 25,2 кв.м. Даний об`єкт нерухомого майна був оформлений на ім`я відповідача відповідно до договору купівлі - продажу гаража, посвідченому нотаріально 16.02.2007 року. Вартість складала -13542 грн.

В добровільному порядку вони з відповідачем домовились поділити спільне сумісне майно наступним чином: передавши їй у власність чотирикімнатну квартиру по АДРЕСА_5 , трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 (для їх доньки ОСОБА_6 ), а також 10000 доларів США. Інше майно виділити відповідачеві в особисту власність.

Наявність вказаної домовленості підтверджується розпискою, написаною відповідачем ОСОБА_2 особисто 27.03.2019 року.

Однак станом на теперішній час відповідач від вказаної домовленості відмовляється та її право на частину в спільній сумісній власності не визнає.

Враховуючи викладене, вартість майна на теперішній день, а також той факт, що з нею проживає неповнолітня донька, вважає, що спільне сумісне майно подружжя слід поділити наступним чином: визнати за нею право власності на чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 .

За відповідачем визнати право власності на магазин непродовольчих товарів АДРЕСА_3 , будівлю майстерні кузні з

надвірними побудовами та замощенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , автомобіль DAEWOO 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , автомобіль УАЗ 3303,1991 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , гараж № НОМЕР_3 , розташований в авто кооперативі «Південий» блок №17.

Крім того, вважає, що для забезпечення рівності часток при поділі спільного сумісного майна подружжя в натурі, відповідач повинен сплатити їй різницю у вартості майна в розмірі 10 000 доларів США.

ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 про визнання спільної часткової власністю подружжя трикімнатної квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 58,5 кв. м, житловою площею 43,9 кв.м. Визнати за ОСОБА_2 право спільної часткової власності на 77/100 частки вищезазначеної квартири. Визнати за ОСОБА_4 право спільної часткової власності на 23/100 частки вищезазначеної квартири.

Свої вимоги обґрунтував тим, що квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 58,5 кв. м, житловою площею 43,9 кв.м. була придбана в період шлюбі за договором купівлі-продажу від 12.10.2007 року, згідно з кредиткою угодою № КТН3 G40000000681 від 12.10.2007. За час шлюбу подружжям було сплачено 119078,16грн., що складає 46% від загальної суми погашення заборгованості за кредитним договором. Остаточний розрахунок за квартиру було проведено ним особисто після розірвання шлюбу. В період з 04.12.2012р. по 29.01.2018р. ним особисто було сплачено - 145834,01 грн., що складає 54% від загальної суми погашення заборгованості за кредитним договором.

Відповідач по первісному позову ОСОБА_7 , надав суду відзив на позов в якому зазначив, що позов визнає частково. Вважає,що вимога позивачки про стягнення з нього грошової суми у розмірі 10000 доларів США як різницю у вартості майна , є незрозумілою та необґрунтованою. Зазначає, що в досудовому порядку позивачка отримала від нього 6000долларів США в рахунок розподілу спільного майна , однак про це не зазначено у первісному позові. Разом з цим, позивачка зазначила лише придбане за час шлюбу нерухоме майно та автомобілі, але не вказала майнові права та обов`язки, що також є об`єктом права спільної сумісної власності. Так відповідно до кредитного договору з КБ «ПриватБанк» в інтересах сім`ї в період шлюбу було сплачено 260000грн., після розірвання шлюбу ним особисто було сплачено близько 180 000грн. ( Т.1 а.с.69).

У відповіді на відзив позивачка ОСОБА_4 зазначила, що 6000 доларів США були отримані нею, як половина суми грошей за продане сумісне майно подружжя, а саме частки нежитлового приміщення із земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_4 , а також нежитлового приміщення котельної в м. Слов`янську Донецької області. В той же день було складено два документа , а саме розписка про отримання 6000 доларів США та договір про розподіл того сумісного майна подружжя, що залишилося. Стосовно ж погашення заборгованості за кредитом перед КБ «ПриватБанк», зазначає, що сплачували кредитні зобов`язання вони разом вже після розірвання шлюбу. Усі квитанції в наявності.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_4 - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив визнати за ОСОБА_4 чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 різницю у вартості частки майна у сумі 10 000 доларів США.

Окрім того пояснив, що вартість трикімнатної квартиру АДРЕСА_2 складає саме та сума ,яка була фактично сплачена за кредитним договором - 264912,17 грн.

