Справа №1-25/2007p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 червня 2007 року Полтавський районний суд в складі:

головуючого - судді Гальченко О.О.

при секретарі - Баєчко О.І.

розглянувши у відкритому     судовому засіданні в залі суду в   м. Полтава   справу за

звинуваченням ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  уродженки с. Білики Кобеляцького району Полтавської області,  громадянки України,  українки,  з вищою освітою,  заміжня,  має неповнолітню дитину 1991 р.н.,  працюючою вчителем ЗОШ с. Терешки Полтавського району,  прописаної і проживаючої в АДРЕСА_1,  раніше не судимої, -у вчиненні злочину передбаченого  ст. 126ч.1 ККУкраїни, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно зустрічної скарги в порядку  ст. 27 КПК України від ОСОБА_2,  стосовно якої кримінальну справу за  ст. 125 ч.2 КК України закрито провадженням в зв'язку з застосуванням Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року постановою суду від 14.06.2007 року підсудна ОСОБА_1 обвинувачується в тому,  що 07.05.2006 року о 1930 год. в АДРЕСА_2 напала на ОСОБА_2 та шляхом вчинення насильницьких дій щодо останньої завдала їй фізичного болю ,  а саме підбігла до неї,  схопила обома руками за волосся на голові,  тягла до паркану свого будинку,  неодноразово смикала за волосся. Чим вчинила злочин,  передбачений  ст. . 126 ч.1 КК України.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_2 скаргу підтримала,  прохала відшкодувати заподіяну їй злочином майнову шкоду у сумі 240 грн. 35 коп. та моральну шкоду 5 000 грн. Погодилась на застосування до неї амністії по первісній скарзі ОСОБА_1 та давала суперечливі свідчення в ході всього судового засідання.

До своєї скарги не додала жодного підтверджуючого документу щодо обставин вчиненого проти неї злочину.

Допитана в засіданні потерпіла-підсудна ОСОБА_1 свою скаргу підтримала ,  надавши можливі докази в її підтвердження. Зустрічну скаргу ОСОБА_2 заперечила категорично,  вказавши,  що насильницьких дій стосовно ОСОБА_2 не вчиняла,  а вимушена була у відповідь на її неправомірну поведінку захищатись,  тому мабуть також схопила ОСОБА_2 за волосся. Будь-яких тілесних ушкоджень їй не наносила. Категорично не погодилась на примирення та на застосування до неї амністії.

Свідок ОСОБА_3 пояснила,  що вони з ОСОБА_4 стояли в неї в дворі,  побачили,  що біжить ОСОБА_2,  яка жбурнула хліб в ОСОБА_4. Після чого прибігла повторно вчепилася в волосся ОСОБА_4 та била її металевим прутом.  При цьому були присутні вона,  ОСОБА_7 і діти,  які гралися. ОСОБА_4,  ОСОБА_2 не била,  а захищалася від неї.

Свідок ОСОБА_5 пояснив,  що бійки не бачив,  бо працював у дворі. Як би був присутній то зміг би захистити свою дружину. На місце бійки знайшов металевого прута,  яким били дружину.

Свідок ОСОБА_6  показала,  що виносила сміття і бачила,  як сторони вчепились одна в одну. Хто кого бив сказати не може. Бачила при цьому ОСОБА_7 і дітей,  а більше нікого.

До свідчень свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суд ставиться критично і не може брати їх до уваги ,  оскільки на підставі свідчень інших свідків вони не були присутні на місці бійки під час її проходження.

Свідчення самої ОСОБА_2 і її зустрічну скаргу суд розцінює лише як форму захисту від пред'явленого звинувачення.

Аналізуючи зібрані докази по справі,  суд вважає,  що в ході судового засідання не знайшли свого підтвердження обставини викладені в зустрічній скарзі,  а тому в діях ОСОБА_4 відсутній склад інкримінованого їй злочину,  тому її необхідно виправдати по пред'явленому обвинуваченню.

З цих же підстав не підлягає задоволенню і пред'явлений зустрічний позов на загальну суму 5 240 грн. 35 коп.,  оскільки він пред'явлений як відшкодування шкоди в наслідок злочину.

Керуючись  ст. 323 - 324 КПК України,  суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати не винною в пред'явленому обвинуваченні за ст. .126ч.1 КК України та виправдати її.

В позові ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в наслідок злочину у сумі 5 240 грн. 35 коп. - відмовити,  як безпідставному.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський райсуд протягом 15 діб з моменту його проголошення.