ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2024 р. Справа№ 910/6315/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Козир Т.П.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 (повний текст рішення складено 19.08.2024)

у справі № 910/6315/24 (суддя Ломака В.С.)

За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс"

до Фізичної особи-підприємця Неживлюк Наталії Володимирівни

про стягнення 43 813,83 грн, -

В С Т А Н О В И В :

У 2024 році Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Неживлюк Наталії Володимирівни про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 43 813,83 грн., з яких: 30 246,11 грн. - основний борг, 10 481,02 грн. - інфляційні втрати, 2 639,00 грн. - 3 % річних, 447,70 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами 01.02.2016 року договору про надання послуг з вивезення побутових відходів № 12922-Об, в частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем протягом липня 2018 року - лютого 2024 року послуг.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що позивачем не доведено суду належними і допустимими доказами наявності тих обставин, на які він посилався як на підставу пред`явлених у даній справі вимог. Так, місцевий господарський суд вказав, що позивач надсилав відповідачу відправлення з рахунками на оплату на адресу: АДРЕСА_3, у той час як у позовній заяві позивач зазначав наступні адреси відповідача: місто Київ, вулиця Урицького (Митрополита Василя Липківського), будинок 13, квартира 132 (юридична адреса, яка також зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та безпосередньо у Договорі), а також АДРЕСА_2 (фактична адреса відповідача, вказана у позові та у Договорі), у зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 30 246,11 грн основного боргу, а також похідних вимог про стягнення з відповідача нарахованих сум пені у розмірі 447,70 грн, інфляційних втрат в сумі 10 481,02 грн та 3 % річних у розмірі 2 639,00 грн.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що договір про надання послуг з вивезення побутових відходів підписаний сторонами без зауважень та заперечень та вказує, що сторони правомірно дійшли згоди щодо обсягу, які потребує замовник та відповідно погодили порядок щодо обсягу послуг якій необхідний замовнику. При цьому, апелянт підкреслює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається та зауважує, що додаткової угоди про розірвання договору сторонами не укладено, пропозиції щодо розірвання договору відповідачем, на дату звернення до суду, не надавалася, а відтак, вимога про стягнення з відповідача основного боргу та штрафних санкцій є правомірною та підлягає задоволенню.

Одночасно, позивач також відзначає, що при винесенні рішення місцевим господарським судом не враховано, що податкова накладна на неплатника ПДВ не підлягає направленню до порядку як неплатнику ПДВ.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2024 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Козир Т.П., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2022, витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6315/24.

19.09.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/6315/24.

Ухвалою Півнінчого апеляційного господарського суду від 20.09.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 у справі №910/6315/24, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 28.11.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Київспецтранс" (довіритель) та Підприємством (повірений) був укладений договір доручення № 67-5.11, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, довіритель доручає, а повірений зобов`язується за винагороду від імені і за рахунок довірителя вчинити юридичні дії щодо укладення договорів, визначених у додатку № 1 до цього договору.

За умовами додатку № 1 до цього договору доручення, з урахуванням додаткової угоди від 22.07.2016 року № 4 до наведеного правочину, деталізований зміст доручення (перелік юридичних дій), порядок його виконання та інші спеціальні вказівки:

- укладати договори із споживачами з надання послуг з вивезення побутових відходів (збирання, зберігання, перевезення, утилізації, знешкодження та захоронення), за затвердженими в установленому порядку тарифами або за платою, повідомленою довірителем у довільній формі (у разі, якщо така плата є меншою, ніж затверджений в установленому порядку тариф) для відповідної категорії споживачів (населення, бюджетні установи та інші споживачі). У разі, якщо тариф змінюється за розпорядженням/рішенням органу влади або місцевого самоврядування і оприлюднюється через засіб масової інформації - газету, то по укладеним договорам із споживачами застосовуються нові тарифи без внесення змін до них, про що повірений зазначає при укладенні таких договорів. Повірений укладає договори із споживачами з надання послуг з вивезення побутових відходів за тарифом, діючим на дату укладення такого договору;

- контролювати виконання укладених договорів із споживачами з надання послуг з вивезення побутових відходів;

- здійснювати оформлення (підписання актів) звітних документів за укладеними договорами із споживачами з надання послуг з вивезення побутових відходів.

