справа №  2-66/11                    

                             Р І Ш Е Н Н Я

                           ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

16.06.2011                                                              Першотравневий районний  суд Донецької     області

в складі: головуючого судді                                                            Топузової Н.М..

при секретарі                                                                                Орчелота І.С.

розглянувши у  судовому засіданні в смт. Мангуш цивільну справу за позовом

ОСОБА_1  до Мангушської селищної ради ,третя особа Державний комітет  України по земельним ресурсам  у Першотравневому районі про встановлення сервітуту,

по уточненій позовній заяві за позовом ОСОБА_1  до Мангушської селищної ради  , третя особа відділ Держкомзему у Першотравневому районі Донецької області  про встановлення сервітуту та зобов*язання підписати  договір сервітуту , зобов*язання провести державну реєстрацію договору сервітуту.-

                                 ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з  даним позовом  із наступних підстав :

Позивачка мешкає за адресою : АДРЕСА_1. У 2002 році вона отримала усі необхідні узгодження та через землю Мангушської селищної ради, протягом земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2, розташованій за адресою АДРЕСА_2, провела до свого будинку водопровідну гілку з магістралі, розташованої по АДРЕСА_2.

Проте, у зв'язку з обставинами які склалися, пов'язаних з протиправною діяльністю третіх осіб, вона позбавлена можливості повною мірою здійснювати свої законні права по користуванню цією водопровідною гілкою, її експлуатацією і ремонтом.

На підставі ст. 401 ЦК України, яка встановлює право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлено відносно земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут). для задоволення потреби других осіб, яка не може бути задоволена другим чином, а також в цілях підтвердження законних підстав, належних у неї  на користування належних  їй комунікацій , вона вимушена звернутися до суду.

01 листопада 2010 року.нею  було подано заяву  до Мангушської селищної ради  про встановлення сервітуту .20 грудня  Мангушська селищна рада  своїм листом  під №614,відмовила їй  видати сервітут.

Для визначення меж  ділянки,на яку  повинно встановити сервітут , необхідно  зробити відповідні заміри та за результатами  таких-план обмірюючої земельної  ділянки.

У зв*язку з відсутності у неї необідних знаній та повноважень для проведення таких  дій, притягнутий  для участі в якості третьої особи –Державний комітет  України по земельним ресурсам  у Першотравневому районі  Донецької області.

Пунктами "в" і "г" статті 99 Земельного кодексу України встановлено право землекористувачів земельних ділянок вимагати встановлення земельних сервітутів у тому числі на право проведення через чужу земельну ділянку і експлуатації на нім ліній електропередач, зв'язку, трубопроводів, водопроводу, других комунікацій.

Згідно частини 2 статті 100 Земельного кодексу України земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, що вимагає його встановлення, і власником (власником) земельної ділянки. Позивачкою було подано заяву до Мангушскої селищній ради для вирішення цього питання, проте у встановленні сервітута було відмовлено.

У частині 1 статті 158 Земельного кодексу України вказано, що земельні суперечки розглядаються судами.

Також статтею 402 Цивільного кодексу України встановлено, що земельний сервітут може бути встановлений між особою, яка вимагає його встановлення і власником  земельної ділянки.У випадку ,коли домовленність про встановлення сервітуту не  досягнута,спір  за заявою сторони,яка вимагає встановлення сервітуту,вирішується судом.

Таким чином позивачка просить суд : прийняти рішення по даному спору про укладення договору сервітуту  між Мангушською селищною радою та  громадянкою ОСОБА_1  у доданій редакції.

У судовому засіданні позивачка  змінила свої позовні вимоги, та просить суд : прийняти рішення  по даній суперечці про укладення договору сервітуту між Мангушською селищною радою  та ОСОБА_1 в наступній редакції,та додала  макет договору про встановлення сервітуту,за формою та на умовах яких,вона бажає його укласти.

У судовому засіданні позивачка знов змінила свої позовні вимоги ,та просить суд :

-прийняти рішення про встановлення сервітута на користь ОСОБА_1 на земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_1, що  знаходиться на землях запасу житлової і громадської забудови Мангушської селищної ради, загальною площею 0,0193 га, згідно з схемою технічної документації по землеустрою по встановленню меж земельного  сервітута, виготовленою ТОВ "Центр експертно-геодезичного забезпечення",

-зобов'язати Мангушску селищну раду підписати Договір сервітуту з ОСОБА_1  у редакції,розробленої ТОВ "Центр експертно-геодезичного забезпечення".

-зобов*язати Відділ Держкомзему  у Першотравневому районі Донецької області  провести державну реєстрацію договору сервітуту, посилаючись на наступне :

У провадженні  Першотравневого районного суду Донецької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Мангушської селищної ради про встановлення cервітуту.

У своїй позовній заяві позивачка просила суд прийняти рішення, яким примусити відповідача укласти договір сервітута.

Для визначення точних меж ділянки, обтяження якої вимагає позивачка, останньою був укладений договір з ТОВ "Центр експертно-геодезичного забезпечення" на виробництво технічної документації по землеустрою по встановленню меж земельного сервітута.