ОСОБА_2 у судовому засідання зустрічний позов підтримав в повному обсязі. Відносно первісного позову пояснив, що він не заперечує щоб поділити спільне майно та виділити ОСОБА_4 - чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 , але заперечує проти стягнення 10 000 доларів США . Також не заперечує, щоб брати за основу вартість трикімнатної квартиру АДРЕСА_2 , яка була фактично сплачена за кредитним договором у розмірі - 264912,17 грн.

Представник відповідача по первісному позову – ОСОБА_3 зустрічний позов підтримала в повному обсязі, просила задовольнити. Відносно первісного позову пояснила, що позов визнає частково. Не заперечує проти виділення позивачці ОСОБА_4 чотирикімнатної квартири АДРЕСА_1 , трикімнатної квартири АДРЕСА_2 . Відносно поділу магазину непродовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_6 , пояснила, що під час шлюбу було придбано 2-х кімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_6 , а вже після розірвання шлюбу відповідач по первісному позову ОСОБА_4 реконструював дану квартиру у магазин, де на теперішній час займається підприємницькою діяльністю. Тому поділу підлягає саме квартира, а не магазин. Також зазначила, що сторона відповідача по первісному позову не заперечує проти того, щоб брати за основу вартість будівлі майстерні кузні з надвірними побудовами та замощенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . у сумі -301600 грн. Відносно вимог про стягнення різниці вартості майна у розмірі 10 000 доларів США вважає дані вимоги необґрунтованими.

Ухвалою суду від 12.06.2019 р., відмовлено в задоволенні клопотання позивачки ОСОБА_4 про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою суду від 12.06.2019 р. залишено позов без руху.

Ухвалою суду від 05.07.2019 р. було відкрито спрощене позовне провадження.

Ухвалою суду від 10.12.2019р. прийнято зустрічну позовну заяву, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 26.10.2020 р. за клопотанням представника відповідача за первісним позовом була призначена судова будівельно-технічна експертиза, провадження зупинено.

Ухвалою суду від 02.07.2021 р. провадження по справі відновлено.

РОЗГЛЯНУВШИ МАТЕРІАЛИ ЦИВІЛЬНОЇ СПРАВИ, СУД ВСТАНОВИВ:

Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачка по первісному позову ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 16.09.2000 року по 04.12.2012 року, шлюб розірвано згідно рішення Краматорського міського суду Донецької області від 23.11.2012 року (Т.1 а.с. 12).

В період шлюбу було придбано наступне майно :

- чотирикімнатна квартира

АДРЕСА_1 , загальною площею 60,80 кв. м., житловою площею 44,80 кв.м. Даний об`єкт нерухомості було придбано на ім?я ОСОБА_4 відповідно до договору купівлі - продажу квартири, посвідченого нотаріально 02.07.2002 року. Вартість квартири склала 5524 грн. ( Т.1 а.с.16) ;

- трикімнатна квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 58,5 кв. м, житловою площею 43,9 кв.м. Даний об`єкт нерухомості було придбано на ім`я ОСОБА_2 , відповідно до договору купівлі - продажу квартири, посвідченого нотаріально 12.10.2007 року. Вартість квартири склала 121200 грн. ( Т.1 а.с.19-20);

- двокімнатна квартира

АДРЕСА_3 , загальною площею 43,80 кв. м, житловою площею 26,70 кв.м. Даний об`єкт нерухомості було придбано на ім`я ОСОБА_2 , відповідно до договору купівлі - продажу квартири, посвідченого нотаріально 28.02.2006 року. Вартість квартири склала - 75750 грн. ( Т.1 а.с.25)

- будівля майстерні кузні з надвірними побудовами та замощенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Даний об`єкт нерухомості було придбано подружжям на ім`я ОСОБА_2 , зі згоди ОСОБА_4 , відповідно до договору купівлі - продажу нерухомого майна, посвідченого нотаріально 30.03.2011 року. Вартість об`єкта нерухомості склала 15000 грн. (Т.1 а.с.32-35)

- автомобіль УАЗ 3303, 1991 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Даний об`єкт рухомого майна було придбано ОСОБА_2 зі згоди дружини ОСОБА_8 , відповідно до договору купівлі - продажу автомобіля, посвідченому нотаріально 17.06.2010 року. Вартість автомобіля складала 5075 грн.(Т.1 а.с.37-40)

- автомобіль марки «DАЕWОО», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Даний об`єкт рухомого майна був придбаний ОСОБА_2 31.07.2006 року .