01.02.2016 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" (виконавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Неживлюк Наталією Володимирівною (замовник, відповідач) було укладено договір на надання послуг з вивезення побутових відходів № 12922-Об (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов`язався надавати відповідачу послуги з вивезення (збирання, зберігання, перевезення, утилізації, захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ), що утворюються на об`єкті замовника (продтоварна крамниця), що знаходиться за фактичною адресою: АДРЕСА_2, а Підприємець, у свою чергу, зобов`язався прийняти і своєчасно оплачувати послуги.

Вказаний правочин підписаний уповноваженим представником позивача та Підприємцем, а також скріплений печаткою Підприємства.

Відповідно до пункту 1.2 Договору кількість (обсяг) побутових відходів, що підлягає вивезенню по факту утворення ТПВ, становить 2,226 м3 в місяць.

За умовами пунктів 2.1, 2.2 цього правочину тариф на послуги, які передбачені пунктом 1.1 цього Договору, встановлено розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02.03.2015 року № 186 "Про встановлення тарифів на послугу з вивезення твердих побутових відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, знешкодження, захоронення)".

Тариф на послуги за цим Договором становить 74,48 грн. без ПДВ за 1 м3.

Вартість послуг за Договором становить в місяць - 198,95 грн., у т.ч. ПДВ: 33,16 грн.

Тарифи на послуги, що надаються за даним Договором, та норми накопичення ТПВ можуть бути змінені на підставі відповідних актів, прийнятих органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, або в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Офіційне опублікування та оголошення в засобах масової інформації про зміну тарифів на послуги, що надаються за даним Договором, та про зміну норм накопичення ТПВ є підставою для зміни вартості надання послуг за цим Договором, з дати опублікування такого акту у засобах масової інформації. При цьому, така зміна тарифів чи норм накопичення ТПВ не потребує складання окремого письмового документу (додаткової угоди до Договору) і такі нові тарифи та норми накопичення ТПВ будуть застосовуватись при наданні послуг за цим Договором з дня їх офіційного вступу в законну силу.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що оплата послуг за цим Договором у розмірі, що вказаний у пункті 2.1 даного Договору, з урахуванням ПДВ, здійснюється замовником протягом 5 (п`яти) банківських днів на розрахунковий рахунок виконавця на підставі виписаного виконавцем рахунку з моменту отримання направленого виконавцем замовнику рахунку-фактури (можливе направлення в електронному вигляді через систему електронного документообігу).

Умовами пункту 2.5 Договору передбачено, що за результатами наданих послуг виконавець направляє замовнику для підписання акти наданих послуг в двох екземплярах та податкову накладну. Акт наданих послуг підписується щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним. Після підписання акту наданих послуг уповноваженими представниками сторін усі суперечки щодо обсягу наданих послуг вважаються необґрунтованими. Замовник зобов`язаний протягом 5 робочих днів з дати підписання повернути вищезазначений акт наданих послуг виконавцю. Якщо замовник не повернув його протягом зазначеного терміну, акт наданих послуг вважається підписаним та вважається, що замовник не має жодних претензій до обсягів наданих послуг.

У пунктах 7.1, 7.2 Договору сторони погодили, що цей правочин вступає в силу з 01.02.2016 року та діє до 31.12.2016 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. В разі, якщо жодна із сторін протягом п`ятнадцяти календарних днів до закінчення строку дії цього Договору не заявить в письмовій формі (шляхом надсилання рекомендованого листа) про свій намір припинити дію даного Договору, то строк дії цього Договору вважається автоматично продовженим на кожний наступний календарний рік.

У пункті 8.5 Договору сторони домовились, що будь-яка позовна давність по даному Договору встановлюється тривалістю у 5 (п`ять) років.

У позовній заяві позивач вказує, що він, на виконання умов Договору, надав відповідачу передбачені цією угодою послуги на загальну суму 36 580,53 грн.