Копію виготовленої документації, а так само договори сервітуту, розробленого ТОВ "ЦЕГО" ОСОБА_1 надала суду для залучення до  матеріалів справи.

Згідно вищезгаданої технічної документації, для обслуговування, оновлення і експлуатації водопровідної гілки, належної позивачці і що проходить по земельній ділянці відповідача, необхідно встановити сервітут на  земельну ділянку загальною площею 0,0193 га ( згідно з схемою встановлення сервітута, наявній в технічній документації),  розташовану по АДРЕСА_1, і що знаходиться в землях запасу житлової і  громадської забудови Мангушської селищної ради.

У зв'язку з цим, а так само, враховуючи той факт, що згідно п. 2.ч. 2 ст. 402 Цивільного кодексу України, договори про встановлення земельних сервітутів підлягають державній реєстрації, позивачка вирішила уточнити свої позовні  вимоги.

У судовому  засіданні  позивачка ОСОБА_1 змінила позовні вимоги, та просить суд :-прийняти рішення про встановлення сервітута на користь ОСОБА_1 на земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_1, що  знаходиться на землях запасу житлової і громадської забудови Мангушської селищної ради, загальною площею 0,0193 га, згідно з схемою технічної документації по землеустрою по встановленню меж земельного  сервітута, виготовленою ТОВ "Центр експертно-геодезичного забезпечення";-зобов'язати Мангушську селищну раду підписати Договір сервітуту з ОСОБА_1  у редакції,розробленої ТОВ "Центр експертно-геодезичного забезпечення".Що стосується позовних вимог  про те,щоб  зобов*язати Відділ Держкомзему  у Першотравневому районі Донецької області  провести державну реєстрацію договору сервітуту-заявила про залишення даних вимог без розгляду.

Представник позивачки ОСОБА_1,за дорученням, ОСОБА_4, змінені позовні вимоги  підтримала,та просить суд : прийняти рішення про встановлення сервітута на користь ОСОБА_1 на земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_1, що  знаходиться на землях запасу житлової і громадської забудови Мангушської селищної ради, загальною площею 0,0193 га, згідно з схемою технічної документації по землеустрою по встановленню меж земельного  сервітута, виготовленою ТОВ "Центр експертно-геодезичного забезпечення";-зобов'язати Мангушську селищну раду підписати Договір сервітуту з ОСОБА_1  у редакції,розробленої ТОВ "Центр експертно-геодезичного забезпечення".В обґрунтування позовних вимог представник позивача підтримала обставини,які вказані в позовній заяві,додавши суду,що :  позивачка з часу прокладення водопровідної гілки ,користується даним водопроводом. Сплачує комунальні платежі за воду. Але з сусідкою ОСОБА_2 та членами її сім*ї  склалися негативні відносини,тому ,що вищезазначені особи приймали дії , які  перешкоджали позивачці користуватися водопроводом,тому,щоб захистити свої права на вільне користування  водопровідною гілкою, позивачці треба  встановити сервітут. До  звернення з позовом до суду,  позивачка зверталася до Мангушської селищної ради про встановлення сервітуту,але їй було відмовлено, посилаючись на те,що не має необхідності та є інший позов до ОСОБА_2 про встановлення сервітуту.Але позивачка вважає,що дані позови не поєднані. Протягом довгого  часу,сусіди  приймали міри,спрямовані на розрушення водопроводу. Факт вчинення перешкод  та пошкодження водопроводу підтверждуються постановами про відмову в порушені кримінальної справи та рішенням суду за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_9.Позов підтверджується  схемою водопроводу та державним актом на земельну ділянку.Для користування ,обслуговування та оновлення ,треба встановити сервітут на земельну ділянку.  Чи перешкоджає Мангушська селищна рада ОСОБА_1 в користування водопроводом-вона не знає. Чи був оформлений ордер на проведення робіт по прокладенню водопроводу-не знає. Чи виконала ОСОБА_1 вимоги п.4.1  зазначеного в дозволі- не знає.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала  змінені позовні вимоги,та просить суд:прийняти рішення про встановлення сервітута на користь ОСОБА_1 на земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_1, що  знаходиться на землях запасу житлової і громадської забудови Мангушської селищної ради, загальною площею 0,0193 га, згідно з схемою технічної документації по землеустрою по встановленню меж земельного  сервітута, виготовленою ТОВ "Центр експертно-геодезичного забезпечення";-зобов'язати Мангушську селищну раду підписати Договір сервітуту з ОСОБА_1  у редакції,розробленої ТОВ "Центр експертно-геодезичного забезпечення".В обґрунтування позовних вимог  позивачка підтримала обставини,які вказані в позовній заяві та пояснення ,які надала її представник, додавши суду,що :що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню за  наступними обставинами: у ч. 1 ст. 401 Цивільного кодексу України встановлено, що право користування чужим майном ( сервітут) може бути встановлене на земельну ділянку для  задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

У судовому процесі встановлено, що по земельній ділянці, встановлення сервітута на який  вона просить , пролягає водопровідна гілка, належна їй на праві власності. Факт наявності водопровідної гілки підтвердився схемою прокладення водопроводу і поясненнями представника відповідача.

