Справа № 2-404/11

РІШЕННЯ

Іменем України

"15" червня 2011 р.Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

   головуючої   –судді Омелюх В.М.,

                                      при секретарі –Ращик П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Солоне цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

                                                             В С Т А Н О В И В:

Позивач  звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 26 вересня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №014/137334/3125/73  про надання останньому кредиту в сумі 48450,00 гривень  терміном на 48 місяців зі сплатою відсоткової ставки за користування кредитом у розмірі 13,50 % річних зі строком повернення до 26 вересня 2011 року, відповідно до умов якого позивач передав відповідачеві зазначені грошові кошти, а відповідач зобов’язався в строки, обумовлені кредитним договором та згідно графіка, погасити кредит і своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом шляхом здійснення щомісячних платежів, а в разі несвоєчасної сплати кредитних коштів виплачувати позивачеві пеню  у  розмірі 0,5% від простроченої до оплати суми за кожний календарний день прострочення.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором було укладено договір застави транспортного засобу №014/137334/3125/73/210 від 27 вересня 2007 року, згідно якого в заставу банку передано автомобіль марки ВАЗ  21074, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності відповідачеві згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2. В зв’язку з систематичним невиконанням відповідача умов договору було досягнуто згоди про добровільний продаж заставного майна, в результаті чого автомобіль було реалізовано  30 березня 2010 року за ціною 29000  гривень 00 копійок, а кошти від продажу автомобіля направлено на часткове погашення заборгованості за кредитним договором.

В період дії кредитного договору відповідач  не виконував взяті на себе зобов’язання за договором, несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював погашення заборгованості, в зв’язку з чим відповідачеві направлялись письмові  вимоги  про усунення порушень умов кредитного договору та дострокового виконання зобов’язань за кредитним договором, але відповідач своїх зобов’язань не виконує, внаслідок чого станом на 21 квітня 2011 року виникла заборгованість по кредиту в сумі 8395 гривень 52 копійки, по відсотках – 1133 гривень 39 копійок та нарахована пеня за прострочення платежів по кредиту в сумі 1166 гривень 05 копійок,  а всього сума  заборгованості складає 10694 гривень 96 копійок.

Оскільки відповідачем не виконуються зобов’язання за кредитним договором, вони змушені звернутись до суду з позовом про примусове стягнення вказаної заборгованості, так як за умовами договору позивач має право вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред’явлення  вимоги, включаючи проценти за кредитом та пеню відповідно до умов договору.

Представник позивача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи згідно поштового повідомлення про вручення судової повістки(а.с.30), в судове засідання не з’явився. Згідно заяви  прохав розглядати справу у його відсутність (а.с.32), позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач  в судовому засіданні спочатку позовні вимоги не визнав, пояснив, що факт укладення з позивачем кредитного договору не оспорює,. За кредитні кошти ним було придбано автомобіль, який було передано в заставу та потім з його згоди реалізовано позивачем в рахунок погашання заборгованості, але отриманих від продажі автомобіля коштів виявилось недостатньо для погашення кредиту. В процесі розгляду справи відповідач  позовні вимоги визнав та пояснив, що в 2010 році в зв’язку  з тяжким матеріальним становищем не мав можливості належним чином виконувати умови договору, в зв’язку з чим змушений був припинити виплат кредиту. З розрахунком заборгованості станом на 21 квітня 2011 року згоден.

          Суд, заслухавши відповідача, дослідивши надані сторонами докази, приходить до висновку, що позов підлягає   задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також сплата неустойки(штрафу, пені), якою відповідно до ст.549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання і право на яку згідно ст. 550 ЦК України виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну, або припинення цивільних прав та обов’язків. Зміст договору відповідно до ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Однією із різновидностей зобов’язання є кредитний договір, укладений між сторонами, який відповідно до ст. 629 ЦК України є обов’язковим до виконання сторонами.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем  26 вересня 2007 року  був укладений кредитний договір №014/137334/3125/73/210 (а.с.4-6) про надання останньому споживчого кредиту в сумі 48450,00 гривень  терміном на 48 місяців зі сплатою відсоткової ставки за користування кредитом у розмірі 13,50 % річних зі строком повернення до 26 вересня 2011 року, а відповідач  зобов’язався здійснювати погашення кредиту та відсотків за користування ним в строки та розмірі, обумовлені кредитним договорам та графіком, шляхом внесення щомісячно готівки на рахунок банку починаючи з жовтня  2007 та погасити кредит не пізніше 26 вересня 2011 року(а.с.8-9), а в разі несвоєчасної сплати кредитних коштів відповідно до п.10.1  кредитного договору виплачувати позикодавцю пеню  у  розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення, а зазначене свідчить про те, що між сторонами укладено кредитний договір відповідно до вимог ст.ст. 638, 639, 1054-1056-1 ЦК України.