На підтвердження означених обставин позивач надав до позовної заявии копії підписаних його уповноваженими представниками та скріплених печаткою позивача актів надання послуг від 31.07.2018 року № 22276 на суму 282,61 грн., від 31.08.2018 року № 28048 на суму 282,61 грн., від 30.09.2018 року № 32077 на суму 332,68 грн., від 31.10.2018 року № 34914 на суму 332,68 грн., від 30.11.2018 року № 41683 на суму 332,68 грн., від 31.12.2018 року № 48344 на суму 332,68 грн., від 31.01.2019 року № 1707 на суму 443,53 грн., від 28.02.2019 року № 1952 на суму 443,53 грн., від 31.03.2019 року № 11932 на суму 443,53 грн., від 30.04.2019 року № 19092 на суму 460,46 грн., від 31.05.2019 року № 19345 на суму 460,46 грн., від 30.06.2019 року № 29859 на суму 460,46 грн., від 31.07.2019 року № 30114 на суму 460,46 грн., від 31.08.2019 року № 41311 на суму 460,46 грн., від 30.09.2019 року № 41572 на суму 460,46 грн., від 31.10.2019 року № 52990 на суму 460,46 грн., від 30.11.2019 року № 53257 на суму 460,46 грн., від 31.12.2019 року № 51035 на суму 460,46 грн., від 31.01.2020 року № 2831 на суму 460,46 грн., від 29.02.2020 року № 3050 на суму 460,46 грн., від 31.03.2020 року № 14408 на суму 460,46 грн., від 30.04.2020 року № 14610 на суму 460,46 грн., від 31.05.2020 року № 25789 на суму 460,46 грн., від 30.06.2020 року № 25995 на суму 460,46 грн., від 31.07.2020 року № 36479 на суму 446 грн., від 31.08.2020 року № 36689 на суму 460,46 грн., від 30.09.2020 року № 49673 на суму 460,46 грн., від 31.10.2020 року № 49881 на суму 460,46 грн., від 30.11.2020 року № 59093 на суму 460,46 грн., від 31.12.2020 року № 59306 на суму 460,46 грн., від 31.01.2021 року № 3129 на суму 460,46 грн., від 28.02.2021 року № 3353 на суму 460,46 грн., від 31.03.2021 року № 14192 на суму 460,46 грн., від 30.04.2021 року № 14420 на суму 460,46 грн., від 31.05.2021 року № 25993 на суму 460,46 грн., від 30.06.2021 року № 26222 на суму 460,46 грн., від 31.07.2021 року № 40152 на суму 460,46 грн., від 31.08.2021 року № 40385 на суму 460,46 грн., від 30.09.2021 року № 49945 на суму 460,46 грн., від 31.10.2021 року № 50178 на суму 460,46 грн., від 30.11.2021 року № 62097 на суму 460,46 грн., від 31.12.2021 року № 62330 на суму 460,46 грн., від 31.01.2022 року № 3560 на суму 460,46 грн., від 28.02.2022 року № 3799 на суму 460,46 грн., від 31.07.2022 року № 42617 на суму 460,46 грн., від 31.08.2022 року № 42862 на суму 460,46 грн., від 30.09.2022 року № 52964 на суму 565,52 грн., від 31.10.2022 року № 53232 на суму 565,52 грн., від 30.11.2022 року № 67261 на суму 565,52 грн., від 31.12.2022 року № 67536 на суму 565,52 грн., від 31.01.2023 року № 3869 на суму 565,52 грн., від 28.02.2023 року № 3587 на суму 565,52 грн., від 31.03.2023 року № 16201 на суму 565,52 грн., від 30.04.2023 року № 16501 на суму 565,52 грн., від 31.05.2023 року № 28938 на суму 565,52 грн., від 30.06.2023 року № 29251 на суму 565,52 грн., від 31.07.2023 року № 42353 на суму 565,52 грн., від 31.08.2023 року № 42686 на суму 565,52 грн., від 30.09.2023 року № 57899 на суму 565,52 грн., від 31.10.2023 року № 58232 на суму 565,52 грн., від 30.11.2023 року № 71870 на суму 565,52 грн., від 31.12.2023 року № 72213 на суму 565,52 грн., від 31.01.2024 року № 