Цей факт ніким не оспорювався, судових позовів у проваджені яких-небудь судів про  законність прокладення  або про сперечання за право власності на водопровід -  не має.

У своїх поясненнях представник відповідача стверджував, що договір сервітута може бути укладений тільки у тому випадку, якщо потрібне його встановлення особа, доведе факти перешкоди йому в здійсненні прав користування і володіння майном. Проте таке затвердження представника Мангушської селищної ради не  відповідає чинному законодавству України. Законом не передбачені  такі вимоги, тому такі заяви відповідача  не можуть  бути обґрунтованою основою для відмови в її позовних вимогах.

Із заявою про встановлення сервітуту вона зверталася безпосередньо до  відповідача і в органи Держкомзема Першотравневого району, проте вирішити це  питання в позасудовому порядку їй так і не вдалося. Селищна рада відповіла їй відмовою, а Держкомзем запропонував звернутися до суду, що вона і була вимушена  зробити. Відповідачем не  надавалося в судове засідання відомостей про існування яких-небудь обмежень на встановлення договорів сервітуту на земельну ділянку, тому  і підстав відмовляти в  задоволенні вимог їй не має.

Статтею 99 Земельного кодексу України встановлено, що одним з прав земельного сервітута є право на проведення і експлуатацію ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій. Вона   вимагає встановлення сервітута для експлуатації вже існуючих комунікацій,так як експлуатувати вже прокладений водопровід яким-небудь іншим способом, ніж безпосередньо на тій земельній ділянці, по якій він прокладає, - не можливо чисто фізично, то і не повинно виникати сумнівів з приводу того, чи  можливо задовольнити потребу її яким-небудь іншим чином.

Отже, вважає, що в її випадку надання яких-небудь експертних ув'язнень або актів про неможливість задоволення потреб позивачки яким-небудь іншим чином, ніж тим, який вказаний в позовній заяві, не вимагається.

У зв'язку з тим, що представник відповідача яких-небудь пропозицій по зміні або конкретизації умов договору сервітута не вносив, вважає, що між нею і Мангушською селищною радою має бути укладений договір сервітуту в тій редакції, яка була надана суду з матеріалами технічної документації по  землеустрою по встановленню меж земельного сервітута. Згідно з розділом 1  цього Договору ,вона вимагає встановлення сервітута для обслуговування, ремонту і  оновлення діючого водопроводу. У розділі 2 Договору вказано, що встановлюваний сервітут буде безстроковим і безоплатним: так само цей  розділ містить перелік прав і обов'язків сторін. Тобто вважає, що вид сервітуту, об'єм прав і обов'язків позивачки і відповідача, був визначений цілком конкретно і  належним чином. Ця інформація міститься в Договорі про встановлення  земельного сервітута, підписання якого у своєму позові вона вимагає.

Схему технічної документації по землеустрою по встановленню меж земельного сервітуту, за її замовленням , виготовляла спеціалізована організація -  ТОВ "Центр експертно-геодезичного забезпечення", що має ліцензію серії АВ № 553626 на проведення робіт по землеустрою, і ліцензію серії АВ № 189381 на виконання топографо-геодезичених робіт. Відповідач же не висловив суду своє бачення того, якого розміру ділянка повинна підлягати обтяженню, у своїх поясненнях на які-небудь норми і вимоги не посилався, якої-небудь документації спеціалізованих організацій не надавав, а значить, його аргументи є не  обгрунтованими. Земельна ділянка, обтяження якої вимагає вона, названа конкретно і точно, схема складена згідно з геодезичними зйомками на місцевості і  повністю відповідає реальному розташуванню комунікацій на земельній ділянці відповідача.

На підставі того, що згідно п. 1 розділу 2 Договору про встановлення земельного  сервітуту, наданого  нею, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання, в другому пункті своїх позовних вимог ,вона просить суд зобов'язати  відповідача підписати Договір.

Законність її вимог  підтверджується нормами Земельного і  Цивільного кодексів України. А саме ст.ст. 99,100 Земельного Кодексу України і  ст.ст. 401,402 Цивільного кодексу України, громадян, що встановлюють право, вимагати встановлення земельних  сервітутів на експлуатацію трубопроводів, а так само те, що земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, що вимагає його встановлення і власником  земельної ділянки.

У судовому засіданні представник відповідача-Мангушської селищної ради ,за дорученням, ОСОБА_5 . позовні вимоги не визнала.та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, пояснивши суду,що :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила суд примусити Мангушську селищну раду укласти з нею договір сервітуту.

Обгрунтовувавши свої позовні вимоги,позивачка вказує, що в 2002 році отримала усі необхідні узгодження для проведення до свого будинку водопровідної гілки через землі Мангушської селищної ради, уздовж земельної ділянки, належній. ОСОБА_2 Відповідно до Законів України " Про планування і забудову територій", " Про благоустрій населених пунктів", "Про місцеве самоврядування в Україні" (ст.ст. 30,31), " Про місцеві державні адміністрації"(ст.ст. 20,21), п. 2 Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного Комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 р. № 65 документами, що підтверджують законність приєднання приватної гілки до комунального водопроводу є :

1.          Технічні умови про можливість приєднання об'єкту до комунального водопроводу

2.          Узгодження проекту з РВЗ, РЕМ, міськгазом, органом місцевого самоврядування.

