УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД    ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

Справа № 22 -3221/2007 рік                             Головуючий в 1-й інстанції Католікян М. О.

Категорія 25                                                         Доповідач -   Осіян ОМ.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2007 року.                                                                        м.  Дніпропетровськ

Колегія     суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного    суду Дніпропетровської області   у складі:

головуючого    судді - Рудь В.В.

суддів                                    - Осіяна О.М. ,  Ремеза В.А.

при секретарі                       - Худолій Н.А.,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Самарського районного суду м.  Дніпропетровська від 26 лютого 2007 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,  -

 встановила:

Рішенням Самарського районного суду М. Дніпропетровська від 26 лютого 2007 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1. до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. ставить питання про скасування рішення суду,  оскільки суд посилався на те,  що свідки не підтвердили факт спричинення їй образ відповідачкою 24 червня 2006 року. В протоколі судового засідання пояснення свідків викладені неправильно та із значним спрощенням.  Судом неправильно оцінені докази по справі,  а тому позивачка просила справу направити на новий розгляд.

Перевіривши матеріали справи,  законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог,  колегія суддів,  вважає,  що апеляційна скарга не підлягає задоволенню,  а рішення суду необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову,  суд першої інстанції обгрунтовано виходив із того,  що відповідачка є членом садового товариства ''Виноградник-4" із 2005 року. В червні 2006 року до правління садового товариства звернулося декілька членів товариства,  а також позивачка із проханням вжити заходи щодо відповідачки. 02 липня 2006 року на засіданні правління садовою товариства розглядався конфлікт між позивачкою та відповідачкою. Рішення правління було оформлене протоколом,  відповідно до якого відповідачка визнала свою провину та просила пробачення.

Оцінивши надані сторонами докази суд обґрунтовано прийшов до висновку про те,  що витяг із протоколу засідання правління товариства належно не оформлений,  не був наданий його оригінал,  а тому неможливо вважати його належним доказом у справі. Також правомірно не прийнято судом як доказ у справі і заяву членів товариства,  оскільки вона не підтверджує факту образ,  спричинених позивачці. Крім

того,  із цих письмових доказів вбачається тільки наявність конфлікту між сторонами,  та зроблено посилання на те,  що ОСОБА_2 образила декількох членів товариства,  в тому числі вказані: ОСОБА_3.,  ОСОБА_4. Але ці свідки були допитані судом і згідно протоколу судового засідання (а.с. 25-26) вони пояснили,  що про образу позивачки їм було відомо із слів самої позивачки,  а також розповіді інших осіб.

А тому доводи апеляційної скарги про те,  що в протоколі неправильно зафіксовані пояснення свідків не можуть бути підставою для скасування рішення суду,  оскільки ніяких зауважень на цей протокол сторона позивача не подавала.

Ніяких прямих та достовірних доказів того,  що відповідачка ображала позивачку суду надано не було,  а такими не можна вважати пояснення тільки однієї позивачки та посилання на суперечливі пояснення інших осіб.

В зв'язку із чим,  немає підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись  ст.  307,  308, 315 ЦПК України,  колегія суддів,  -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Самарського районного суду м.  Дніпропетровська від 26 лютого 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення,  але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.