8487 на суму 565,52 грн., від 29.02.2024 року № 8834 на суму 565,52 грн., а також рахунків на оплату від 01.07.2018 року № 22196 на суму 282,61 грн., від 01.08.2018 року № 27934 на суму 282,61 грн., від 01.09.2018 року № 31918 на суму 332,68 грн., від 01.10.2018 року № 34723 на суму 332,68 грн., від 01.11.2018 року № 41412 на суму 332,68 грн., від 01.12.2018 року № 48066 на суму 332,68 грн., від 01.01.2019 року № 1707 на суму 443,53 грн., від 01.02.2019 року № 1952 на суму 443,53 грн., від 01.03.2019 року № 11887 на суму 443,53 грн., від 01.04.2019 року № 18935 на суму 460,46 грн., від 01.05.2019 року № 19188 на суму 460,46 грн., від 01.06.2019 року № 29542 на суму 460,46 грн., від 01.07.2019 року № 29797 на суму 460,46 грн., від 01.08.2019 року № 40866 на суму 460,46 грн., від 01.09.2019 року № 41128 на суму 460,46 грн., від 01.10.2019 року № 52435 на суму 460,46 грн., від 01.11.2019 року № 52702 на суму 460,46 грн., від 01.12.2019 року № 62459 на суму 460,46 грн., від 01.01.2020 року № 2832 на суму 460,46 грн., від 01.02.2020 року № 3051 на суму 460,46 грн., від 01.03.2020 року № 14296 на суму 460,46 грн., від 01.04.2020 року № 14498 на суму 460,46 грн., від 01.05.2020 року № 25597 на суму 460,46 грн., від 01.06.2020 року № 25803 на суму 460,46 грн., від 01.07.2020 року № 36231 на суму 460,46 грн., від 01.08.2020 року № 36441 на суму 460,46 грн., від 01.09.2020 року № 49389 на суму 460,46 грн., від 01.10.2020 року № 49597 на суму 460,46 грн., від 01.11.2020 року № 58773 на суму 460,46 грн., від 01.12.2020 року № 58986 на суму 460,46 грн., від 01.01.2021 року № 3128 на суму 460,46 грн., від 01.02.2021 року № 3352 на суму 460,46 грн., від 01.03.2021 року № 14169 на суму 460,46 грн., від 01.04.2021 року № 14397 на суму 460,46 грн., від 01.05.2021 року № 25941 на суму 460,46 грн., від 01.06.2021 року № 26170 на суму 460,46 грн., від 01.07.2021 року № 40009 на суму 460,46 грн., від 01.08.2021 року № 40242 на суму 460,46 грн., від 01.09.2021 року № 49790 на суму 460,46 грн., від 01.10.2021 року № 50023 на суму 460,46 грн., від 01.11.2021 року № 61874 на суму 460,46 грн., від 01.12.2021 року № 62107 на суму 460,46 грн., від 01.01.2022 року № 3560 на суму 460,46 грн., від 01.02.2022 року № 3799 на суму 460,46 грн., від 01.07.2022 року № 42477 на суму 460,46 грн., від 01.08.2022 року № 42722 на суму 460,46 грн., від 01.09.2022 року № 52766 на суму 565,52 грн., від 01.10.2022 року № 53034 на суму 565,52 грн., від 01.11.2022 року № 67009 на суму 565,52 грн., від 01.12.2022 року № 67284 на суму 565,52 грн., від 01.01.2023 року № 3867 на суму 565,52 грн., від 01.02.2023 року № 3585 на суму 565,52 грн., від 01.03.2023 року № 16188 на суму 565,52 грн., від 01.04.2023 року № 16487 на суму 565,52 грн., від 01.05.2023 року № 28938 на суму 565,52 грн., від 01.06.2023 року № 29251 на суму 565,52 грн., від 01.07.2023 року № 42303 на суму 565,52 грн., від 01.08.2023 року № 42636 на суму 565,52 грн., від 01.09.2023 року № 57899 на суму 565,52 грн., від 01.10.2023 року № 58232 на суму 565,52 грн., від 01.11.2023 року № 71870 на суму 565,52 грн., від 01.12.2023 року № 72213 на суму 565,52 грн., від 01.01.2024 року № 8487 на суму 565,52 грн., від 01.02.2024 року № 8834 на суму 565,52 грн.