3.          Ордер на виробництво земляних робіт ,отриманий у відділі містобудування , архітектури і ЖКГ, який узгоджується у відповідних органах

4.          Акт приймання введення в експлуатацію цієї водопровідної гілки.

У документах, доданих позивачкою до позовної заяви на підтвердження своїх прав на водопровідну гілку, є тільки технічні умови узгоджені з РВЗ, Першотравневим РЕМ, Маріупольгазом. У матеріалах справи відсутні і позивачкою не надані документи, що підтверджують, що ОСОБА_1 погоджувала проведення своєї приватної водопровідної гілки з Мангушською селищною радою, як власником землі, по якій вона проходить, отримувала ордер на проведення земляних робіт, зверталася в ПРКП " Водхоз" для приймання в експлуатацію цієї водопровідної гілки. Таким чином, ствердження позивачки, що вона "отримала усі необхідні узгодження" не відповідають дійсності і матеріалами справи не підтверджуються. Позивачка неодноразово повторювала, що законність побудови її водопроводу доведена судом і цей факт доведенню не підлягає, посилаючись при цьому на рішення суду від 20.11.2006 року. Але  це рішення суд прийняв за позовною заявою гр. ОСОБА_1 до гр. ОСОБА_9 про відшкодування морального і матеріального збитку. Суд виніс рішення задовольнити позов частково, стягнути з ОСОБА_9 заподіяний збиток, проте ніякого рішення узаконити водопровід проведений гр. ОСОБА_1 до свого будинку по землі Мангушської селищної ради, уздовж земельної ділянки ОСОБА_2 суд не приймав. Позивачкою порушені навіть наявні у неї технічні умови і водопровідний колодязь знаходиться не в тому місці, де повинен був би знаходиться згідно з виданими техумовами. Відповідно до технічних умов, водопровідний колодязь ( на схемі позначений буквами ПВК- 2) мав бути влаштований у дворі гр. ОСОБА_1, а не біля входу в двір гр. ОСОБА_2 З пояснень позивачки можна зрозуміти, що цей колодязь був влаштований на місці ушкодження водопровідної лінії за рішенням суду від 20.11.2006 року. Проте, в цьому рішенні немає ні слова про необхідність установки водопровідного колодязя саме на цьому місці, більш того, будівельно технічна' експертиза, яка проводилася під час розгляду позову ОСОБА_1 до ОСОБА_9  ,встановлення на місці розриву трубопроводу сполучної муфти не впливає на термін эксплуатації водопроводу за умови дотримання технології робіт при установці муфтового з'єднання. Крім того, оглядові колодязі встановлюються для розміщення в них запорно-регулируюючої і контрольно-вимірювальної апаратури, а не за бажанням абонента. Оскільки в цьому ^Колодязі" ніякої апаратури не встановлено, вважати його водопровідним колодязем неможливо і ніяких функціональних навантажень по обслуговуванню водопроводу, що йде до домоволодіння ОСОБА_1, він не несе.

У своїй позовній заяві, позивачка вказує: " у зв'язку з обставинами, що склалися, які полягають в протиправних діях третіх осіб, вона позбавлена можливості повною мірою здійснювати свої законні права по користуванню водопровідною гілкою, її експлуатації і ремонту". Рішення суду від 20.11.2006 року, доданого позивачкою ,постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 04.07.2008 року, акти комісії з обстеження суміжних присадибних ділянок гр. ОСОБА_1, ухвала Донецького апеляційного суду від 29.07.2008 року, ухвала Вищого адміністративного суду України від 02.02.2010 року, підтверджують, що позивачка зі своїми сусідами ОСОБА_2, її сином ОСОБА_9 тривалий час знаходиться в неприязних стосунках, причиною яких є водопровід і "водопровідний колодязь", що знаходиться на землях Мангушської селищної ради біля входу в двір гр. ОСОБА_2. Починаючи з березня 2006 року, в селищну раду почали поступати заяви від позивачки і її сусідки гр. ОСОБА_2.  Для розгляду цих була створена комісія, яка з виїздом на місце розглядала скарги громадян. За результатами роботи комісії були складені акти, в яких рекомендовано гр. ОСОБА_1 І ОСОБА_2 усунути усі виявлені порушення і вирішити конфлікт добровільно або ж звернутися до суду. Позивачка з висновками комісії не погодилася і подала до суду позов про визнання Актів № 1,2 складених комісією Мангушської селищної ради протиправними і незаконними, і зобов'язати членнів комісії відшкодувати заподіяний нею збиток. Проте, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені судом не були.

При розгляді цього позову в судовому засіданні пзивачка неодноразово повторювала, що саме члени комісії і гр. ОСОБА_2 заважають їй здійснювати свої законні права по користуванню водопровідною гілкою і її обслуговуванню при цьому, в матеріалах справи відсутні які-небудь документи, що підтверджують ці заяви позивачки і відсутність у неї можливості споживати воду з водопроводу з вини вказаних осіб.