Відповідач отримав кредитні кошти у сумі  48450,00 гривень, що підтверджується заявою про видачу готівки від 27 вересня 2007 року (а.с.12), за рахунок яких придбав автомобіль, який передав в заставу відповідно до умов договору застави транспортного заобу №014\137334\3125\73\210 від 27 вересня 2007 року(а.с.13),  але в порушення умов договору не виконував взяті на себе грошові зобов’язання та не виплачував суму кредиту та відсотки за користування ним, в результаті чого  відповідач згідно заяви від 22 лютого 2010 року (а.с.14 ) надав свою згоду на добровільний продаж автомобіля, який було реалізовано за згодою позивача 30 березня 2010 року за ціною 29000 гривень 00 копійок (а.с.15), а кошти від реалізації було направлено на часткове погашення заборгованості за кредитним договором.

Згідно п. 2.10 договору  застави транспортного засобі №014/137334/3125/73/210 від 27 вересня 2007 року(а.с.13), якщо суми отримані від реалізації заставленого майна недостатньо для повного задоволення вимог позивача ,він має право отримати суму яку недостатньо для повного погашення заборгованості за рахунок звернення  стягнення на інше майно відповідача в порядку передбаченому чинним законодавством, в зв’язку з чим відповідач зобов’язаний сплатити позивачу наявну станом на 21 квітня 2011 року заборгованість за кредитним договором, яка складається з заборгованості по кредиту в сумі 8395 гривень 52 копійки, по відсотках – в сумі 1133 гривень 39 копійок та за прострочення платежів по кредиту та відсотках нарахована пеня в сумі 1166 гривень 05 копійок,  а всього сума  заборгованості складає 10694 гривень 96 копійок.

Згідно п.3.13 кредитного договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх  зобов’язань за  умовами кредитного договору позивач має право вимагати дострокового погашення кредиту у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред’явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом та інших платежів, оскільки відповідно до вимог ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов’язання. Про наявність заборгованості за кредитним договором  та необхідності її погашення відповідач повідомлявся позивачем шляхом направлення письмових вимог (а.с.16-18).

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем належним чином не виконувались умови кредитного договору, в зв’язку з чим у позивача виникло право вимагати дострокового повернення отриманих відповідачем кредитних коштів, відсотків за користування ними та сплати пені за несвоєчасне здійснення зазначених платежів згідно встановленого сторонами графіка, в зв’язку з чим позов підлягає задоволенню, а з відповідача необхідно достроково стягнути на користь позивача  за кредитним договором №014/137334/3125/73/210 від 26 вересня 2007 року  заборгованість по кредиту по кредиту в сумі 8395 гривень 52 копійки, по відсотках – 1133 гривень 39 копійок та нараховану пеню за прострочення платежів по кредиту в сумі 1166 гривень 05 копійок,  а всього сума  заборгованості складає 10694 гривень 96 копійок, а в зв’язку з задоволенням позову і судові  витрати по сплаті судового збору та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526-530, 536, 543,  598, 610-615, 624, 625, 638-654, 1046-1056-1 ЦК України; ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215, 224-228 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

            Позов  публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

           Стягнути з  ОСОБА_2 на користь публічного  акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” за кредитним договором  № 014/137334/3125/73  від 26 вересня 2007 року  заборгованість по кредиту в сумі 8395 (вісім тисяч триста дев’яносто п’ять) гривень 52 копійки, по відсотках в сумі 1133 (тисяча сто тридцять три) гривні  39 копійок, пеню за прострочення платежів по кредиту в сумі 1166 (тисяча сто шістдесят шість) гривень 05 копійок, а всього - 10694 (десять тисяч шістсот дев’яносто чотири) гривні 96  копійок та витрати по сплаті судового збору в сумі 106 (сто шість) гривень 94 копійки  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня  його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

.

ГОЛОВУЮЧА: суддя