Справа № 33ц - 119/07 Головуючий у 1 інстанції Юрдига О.С.
Категорія: 16 Доповідач МудренкоЛ.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2007 року колегія судців з розгляду цивільних справ у касаційному порядку апеляційного суду Волинської області в складі:
Лончука В.Г., Подолюка В.А., Мудренко Л.І.
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Луцьку справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міжрайонної державної податкової інспекції, Державного казначейства України про визнання права власності на майно, стягнення матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 8 липня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 7 вересня 2004 року,
встановила:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Тернопільської міжрайонної державної податкової інспекції, Державного казначейства України про визнання права власності на майно, стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 08.07.2004 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 7 вересня 2004 року закрито провадження в справі з підстав непідвідомчості даного спору суду загальної юрисдикції.
В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи до суду першої інстанції для вирішення спору по суті.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ» від 22 лютого 2007 року №697-V дана справа була передана до розгляду відповідно до глави 2 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України апеляційному суду Волинської області.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.
Закриваючи провадження в справі, суд першої інстанції виходив з того, що має спір між юридичними особами, вирішення якого непідвідомче суду загальної юрисдикції, оскільки позивач є суб'єктом підприємницької діяльності, займався підприємницькою діяльністю, пов'язаною з реалізацією м'ясних продуктів, в серпні 2002 року звертався до господарського суду Тернопільської області з приводу відшкодування матеріальних збитків завданих вилученням працівниками Тернопільської MP ДШ м'ясопродуктів.
Апеляційний суд погодився з таким висновком суду першої інстанції.
Відповідно до ч.2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставинами, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Відсутні й передбаченіст.338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст.332, 336 ЦПК України, колегія судців з розгляду цивільних справ у касаційному порядку апеляційного суду Волинської області
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 8 липня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 7 вересня 2004 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.