Ці факти свідчать про те, що гр. ОСОБА_1 не може знайти з сусідами взаєморозуміння, проявляє повну неповагу до членів комісії, які є посадовцями органів виконавчої влади і місцевого самоврядування. Треті особи.про яких казала позивачка, - це сусіди позивачки і члени комісії Мангушської селищної ради.Проте, в судовому засіданні так і не було дано відповідей на питання які протиправні дії здійснюють сусіди позивачки і члени комісії Мангушської селищної ради і якими саме діями вказаних осіб порушуються законні права позивачки по користуванню водопровідною гілкою, її експлуатації та ремонту.

Позивачка уточнила свої позовні вимоги і просила суд прийняти рішення про встановлення сервітуту на земельну ділянку, що знаходиться в землях запасу житлової і громадської забудови Мангушської селищної ради, розташованих по АДРЕСА_1 . Землями запасу можуть бути земельні ділянки кожної категорії земель, які не належать громадянам або юридичним особам і не надані нікому в користування.

Відповідно до ст. 38 ЗКУ до земель житлової і громадської забудови відносяться земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування. Водопровідна гілка і "колодязь" позивачки не є об'єктами загального користування.

Використання земель житлової і громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту та іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського пристрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних і місцевих правил забудови.(ст. 39 ЗКУ).

Стаття 10 Закону України " Про планування і забудову територій" : Планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами і їх виконавчими органами.".

Статья 12 Закону України " Про планування і забудову територій" зазначає :  "Відповідно до генеральних планів населених пунктів сільські, селищні, міські ради і їх виконавчі органи в межах повноважень, визначених законом.., :

-          готують початкові дані для розробки планів земельно-господарського пристрою території населеного пункту і іншої землевпоряджувальної документації;

-          організовують розробку і затвердження місцевих правил забудови, детальних планів території, планів червоних ліній, іншої містобудівної документації і проектів.".

В ст.14.цього закону зазначено,що:" Планом червоних ліній відповідно до генерального плану населеного пункту, детальним планом, даними Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру населеного пункту визначається розташування червоних ліній..Відповідно до планів червоних ліній сільські, селищні, міські ради і їх виконавчі органи в межах повноважень, визначених законом.., : визначають технічні умови для розміщення і змісту інженерно-транспортної інфраструктури.".

Відповідно до Генерального плану забудови смт. Мангуш, затвердженим в 1989 році і діючим на сьогодні, даними статистичної звітності по ф. б-зем. Мангушської селищної ради, спірна земельна ділянка є землями громадського користування під дорогами. Таким чином, земель запасу житлової і громадської забудови по АДРЕСА_1 немає.

Уточнюючи свої позовні вимоги позивачка просила зобов'язати Мангушську селищну раду підписати договір сервітуту в редакції, розробленій ТОВ " Центр экспертно- геодезичного забезпечення" Мангушська селищна рада категорично проти цієї редакції договору .

п. 2 ст. 100 ЗКУ передбачає:земельний сервітут встановлюється виключно за домовленістю сторін. Зміст і істотні умови цієї редакції договору сервітута не враховують інтереси Мангушскої селищної ради і землевласника суміжної ділянки ОСОБА_2

З усього вищесказаного виходить:

1.          Проведення водопроводу позивачкою по землях Мангушської селищної ради було не узгоджено з Мангушською селищною радою та іншими відповідними органами, чим порушені ст 10-14 Закону України " Про планування і забудову територій", ст.ст. 30,31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 20,21 Закону України " Про місцеві державні адміністрації", п. 2 Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного Комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 р. № 65 .

2.          Водопровідний колодязь ,споруджений з порушеннями наявних технічних умов, ніякої вимірювально-замочної арматури в ньому не розміщено, отже, водопровідним колодязем фактично не є і жодним способом не впливає на експлуатацію і ремонт водопровідної гілки.

3.          Відповідно до п. 1 ст. 401 ЦК України,право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене ..для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим шляхом. У судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 на сьогодні користується водопроводом і без укладення договору сервітуту з Мангушською селищною радою, таким чином, задовольняє свої потреби іншим шляхом. Отже в укладенні договору сервітута немає ніякої необхідності.

4.          Докази протиправності дій третіх осіб в судовому засіданні не надані.

5.          Спірна земельна ділянка є землями громадського користування під дорогами, а не землями запасу житлової і громадської забудови.

6.          Розроблений ТОВ " Центр експертно-геодезичного забезпечення" договір сервітута не враховує інтереси Мангушської селищної ради.

7.          Укладення цього договору приведе до порушення прав гр.ОСОБА_2 по користуванню землями ради для вільного доступу на свою земельну ділянку.

Враховуючи усе вищевикладене, Мангушська селищна рада просить відмовити ОСОБА_1 в її позовних вимогах в повному об'ємі.

Представник  відповідача –Мангушської селищної ради, за дорученням,  ОСОБА_7

У судове засідання не з*явилася, справу вирішено розглянути за її відсутнустю.

