Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22а-4715/11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Широкоряд Р.В.

                            Доповідач Чельник  О. І.   

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.05.2011  колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  у складі:

          головуючого судді     -    Полежая В.Д.  

          суддів                           -   Чельник О.І.

                                                    Письменного О.А.

розглянула в порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Світловодському районі на рішення Світловодського міськрайонного суду  Кіровоградської області від 19 липня 2010    року  за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Світловодському районі про визнання неправомірними дій та зобов’язання виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни.

Заслухавши доповідача,  дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

22 травня 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суд з позовом про визнання протиправними дій відповідача та зобов’язання виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни.

Зазначала, що  має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не нараховувалося та не виплачувалося, просила визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії з 01.01.2006 року по 30.04.2010 року та здійснювати відповідні виплати в подальшому.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду  Кіровоградської області від 19 липня 2010  року  позов задоволено частково. Суд визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу  підвищення до пенсії і зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу, передбачену   ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та  з 22 травня 2008 року по 19 липня 2010 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції. Зазначає, що суд при розгляді справи не врахував, що підвищення до пенсії дітям війни є соціальною надбавкою, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету, а не коштів Пенсійного фонду. Державним бюджетом кошти на виплату соціальної надбавки дітям війни не передбачено і проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже відповідно до положень вказаного закону пенсія позивачу повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності норми закону, яка б встановлювала мінімальний розмір пенсії за віком є безпідставними, оскільки на час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Нормами чинного процесуального  законодавства, зокрема ч.4 ст.8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, а ч.7 ст.9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

До спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою визначено розмір виплат підвищення до пенсії, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення до пенсії, слід керуватися Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а не підзаконним нормативно-правовим актом.

Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Оскільки  позивач у своїй заяві не обмежував позовні вимоги кінцевим терміном  і відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» обмежень щодо проведення виплат щомісячної доплати до пенсії не було,  виплата його пенсії не повинна обмежуватися кінцевим строком. Таким чином, позивач має право на отримання зазначеного виду пенсії у визначеному рішенням суду першої інстанції розмірі з 22 травня 2008 року протягом дії Закону.

За таких обставин рішення суду підлягає зміні.

На підставі викладеного, керуючись ст.195, ст.197, п.3 ч.1 ст.198,  ст.201, ст.207 КАС України  колегія суддів, -                               

п о с т а н о в и л а :

            Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Світловодському районі  задовольнити частково.

Рішення  Світловодського міськрайонного суду  Кіровоградської області від 19 липня 2010 змінити. Виключити з резолютивної частини рішення посилання на кінцеву дату перерахунку (19 липня 2010 року).

В іншій частині рішення  Світловодського міськрайонного суду  Кіровоградської області від 19 липня 2010 року залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку  до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді