ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"05" жовтня 2006 р. | Справа № 12/4975 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-виробнича компанія "Агроцукор" м. Теофіполь
до Закритого акціонерного товариства "Октант" м. Хмельницький
про стягнення 200000 грн.
Суддя Шпак В.О.
Представники сторін
Позивача: Граб О.П. –за довіреністю №4 від 07.06.2006р.
Відповідача: Яровий В.В. –за довіреністю №409 від 06.07.2006р.
Рішення приймається 05.10.2005р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-виробнича компанія "Агроцукор" м. Теофіполь звернулось з позовом до Закритого акціонерного товариства "Октант" м. Хмельницький про стягнення 200000грн. збитків.
В обгрунутвання позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором від 02.09.2005р. про виробництво та купівлю цукрових буряків квоти "А" і "В".
Відповідач у відзиві на позов повідомив, що проти позовних вимог заперечує. 2 вересня 2005 року між ЗАТ „Октант” та ТОВ ІВК „Агроцукор” було укладено договір № ЦБ про виробництво та купівлю цукрових буряків квоти „А” і „В”. За даним договором ЗАТ „Октант” зобов’язувався передати площу 70га з вирощеним цукровим буряком на яких, за оцінкою ТОВ ІВК „Агроцукор”, урожай складав 1400 тонн цукрових буряків. Вартість однієї тони цукрового буряка становила 230грн. Позивач, проплативши 200000грн. авансу, розпочав збирання врожаю, з залученням власної сільськогосподарської техніки, так як сторони усно домовилися, що покупець за договором № ЦБ від 2 вересня 2005 року буде самостійно здійснювати доставку товару на приймальний пункт. Значна кількість цукрового буряка вивозилася з поля в нічну частину доби і без накладних та у невідомому напрямку. Крім того ТОВ ІВК „Агроцукор” недоброякісно провело збирання врожаю цукрового буряка, про що були складені відповідні акти. На деяких площах втрати сягали 40 % відсотків. Просить суд у позові відмовити.
Ним подано клопотання про відкладення розгляду справи для більш повного з’ясування обставин справи.
Приймаючи до уваги, що розгляд справи неодноразово відкладався, відповідачу судом було надано можливість в межах строку вирішення спору для надання доказів виконання зобов’язання, в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
02.09.2005р. між ЗАТ „Октант” м. Хмельницький (господарство) та ТОВ „ІВК „Агроцукор” (покупець) уклали договір.
Відповідно до умов даного договору (п.2.1, п.2.2, п.3.1.1, , п.3.2.2, п.7.1.3) предметом договору є зобов’язання сторін щодо виробництва, купівлі та переробки сировини для виробництва цукру квоти „А” і „В”. Метою договору є забезпечення високопродуктивного та високоприбуткового бурякоцукрового виробництва. Господарство зобов’язується продати покупцю 1400 тонн цукрових буряків урожаю 2005р. з площі посіву 70 га при базисній цукристості 16% (постанова Кабміну України від 13.05.2005р. №289), що відповідають вимогам діючого Державного стандарту 17421-82. Сировина доставляється господарством на приймальний пункт ВАТ „Теофіпольський цукровий завод”. Покупець зобов’язується при наявності грошових коштів здійснювати авансування закупівлі цукросировини коштами. Термін дії договору з моменту підписання до закінчення взаєморозрахунків.
На виконання умов даного договору, позивач перерахував відповідачу 06.09.2005р. та 08.09.2005р. в якості попередньої оплати 200000грн., що підтверджується виписками банку.
Відповідач своїх зобов’язань належним чином, в установлений договором строк не виконав, внаслідок чого позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення 200000грн. збитків.
На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку. Надані відповідачем зведені відомості руху транспорту по господарствах не є належними доказами в розумінні ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГКУ).
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
У відповідності із ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до ст.220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Виходячи із вищенаведеного, позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-виробнича „Агроцукор” смт. Теофіполь до Закритого акціонерного товариства „Октант” м. Хмельницький про стягнення 200000грн. збитків є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягає задоволенню.
У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати у справі належить покласти на відповідача.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –
в и р і ш и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-виробнича „Агроцукор” смт. Теофіполь до Закритого акціонерного товариства „Октант” м. Хмельницький про стягнення 200000грн. задоволити.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Октант” м. Хмельницький, вул. Озерна, 20 (р/р 26009302212340 в ХФ УАК „Промінвестбанк” м. Хмельницький, МФО 315278) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-виробнича компанія „Агроцукор” смт. Теофіполь, вул. Жовтнева, 12 (р/р 26000016206 в ХВ АТ „Кредо Банк” м. Хмельницький, МФО 315654) –200 000грн. (двісті тисяч гривень) збитків, 2000грн. (дві тисячі гривень) витрат по оплаті державного мита, 118грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-виробнича компанія „Агроцукор” смт. Теофіполь, вул. Жовтнева, 12 (р/р 26000016206 в ХВ АТ „Кредо Банк” м. Хмельницький, МФО 315654) в доход державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 через відділення державного казначейства (на рахунок 31115095600002 ВДК у м.Хмельницькому, код. 23565225, УДК у Хмельницькій області) державне мито в розмірі 1800грн. (одна тисячі вісімсот гривень).
Видати наказ.
Суддя В.О. Шпак
Віддруковано в 3 (трьох) примірниках:
1. До справи;
2. Позивачу;
3. Відповідачу.
Помічник судді –Я.С. Курбанова