У судовому засіданні  представник третьої особи-відділу Держкомзему у Першотравневому районі.за дорученням, ОСОБА_8. позовні вимоги       позивачки ОСОБА_1 не визнав, пояснивши суду,що позивачка не має відповідних дозвільних документів на прокладку водопроводу, не має  ордеру, узгодження з Мангушською селищною радою. Нею порушені даже ті умови,які зазначені в наданій нею схемі, де вказано,що колодязь повинен буди у дворі позивачки. Крім того, позивачка на даний час користується  водопроводом,  отримує воду та користується нею, в цьому не має перешкод, тому не має необхідності   укладати договір сервітуту та встановлювати сервітут.

У судовому засіданні були досліджені:

-квитанції про сплату судових витрат/а.с. 1-2/,

-зразок договору сервітуту/а.с. 5-6/,

- схема домоволодіння та водопроводу та узгодження/а.с. 7-9/,де зазначено,що узгодження отримано від РУЗ та РЕМ,

-повідомлення із Маріупольгазу/а.с. 10/,

- державний акт на право приватної власності на земельну ділянку  по АДРЕСА_1,яка належить ОСОБА_1/а.с. 11/,

-лист  Мангушської селищної ради  від 20.12.2010 року на ім*я ОСОБА_1, де повідомляється  про те,що  до встановлення сервітуту- на даний час у суді  розглядаються справи ОСОБА_1 до  власників суміжних земельних ділянок про встановлення сервітуту.Мангушська селищна рада повернеться до розгляду  заяви про встановлення сервітуту  після прийняття  рішення судом./а.с. 12/,

- договір про надання послуг з водопостачання .стоків від 12.03.2007 року/а.с. 16/,

-акт  звіряння від 19 червня 2007 року-про встановлення пломби /а.с. 17/.

-акт  опломбіровання  водомірного вузла  від  13 серпня 2002 року/а.с. 18/,

-накладна на придбання будівельних матеріалів/а.с. 19/,

-рішення  Першотравневого районного суду Донецької області від 20 листопада 2006 року, за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_9.про стягнення матеріального та морального збитку, яким було встановлено :що дійсно у 2002 році, ОСОБА_1 проклала водопровід, який проходить на землях Мангушської селищної ради  біля домоволодіння,де проживає ОСОБА_9.Так само в судовому засіданні було встановлено, що 9 жовтня 2005 року відповідач  ОСОБА_9, не дивлячись на попередження ОСОБА_1 про те, що він виконанням  земляних робіт може пошкодити її водопровід і що дійсно від умисних  неправомірних дій ОСОБА_9, був пошкоджений водопровід позивачки, дані обставини в судовому засіданні визнав відповідач ОСОБА_9.Тобто  у судовому засіданні було встановлено, що   неправомірними умисними діями ОСОБА_9 –ОСОБА_1 була заподіяна шкода- був ушкоджен водопровід, що дії ОСОБА_9 були противоправні, так як дозвілу на земляні роботи він не мав, та невважаючи на  попередження ОСОБА_1, продовжував земляні роботи;що є причиний зв*язок між шкодою та противоправною поведінкою  ОСОБА_9, а саме що ОСОБА_9 виний у пошкоджені водопроводу, та прийнято рішення,яким :»Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_9 про стягнення матеріального  збитку та моральної шкоди задовольнити частково.Стягнути з відповідача ОСОБА_9 на користь позивачки ОСОБА_1 :матеріальний збиток, у вигляді: вартості  ремонтно- -відновлюючих робіт по установці сполученої муфти ,пов*язанної з пошкодженням трубопроводу водопостачання з урахуванням вартості  матеріалів у розмірі 55/п*ятьдесят п*ять/ гривень; вартості будівельних робіт по пристрою водопровідного колодязя з урахуванням  вартості  матеріалів у розмірі 1032 /одна тисяча  тридцять дві /гривні; розміру зниження вартості зовнішнього водопроводу ,пов*язанного з його пошкодження у розмірі 55/п*ятьдесят п*ять/ гривень;

-моральну шкоду у розмірі 1000/однієї тисячи/ гривень;

- витрати, пов*язані з розглядом         судової справи ,а саме :          вартість витрат , пов*язаних з підготовкою об*єкту к огляду  експертом у розмірі 192/сто дев*яносто дві/ гривні, транспортні витрати ,пов*язані з доставкою експерта  до об*екту  дослідження у розмірі 850 /вісімсот п*ятьдесят /гривень, вартість за проведення  судової будівельно-техничної експертизи у розмірі 283 /двісті вісімдесят три/гривні 30 копійок;

- судові витрати ,а саме судовий збор у розмірі 99/дев*яносто дев*ять/ гривень,а разом 3566/три тисячи п*ятьсот шістьдесят шість / гривень  30 копійок..»/а.с. 34-35/ та ухвала Донецького апеляційного суду від  25 січня 2007 року,яким дане рішення було залишено без змін./а.с. 36-37/,