Вартість автомобіля складала 59 090 грн. ( Т.1а.с.41). Сторони у судовому засіданні не оспорювали дату придбання автомобіля та ціну придбання. ( Т.1а.с.41);

-гараж № НОМЕР_3 , розташований в авто кооперативі « Південний» блок № НОМЕР_4 ,

загальною корисною площею 25,2 кв.м. Даний об`єкт нерухомого майна був придбаний ОСОБА_2 , відповідно до договору купівлі - продажу гаража, посвідченому нотаріально 16.02.2007 року. Вартість складала -13542 грн. (Т.1 а.с.42-45).

Сторони під час судового засідання не заперечували, що вищезазначене майно сторонами було придбано за спільні кошти, окрім трикімнатної квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 58,5 кв. м, житловою площею 43,9 кв.м.

Відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу від 18.03.2020 року , середня вартість автомобіля марки «DАЕWОО», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 станом на 18.03.2020 року складає -67 370 грн. ( Т.1 а.с. 147-153).

Зі звіту про оцінку майна від 18.03.2020 року, ринкова вартість чотирикімнатної квартира АДРЕСА_1 , становить – 368400 грн. ( Т.1 а.с.159-168).

Зі звіту про оцінку майна від 18.03.2020 року, ринкова вартість трикімнатної квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 58,5 кв. м, житловою площею 43,9 кв.м., становить – 318000 грн. (Т.1 а.с.181-190).

Зі звіту про оцінку майна від 18.03.2020 року, ринкова вартість гаражу № НОМЕР_3 , розташований в авто кооперативі «Південний» блок № НОМЕР_4 ,загальною корисною площею 25,2 у м. Краматорську становить -113700 грн. ( Т.1 а.с. 200-207).

Зі звіту про оцінку майна від 18.03.2020 року, ринкова вартість магазину непродовольчих товарів, вбудоване, загальною площею 45,0 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_7 , становить -827150 грн. ( Т.1 а.с. 216-236).

З висновку про вартість майна від 18.03.2020 року, вартість будівлі майстерні кузні з надвірними побудовами та замощенням, що знаходиться за адресою:  АДРЕСА_4 ,) - становить -301600 грн. ( Т.2 а.с. 1-20 ).

З висновку про вартість майна від 18.03.2020 року вартість автомобіль УАЗ 3303, 1991 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить -18 400 грн. ( Т.2 а.с. 32-38).

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 7679/7680 від 23.06.2021 року, середня вартість житлової квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 43,80 кв. м, житловою площею 26,70 кв.м., без виконаних будівельних робіт щодо її реконструкції для розміщення магазину непродовольчих товарів станом на час проведення експертизи складає - 309 593 грн.; ринкова вартість будівлі майстерні кузні з надвірними побудовами та замощенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ,), без поліпшень станом на момент проведення експертизи , а саме без проведених покрівельних робіт, встановлення дверей, обладнання сигналізацією. Та зовнішнім відео спостереженням, виконаним замощенням та встановленням паркану, робіт з облаштування підлоги , робіт з облаштування підлоги, робіт з облаштування свердловини, проведення освітлення, складає 258 836 грн. ( Т.2 а.с. 62-74)

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали провадження, суд приходить до висновку, що предметом поділу спільного майна подружжя не може бути приміщення магазину непродовольчих товарів, вбудоване, загальною площею 45,0 кв.м. , розташоване за адресою: АДРЕСА_7 , як зазначено позивачкою ОСОБА_4 в уточненій позовній заяві ( Т.1 а.с.131-132), оскільки під час шлюбу позивачки з відповідачем по первісному позову, 28.02.2006 року ОСОБА_2 було придбано двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 43,80 кв. м, житловою площею 26,70 кв.м. ( Т.1 а.с.25). А вже після розірвання шлюбу у листопаді 2013 року відповідач ОСОБА_2 розпочав будівельні роботи по реконструкції зазначеної квартири для розміщення магазину непродовольчих товарів, про що свідчить витяг з декларації про початок будівельних робіт. (Т.1 а.с.127). Рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на магазин непродовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_7 , видано – 21.12.2015 року, про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. (Т.1 а.с.128-129), тому поділу підлягає не магазин, а двокімнатна квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 43,80 кв. м, житловою площею 26,70 кв.м., без виконаних будівельних робіт щодо її реконструкції для розміщення магазину непродовольчих товарів, вартість якої , відповідно до експертної оцінки становить - 309 593 грн.( Т.2 а.с. 62-74).

