ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
12.09.2006 року Справа № 13/188ад
Луганський апеляційний господарський суд у складі судової колегії:
головуючого: Журавльової Л.І.
суддів Бородіної Л.І.
Лазненко Л.Л.
при секретарі
судового засідання Шабадаш Д.С.
За участю представників сторін
Від заявника: Губська А.В.
посвідчення №484 від 02 серпня 2006 року
від позивача: Вербицький Д.В.
довіреність № 73 від 21 серпня 2006 року
Меженська О.О.
юрисконсульт, довіреність №74 від 01 вересня 2006 року
від відповідача: Цопов М.О.
юрисконсульт, довіреність №487 від 21 грудня 2005 року
Розглянувши
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Луганськгаз”, м.Луганськ
на постанову
господарського суду Луганської області
від 14 червня 2006 року
у справі №13/188ад
за позовом Заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Державного управління екології та природних ресурсів в Луганській області
до відповідача Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Луганськгаз”, м.Луганськ
про стягнення 1402 грн. 19 коп.
В С Т А Н О В И В:
Заступник прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Державного управління екології та природних ресурсів в Луганській області звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до ВАТ по газопостачанню та газифікації „Луганськгаз” про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства в сумі 1402 грн. 19 коп.
Господарський суд Луганської області постановою від 14 червня 2006 року у справі №13/188ад (суддя Яресько Б.В.) позов задовольнив повністю.
Постановив стягнути з ВАТ по газифікації та газопостачанню “Луганськгаз” на користь державного бюджету України збитки в сумі 1402 грн. 19 коп.
Постанова господарського суду Луганської області мотивована положеннями ст. 34 Закону України „Про охорону атмосферного повітря”, яка визначає, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Мінекобезпеки України від 18 травня 1995 року №38, факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється спеціалістами Державної екологічної інспекції під час перевірки підприємств. За результатами обстеження складається акт” (підпункт 5.1 пункту 5).
Судом зазначено, що доводи відповідача щодо відсутності зазначених викидів, спростовуються матеріалами справи, зокрема наданою самим відповідачем інформацією про кількість та якість викинутих забруднюючих речовин. Надані відповідачем інші матеріали на підтвердження його доводів стосуються не періоду перевірки, а іншого часу.
ВАТ по газопостачанню та газифікації „Луганськгаз” не погодилось з прийнятою постановою та подало апеляційну скаргу від 21 червня 2006 року №21, в якій просить її скасувати та зазначає про ряд порушень з боку позивача при складенні акту перевірки. В акті не зазначені конкретні спеціальні джерела, з яких вироблялись викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, не здійснено аналізу проб викиду шкідливих речовин на момент перевірки у відповідності вимогам ст. 44 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”.
Відповідач вважає, що перевищення нормативів викиду шкідливих речовин на момент перевірки 07 лютого 2005 року не було. Усе було в межах припустимого дозволу.
Позивачем розрахунки зроблені неправильно, не читаються по розділах з урахуванням сум, і показники взяті до розрахунку із проекту за період з 2000 року.
Господарським судом розрахунки взагалі не перевірялися за участю сторін, і не давалася їм оцінка, їхній правильності та об'єктивності.
ВАТ „Луганськгаз” вважає, що немає порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища з боку відповідача, а нараху вання збитків по відшкодуванню збитку державі неправильне, тому що на підприємстві не проводився відбір проб, і не визначався обсяг викидів шкідливих речовин на момент перевірки 07 лютого 2005 року.
Прокуратура Луганської області запереченням на апеляційну скаргу від 11 вересня 2006 року просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, постанову без змін та зазначає, що відповідачем неправильно застосовано норму ст. 44 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, оскільки збір –є спеціальною платою за забруднення навколишнього природного середовища, а збитки сплачуються внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які стягуються в повному обсязі без застосування норм заниження стягнення та незалежні від збору за забруднення навколишнього природного середовища.
Прокуратура зазначає, що відповідач отримував в період з 29 вересня 2000 року по 30 грудня 2004 року та з 21 березня 2005 року по 30 вересня 2005 року дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на підставі затвердженого у встановленому порядку проектної документації в галузі охорони атмосферного повітря. Відповідачем не вжито заходів до своєчасного продовження строку дії дозволу на викиди в період з 31 грудня 2004 року до моменту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на об'єкті від 07 лютого 2005 року.