-постанова про відмову в порушеня кримінальної справи за ст. 296 КК України від 04.07.2008 року, якою було відмовлено в порушені кримінальносї справи .на підставі ст. 6 п.2 КПК України, відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2  по факту словісної суперечки з приводу водопровіда./а.с. 38/,

-квітанції про сплату за користування водою/а.с. 39/,

-ухвала вищого  адміністративного суду України.від 2 лютого 2010 року  про залишення без змін  рішення Першотравневого районного суду Донецької області  від 06 червня 2008 року  та  Донецького адміністративного суду  від 29 липня 2008 року по справі  за позовом ОСОБА_1 до Голови Мангушської селищної ради та комісії цієї селищної ради  про визнання актів №1 та №2  від 06 квітня 2007 року  незаконними та  зобов*язання вчинити певні дії,де було прийнято рішення про закриття провадження по справі у зв*язку з тим,що дані правовідносини  не підлягають вирішенню у порядку адміністративного судочинства.а повинні розглядатися у порядку цивільного судочинства /а.с. 42-43/,

-акт №2 та акт №1 від 06.04.2007 року,в яких зазначено,що ОСОБА_1 не надала комісії  необхідну технічну  документацію на водопровід./а.с. 44-45/,

-акт  від 09.11.2006 року ,складений комісією ,за заявою ОСОБА_1,де комісія пропонує ОСОБА_1 укласти сервітут з ОСОБА_2/а.с. 46/,

-свідоцтво про державну реєстрацію/а.с. 56-57/,

-зразок договору про встановлення сервітуту.наданого позивачкою/а.с. 59-70/,

-технічна документація  із землеустрою по встановленню меж земельного сервітуту в натурі громадянці ОСОБА_1 для обслуговування , ремонту та обновлення  діючого водопроводу до земельної ділянки  по АДРЕСА_1 /а.с. 71-78/, де в змісті не зазначено зразок  або редакція договору сервітуту.Такожв пояснювальній записці не зазначено,що необхідно встановити сервітут та укласти договір сервітуту. У схемі встановлення сервітуту  між ОСОБА_1 та Мангушською селищною радою- не зазначено де розташована земельна ділянка  ,які її кординати .

-схема на прокладку водопроводу/а.с. 124-127/.

Відповідно до ст. 98 ЗК України, пво   земельного  сервітуту  -  це  право  власника  або землекористувача  земельної  ділянки  на   обмежене   платне   або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).     2. Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.      3. Встановлення  земельного  сервітуту не веде до позбавлення власника  земельної  ділянки,  щодо  якої  встановлений  земельний

сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.      4. Земельний    сервітут   здійснюється   способом,   найменш обтяжливим  для  власника  земельної  ділянки,   щодо   якої   він встановлений.

Відповідно до ст. 99 ЗК України, васники або   землекористувачі   земельних   ділянок  можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів:    в) право прокладання та експлуатації  ліній  електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій;    г) право  прокладати  на  свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;      ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки  на  сусідню або через сусідню земельну ділянку;    д) право  забору  води  з природної водойми,  розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми.

Відповідно до ст. 100 ЗК України, 1. Сервітут   може   бути  встановлений  договором,  законом, заповітом або рішенням суду.  Сервітут  може  належати  власникові

(володільцеві)   сусідньої   земельної   ділянки,  а  також  іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).    2. Земельний сервітут може бути  встановлений  договором  між особою,  яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.     Договір про  встановлення   земельного   сервітуту   підлягає державній   реєстрації  в  порядку,  встановленому  для  державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Таким чином земельним Кодексом не передбачено встановлення земельного сервітуту для користування ,обслуговування та оновлення  водопроводної гілки.

Відповідно до ст. 41 ЦК України, 1.Право  користування  чужим  майном  (сервітут)  може  бути встановлене  щодо  земельної  ділянки,  інших  природних  ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна  для  задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

    2. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки,  а  також  іншій,  конкретно  визначеній  особі (особистий сервітут).

Відповідно до ст. 402 ЦК України,  1. Сервітут   може   бути  встановлений  договором,  законом, заповітом або рішенням суду.     2. Земельний сервітут може бути  встановлений  договором  між особою,  яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем)

земельної ділянки.  3. У  разі   недосягнення   домовленості   про   встановлення сервітуту  та  про  його  умови  спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Відповідно до ст. 404 ЦК України,   1. Право користування  чужою  земельною  ділянкою  або  іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу,  проїзду через чужу земельну    ділянку,    прокладання    та    експлуатації    ліній електропередачі,    зв'язку    і    трубопроводів,    забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

    2. Особа  має  право  вимагати  від   власника   (володільця) сусідньої земельної ділянки,  а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.  

Таким чином , ЦК України також не передбачено встановлення земельного сервітуту для користування ,обслуговування та оновлення  водопроводної гілки.Крім того у судовому засіданні позивачка пояснила,що вона користується водопроводом.

Відповідно до ст.. 10 ЦПК України, сторони та інші особи,  які беруть участь у справі,  мають рівні  права  щодо  подання  доказів,  їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.  Кожна сторона повинна довести ті обставини,  на  які  вона посилається  як  на  підставу  своїх  вимог  або заперечень,  крім випадків, встановлених цим Кодексом.

