01.02.2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

01.02.2011 року                                                                                Справа № 2а-210/2011 р.

Суддя Кам’янобрідського районного суду м. Луганська Котлярова І.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Луганську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська про визнання неправомірною бездіяльності відповідача та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної доплати до пенсії згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2010 року позивачка звернулась до суду із вказаним адміністративним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що вона має статус «дитини війни»у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає, що виплата відповідачем їй підвищення до пенсії у розміру меншому ніж встановлено Законом суперечить вимогам Конституції України. У зв’язку із чим, позивачка просить визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов’язати відповідача виплатити недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року та довічно.

Позивачка у судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі
м. Луганська у судове засідання не з'явився, просив розглядати справу без його участі. На адресу суду надійшло заперечення проти позову, у якому відповідач посилається на те, що порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" призупинена, законодавче не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни. Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” дітям війни було встановлено підвищення на рівні 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Також, ні в Державному бюджеті на 2008 рік, ні в бюджеті Пенсійного фонду на 2009 рік не передбачено фінансування виплат підвищення до пенсії “дітям війни” у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Крім того, позивачка пропустила строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України. Вимоги позивачки щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи - Головного управління Державного казначейства України в Луганській області у судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи без участі його представника до суду не надходило. Суд вважає можливим вирішити справу без участі представника третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме за період з 11.07.2010 року по 01.02.2011 року, з наступних підстав.

Ухвалою Кам’янобрідського районного суду м. Луганська від 12.01.2011 року вказану позову заяву в частині позовних вимог за період з 01.01.2010 року по 10.07.2010 року залишено без розгляду, у зв’язку із пропущенням строку звернення до суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1, виданим у 2003 році (а.с.4).

Позивачка зверталась до управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі
м. Луганська із заявою, в якій просила провести перерахунок її пенсії як дитині війни за 2010 рік відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», однак у такому перерахунку їй було відмовлено (а.с.7).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнані такими, що не відповідають Конституції України.

У 2010 року дія положень Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у частині розміру підвищення до пенсії, виплачуваного особам, які мають правовий статус “дитина війни” не зупинялась, будь-які зміни у зазначений Закон не вносились, тобто на теперішній час Закон є чинним.

Статтею 70 Закону України “Про Державний бюджет на 2010 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2010 року встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

          Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2010 року дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, суд вважає неправомірною відмову відповідача у перерахунку та виплаті позивачу підвищення до пенсії у встановленому діючим законодавством розмірі за період з 11.07.2010 року.

Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Враховуючи, що позивачці починаючи з 01.01.2009 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 11.07.2010 року по 01.02.2011 року (день винесення рішення) відповідач повинен здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачці у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням здійснених виплат.

          Стосовно вимог позивача у частині зобов’язання відповідача здійснювати їй нарахування підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком довічно, суд зазначає наступне: позивачем не наведено  доказів  можливих  порушень  його прав  з боку відповідача у майбутньому, всі виплати  на час  їх здійснення  проведені  згідно  діючого законодавства,  тож вони задоволенню не підлягають. Окрім того, з урахуванням вимог частини 1 статті 2  КАС України перерахунок на майбутнє, діючим законодавством не передбачений. В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право  позивача, внаслідок чого зобов’язання відповідача в подальшому  здійснювати  перерахунок  підвищення до пенсії є безпідставним, оскільки встановлює обов’язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності  спірних правовідносин. У зв’язку із цим вимоги позивача підлягають задоволення саме до день винесення рішення.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу —відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Тобто, з Державного бюджету України  на користь  ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 грн. 70 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідскому районі м. Луганська щодо ненарахування та невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з  11.07.2010 року по 01.02.2011 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни з 11.07.2010 року по 01.02.2011 року, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням здійснених виплат.

 В іншій частині вимог відмовити за необґрунтованістю.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 грн. 70 коп.

 Копію постанови направити сторонам.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також  прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти  днів з дня отримання копії постанови.

СУДДЯ                                                                                                               І.Ю.КОТЛЯРОВА