Ухвалою від 31 липня 2006 року призначено апеляційний розгляд справи у судовому засіданні на 12 вересня 2006 року.
Склад судової колегії змінено згідно розпорядження Голови суду від 11 вересня 2006 року.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні постанови норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга ВАТ по газопостачанню та газифікації „Луганськгаз” залишається без задоволення, а постанова від 14 червня 2006 року у справі №13/188ад без змін з наступних підстав.
Екологічною інспекцією по м. Красний Луч Державного управління екології та природних ресурсів в Луганській області здійснено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на Краснолуцькому міжрайонному управлінні по експлуатації газового господарства філії ВАТ „Луганськгаз”, за результатами якої складено акт №28 від 07 лютого 2005 року.
Перевіркою встановлено, що підприємство здійснює промислову діяльність при відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням вимог ст. 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”. Відповідачу було приписано одержати у встановлений строк дозвіл на викиди забруднюючих речовин, надати довідку про об’єм забруднюючих речовин, викинутих в атмосферне повітря та час роботи джерел.
На виконання приписів акту перевірки від 07 лютого 2005 року №28 відповідач надав позивачу інформацію про кількість та якість викинутих забруднюючих речовин та понаднормативну тривалість викиду стаціонарних джерел підприємства “Краснолучміжрайгаз” в період з 07 лютого 2005 р. по 21 березня 2005 р. (а.с. 13).
Екологічною інспекцією на підставі „Методики розрахунку відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне покриття”, затвердженої Наказом Мінекобезпеки України від 18 травня 1995 року №38, зареєстрованої в Мінюсті України 29 травня 1999 року за №157/693, здійснено розрахунок розмірів відшкодування збитків за понаднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в період з 07 лютого 2005 року по 21 березня 2005 року, згідно якого розмір збитків склав 1402 грн. 19 коп., та направлено відповідачу претензію з вимогою про відшкодування збитків в сумі 1402 грн. 19 коп.
Відповідач зазначену претензію залишив без відповіді.
Згідно ст. 11 Закону України „Про охорону атмосферного повітря” від 16 жовтня 1992 року №2707-XII викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
Стаття 33 даного Закону визначає, перелік видів порушень законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, до яких віднесено:
перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел;
викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону;
перевищення обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
недотримання вимог, передбачених дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Відповідно ст. 34 Закону України „Про охорону атмосферного повітря” „Відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря” шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Стаття 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” визначає, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
З матеріалів справи вбачається, що факт порушення встановлено фахівцями екологічної інспекції в акті перевірки від 07 лютого 2005 року №28. Акт від 07 лютого 2005 року №27 одержаний та підписаний відповідачем без заперечень.
Судова колегія зазначає про необґрунтованість посилань заявника апеляційної скарги на ст. 44 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, оскільки нею передбачено, що збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється, зокрема, за викиди атмосферного повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення, проте погоджується з доводами прокурора, що збір –є спеціальною платою за забруднення навколишнього природного середовища, а збитки сплачуються в наслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які стягуються в повному обсязі без застосування норм заниження стягнення та незалежні від збору за забруднення навколишнього природного середовища.
Судом встановлено, що в період з 29 вересня 2000 року по 30 грудня 2004 року та з 21 березня 2005 року по 30 вересня 2005 року ВАТ „Луганськгаз” мало дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на підставі затвердженого у встановленому порядку проектної документації в галузі охорони атмосферного повітря, проте підприємством не вживались заходи до своєчасного продовження строку дії дозволу на викиди в період з 31 грудня 2004 року по 07 лютого 2005 року.
Розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті понаднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, відповідачем не спростований.
Судом першої інстанції правомірно зроблено висновок про стягнення з ВАТ по газифікації та газопостачанню “Луганськгаз” збитків в сумі 1402 грн. 19 коп.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи заявників скарг спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, рішення суду відповідає чинному законодавству і скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254, п.6 р. 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ВАТ по газопостачанню та газифікації „Луганськгаз” на постанову господарського суду Луганської області від 14 червня 2006 року у справі №13/188ад залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Луганської області від 14 червня 2006 року у справі №13/188ад залишити без змін
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий Л.І. Журавльова
Судді Л.І. Бородіна
Л.Л. Лазненко