   Відповідно до ст.. 57 ЦПК України,доказами  є  будь-які фактичні дані,  на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність  обставин,  що  обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

   Відповідно до ст.. 58 ЦПК України,належними  є докази,  які містять інформацію щодо предмета доказування.  Сторони мають право обґрунтовувати належність  конкретного

доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.  Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

    Відповідно до ст.. 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази,  які  одержані  з  порушенням порядку, встановленого законом.  Обставини  справи,  які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування,  не можуть  підтверджуватись  іншими засобами доказування.

     Відповідно до ст.60 ЦПК  України, кожна  сторона  зобов'язана  довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх  вимог  і  заперечень,  крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.  Докази  подаються сторонами та іншими особами,  які беруть участь у справі.  Доказуванню підлягають обставини,  які мають значення  для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.  Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

    Відповідно до ст.. 61  ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.  Обставини,  визнані судом загальновідомими,  не потребують доказування.  Обставини,  встановлені  судовим  рішенням  у   цивільній, господарській  або  адміністративній  справі,  що набрало законної сили,  не доказуються при розгляді  інших  справ,  у  яких  беруть участь   ті  самі  особи  або  особа,  щодо  якої  встановлено  ці обставини.  Вирок у кримінальній справі,  що набрав законної сили, або постанова   суду   у  справі  про  адміністративне  правопорушення обов'язкові для суду,  що розглядає  справу  про  цивільно-правові наслідки  дій  особи,  стосовно  якої ухвалено вирок або постанову суду,  з питань,  чи мали місце ці дії та  чи  вчинені  вони  цією особою.

Позивачка не довела перед судом  ті обставини, на які вона посилається у позовній заяві та в своїх поясненнях разом з її представником. Позивачка  та її представник  у судовому засідінні постійно посилалися на те,що зразок редакції  договору сервітуту розроблений ТОВ "Центр експертно-геодезичного забезпечення", але не надали жодного доказу стосовно цих підстав. Також вони посилалися на те.що ,згідно технічної документації,розробленої ТОВ "Центр експертно-геодезичного забезпечення", позивачці необхідно встановити   земельний сервітут  та укласти договір сервітуту між нею та відповідачем,але  жодних доказів стосовно даних обставин не надали суду. Також  необґрунтовані вимоги позивачки  та необґрунтовані пояснення  в пояснювальній записці ТОВ "Центр експертно-геодезичного забезпечення" состовно того, що  земельний сервітут  повинно встановити   на земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_1, що  знаходиться на землях запасу житлової і громадської забудови Мангушської селищної ради, загальною площею 0,0193 га

          Так  , у судовому  засіданні було встановлено, що  позивачка ОСОБА_1  користується водопровідною гілкою, яка проходить до її будинку по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 до її будинку,розташованого у АДРЕСА_1, що  відповідач  не перешкоджає  позивачці користуватися даною водопровідною  гілкою. Також у судовому засіданні встановлено,що позивачка не довела перед судом,що нормальне господарське використання водопровідної гілки,яка зі слів позивачки,  належить їй, неможливе без обтяження сервітутом.  Позивачка не довела необхідність сервітута для задоволення її власних потреб, які не можуть бути задоволені іншим способом.Крім того у судовому засіданні встановлено, що жодною нормою  Земельного Кодексу України та Цивільного Кодексу України,передбачено встановлення земельного сервітуту для  обслуговування та оновлення  водопроводної гілки.Що стосується користування водопровідною гілкою,то сама позивачка не заперечує,що вона нею користується.

Суд ,заслухавши пояснення сторін, з урахуванням у сукупності усіх доказів.які були дослідженні у судовому засіданні, приходить до висновку,що в задоволенні позовних вимог треба відмовити.

Керуючись ст.ст.   10, 57-66,79-89,  212-215 ЦПК   України, ст..ст. 401-404 ЦК України, ст.ст. 98-100 ЗК України, ст.10-14,19-22  ЗУ «Про  планування та забудову  територій», ст.30-31  ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», Постановою ПВСУ   № 38/254-05 від 14.06.2006 року,суд,-

                             ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1  про прийняття рішення про встановлення сервітуту на користь ОСОБА_1  на земельну ділянку ,розташовану  по АДРЕСА_1, розташованої на землях запасу житлової та громадської  забудови Мангушської селищної ради ,загальною площею 0,0193 га,згідно  схеми  технічної документації по землеустрою  по встановленню меж земельного сервітуту,виготовленої ТОВ «Центр  експертно-геодезичного забезпечення»; про зобов*язання  Мангушській селищній раді  підписати договір сервітуту  з ОСОБА_1  у редакції, розробленій ТОВ «Центр  експертно –геодезичного обстеження»- -відмовити.

  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення.Особи,які  брали участь у справі,але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення ,можуть подати  апеляційну скаргу  протягом десяти днів  з дня отримання  копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Донецької області у м.Маріуполі через Першотравневий районний суд.

Суддя                                          Топузова Н.М.