Також судом не може бути прийнята за основу ринкова вартість будівлі майстерні кузні з надвірними побудовами та замощенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ,), без поліпшень станом на момент проведення експертизи, а саме без проведених покрівельних робіт, встановлення дверей, обладнання сигналізацією, та зовнішнім відео спостереженням, виконаним замощенням та встановленням паркану, робіт з облаштування підлоги, робіт з облаштування свердловини, проведення освітлення, яка складає - 258 836 грн., оскільки в даному експертному висновку не зазначено коли саме відбувалися будівельні роботи по поліпшенню приміщення, в період шлюбу або після розірвання шлюбу між сторонами, а береться до уваги вартість зазначеного об`єкту нерухомості відповідно до висновку про вартість майна від 18.03.2020 року, де зазначено, що вартість будівлі майстерні кузні з надвірними побудовами та замощенням, що знаходиться за адресою:  АДРЕСА_4 ,) - становить -301600 грн. ( Т.2 а.с. 1-20 ).

Відносно трикімнатної квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 58,5 кв. м, житловою площею 43,9 кв.м. в судовому засіданні встановлено, і цей факт не оспорюється сторонами, що дана квартира була придбана відповідно до кредитного договору, укладеного ОСОБА_2 з АТ КБ «Приватбанк» від 12.10.2007 року ( тобто під час шлюбу) . За кредитним договором ОСОБА_2 було сплачено Банку (проценти та тіло кредиту) в розмірі – 264912,17 грн. Сторонами у судовому засіданні було узгоджено, що саме цю суму вартості зазначеної квартири необхідно брати за основу.

Окрім того, в судовому засіданні встановлено, що за період з 12.11.2007 року по 04.12.2012 року ( в період шлюбу) було сплачено за даним кредитним договором сума у розмірі - 119078,16 грн., а за період з 04.12.2012 року по 29.01.2018 року (тобто після розірвання шлюбу) ОСОБА_2 сплачено Банку - 145834,01 грн., що підтверджується довідкою АТ КБ «Приватбанк» від 09.09.2019 року ( Т.1 а.с.97,99) .

З урахуванням вищевикладеного підлягає поділу не вся квартира АДРЕСА_2 , а 45/100 частки даної квартири, оскільки саме 45/100 частки даної квартири придбано у шлюбі, та складає вартість-119078,16 грн., тобто частки сторін у спільному праві власності на дану квартиру складають по 22,5 /100 (з урахуванням округлення цифр складає по 23/100 частки) на кожного із подружжя. ( 45/100 частки спільного права : 2 = 22,5/100 частки).

З урахуванням вищенаведеного зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 підлягає задоволенню у повному обсязі.

Тому суд вважає за необхідним визнати спільною частковою власністю подружжя ОСОБА_9 та  ОСОБА_4 трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 58,5 кв. м, житловою площею 43,9 кв.м.

За ОСОБА_2 необхідно визнати право власності на трикімнатної квартира АДРЕСА_2 , у розмір -77 /100 частки (55/100 його особиста частка + 22,5/100 частка при поділі спільної частки у розмірі 45/100).

За ОСОБА_2 необхідно визнати право власності на трикімнатної квартира АДРЕСА_2 , у розмір -23 /100 частки.

Відповідно до вимог частини 3 статті 368 Цивільного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 372 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно зі статтею 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 Сімейного кодексу України).

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 Сімейного кодексу України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 Сімейного кодексу України. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 Сімейного кодексу України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частини 2 статті 364 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 2 статті 70 Сімейного кодексу України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Статтею 71 Сімейного кодексу України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 р. N 11 (далі Постанова)).

Зі змісту пунктів 23, 24 Постанови вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Відповідно до пункту 30 зазначеної постанови рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст. 63, ч.1 ст. 65 Сімейного кодексу України.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна підлягають частковому задоволенню.

За таких обставин, виходячи з рівності часток при поділі спільного сумісного майна подружжя згідно зі ст.70 СК України, вищевказане майно підлягає поділу наступним чином:

ОСОБА_4 виділити у власність:

- Чотирикімнатну квартиру

АДРЕСА_1 , загальною площею 60,80 кв. м., житловою площею 44,80 кв.м., вартістю 368 400 грн.;

- трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 58,5 кв. м, житловою площею 43,9 кв.м., вартістю – 264 912,17грн. ( де частка майна на суму 145834,01 грн. є особистою власністю ОСОБА_2 ), усього на суму - 633 312,17грн.

ОСОБА_2 слід виділити наступне майно:

- двокімнатну квартиру

АДРЕСА_3 , загальною площею 43,80 кв. м, житловою площею 26,70 кв.м., вартістю – 309593 грн.;

- будівлю майстерні кузні з надвірними побудовами та замощенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , вартістю - 301600 грн.;

- автомобіль УАЗ 3303,1991 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 18 400 грн.

- автомобіль марки «DАЕWОО», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю – 67370грн.

- гараж № НОМЕР_3 , розташований в авто кооперативі « Південний» блок № НОМЕР_4 ,

загальною корисною площею 25,2 кв.м., вартістю – 113 700 грн., усього на суму –

810 663,99грн., за відрахуванням суми - 145 834,01 грн., де частка майна на трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 ,

на суму 145834,01 грн. є особистою власністю ОСОБА_2 , то вартість виділеного майна ОСОБА_2 , складає - 664 828,99 грн.

З урахуванням вищенаведених розрахунків, суд вважає за необхідним стягнути з

ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 різницю у вартості частки майна у сумі 31 516,82 грн.

Суд не може прийняти до уваги доводи позивачки по первинному позову ОСОБА_4 про стягнення з відповідача ОСОБА_2 - 10 000 доларів США , як різницю у вартості частки майна подружжя , оскільки зазначена сума не відповідає розрахункам, та розписку від 27.03. написану ОСОБА_2 ( Т.1 а.с.46) , оскільки ці домовленості між сторонами виникли при досудовому регулюванні спору, де сторони не погодилися на умови та звернулися з позовами до суду.

Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 на користь позивачки за первісним позовом - ОСОБА_4 підлягає стягненню судовий збір у сумі 376, грн. 85 коп., оскільки позов задоволено частково.(Т.1 а.с.59 судовий збір сплачений позивачкою).

З відповідачки по зустрічному позову ОСОБА_4 на користь позивача по зустрічному позову ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі -1472,92грн. , який сплачено позивачем ( Т. 1 а.с.89), оскільки зустрічний позов задоволено повністю.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 109, 141, 263, 264, 265, ЦПК України, ст.ст. 60, 61, 63, 68-70 СК України, ст. 372 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя - задовольнити частково.

Визнати спільним майном подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 :

- Чотирьох кімнатну кватиру АДРЕСА_1 .

- 45/100 частки трикімнатної квартиру АДРЕСА_2 .

- двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 .

- Будівлю майстерні кузні з надвірними побудовами та замощенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ,

-гараж № НОМЕР_3 , розташований в авто кооперативі «Южний» Блок № 17 ,

- Автомобіль УАЗ 3303, 1991 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ,

-автомобіль DАЕWОО 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2

Позовні вимоги по зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя - задовольнити повністю.

Визнати спільною частковою власністю подружжя ОСОБА_9 та  ОСОБА_4 трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 58,5 кв. м, житловою площею 43,9 кв.м.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН НОМЕР_5 право власності на 77 /100 частки трикімнатної квартири АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН НОМЕР_6 , право власності на 23 /100 частки трикімнатної квартири АДРЕСА_2 .

Поділити спільне майно подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 таким чином:

Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН НОМЕР_6 право власності на:

- Чотирикімнатну квартиру

АДРЕСА_1 , загальною площею 60,80 кв. м., житловою площею 44,80 кв.м., вартістю 368 400 грн.;

- трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 58,5 кв. м, житловою площею 43,9 кв.м., вартістю – 264 912,17грн.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН НОМЕР_5 право власності на:

- двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 43,80 кв. м, житловою площею 26,70 кв.м., вартістю – 309593 грн.;

- будівлю майстерні кузні з надвірними побудовами та замощенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , вартістю - 301600 грн.;

- автомобіль УАЗ 3303,1991 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 18 400 грн.

- автомобіль марки «DАЕWОО», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю – 67370грн.

- гараж № НОМЕР_3 , розташований в авто кооперативі « Південний» блок № НОМЕР_4 ,

загальною корисною площею 25,2 кв.м., вартістю – 113 700 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН НОМЕР_5 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН НОМЕР_6 різницю у вартості частки майна у сумі - 31 516,82 грн. (тридцять одна тисяча п`ятсот шістнадцять грн.82 коп.)

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_9 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН НОМЕР_5 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН НОМЕР_6 судовий збір у сумі -376, грн. 85 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН НОМЕР_6 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН НОМЕР_5 судовий збір у сумі -1472,92грн

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було врученим у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Краматорського міського

суду Донецької області                                                        Ю.О. Сухоручко