У той же час позивач зауважує, що в порушення умов Договору відповідач вартість наданих йому протягом спірного періоду (з 31.07.2018 року по 29.02.2024 року) послуг оплатив лише частково, заборгувавши таким чином Підприємству станом на 30.04.2024 року грошові кошти у розмірі 30 246,11 грн.

Враховуючи наведені обставини, а також зважаючи на залишення відповідачем без задоволення адресованих йому претензій, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу та нарахованих виконавцем штрафних санкцій і компенсаційних виплат.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Проаналізувавши зміст укладеного сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою такий договір є договором про надання послуг, а саме такого виду послуг як комунальні послуги.

Так, відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено падання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як установлено пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до частини 1 статті 12 зазначеного закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

В силу пункту 2 частини 1 статті 5 Закону управління побутовими відходами є видом комунальної послуги.

Статтею 351 Закону України "Про відходи" установлено, що власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів, земельних ділянок укладають договори з юридичною особою, яка визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів, здійснюють оплату таких послуг та забезпечують роздільне збирання твердих побутових відходів.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як зазначалося вище, відповідно до пункту 2.3 Договору, оплата послуг у розмірі, що вказаний у пункті 2.1 даного Договору, з урахуванням ПДВ, здійснюється замовником протягом 5 (п`яти) банківських днів на розрахунковий рахунок виконавця на підставі виписаного виконавцем рахунку з моменту отримання направленого виконавцем замовнику рахунку-фактури (можливе направлення в електронному вигляді через систему електронного документообігу).

Водночас, в обґрунтування прострочення відповідачем оплати послуг з вивезення побутових відходів, позивач вказує, що вищенаведені акти надання послуг та рахунки на оплату цих послуг за спірний період були направлені на адресу відповідача рекомендованими листами Укрпошти. На підтвердження цих обставин позивач надав суду копії списків згрупованих відправлень "Рекомендований лист" Укрпошти з відповідними фіскальними чеками від 16.03.2021 року (т. 1 а.с. 166-170), від 01.06.2021 року (т. 1 оборот а.с. 170-173), від 31.07.2021 року (т. 1 а.с. 174-177), від 28.08.2021 року (т. 1 а.с. 178-181), від 18.11.2021 року (т. 1 а.с. 182-183), від 10.02.2022 року (т. 1 а.с. 184-186), а також.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, надані позивачем списки згрупованих відправлень не підтверджують направлення позивачем відповідачеві рахунків-фактур, зокрема, за березень 2022 року-лютий 2024 року, на підставі яких позивач здійснює нарахування спірної у даній справі заборгованості, а також пені та компенсаційних виплат.

Так, зі змісту зазначених вище списків згрупованих відправлень вбачається, що позивач надсилав відповідачеві (ФОП Неживлюк Наталії Володимирівні) відправлення за адресою: АДРЕСА_3, у той же час, відповідно до Договору про на надання послуг з вивезення побутових відходів № 12922-ОбЮ, а також, як зазначено позивачем у позовній заяві, вбачається наступні адреси відповідача: АДРЕСА_1 (юридична адреса, яка також зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та безпосередньо у Договорі), а також АДРЕСА_2 (фактична адреса відповідача, вказана у позові та у Договорі).

Крім того, претензії позивача від 28.12.2022 року № 000007313 (т. 1 а.с. 21-24), від 28.02.2023 року № 000009830 (т. 1 а.с. 26-28), від 21.04.2023 року № 000011847 (т. 1 а.с. 29-32), від 13.06.2023 року № 000013840 (т. 1 а.с. 33-36), від 28.08.2023 року № 000016213 (т. 1 а.с. 37-40), від 09.10.2023 року № 000018015 (т. 1 а.с. 41-43), від 28.11.2023 року №000020588 (т. 1 а.с. 44-47) та від 23.01.2024 року № 000021642 (т. 1 а.с. 48-51) також були направлені позивачем на адресу: 04201, місто Київ, пров. Мінський, 6а, квартира 109, яка не співпадає з адресами відповідача, зазначеними як у позовній заяві, так і в Договорі, а також у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у Свідоцтві про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи чи у довідці про взяття відповідача на облік як платника податку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновокм суду першої інстанції, що надані позивачем списки згрупованих відправлень на адресу відповідача, не підтверджують як конкретних дат, так і самого факту отримання відповідачем виписаних виконавцем рахунків-фактур за спірний період, що унеможливлює встановлення судом чітких дат початку прострочення відповідачем оплати кожного з таких рахунків окремо.

Слід також зазначити, що інших доказів (зокрема, описів вкладення у цінні листи тощо) матеріали справи не містять, крім того, матеріали справи не містять і доказів направлення позивачем рахунків-фактур в електронному вигляді через систему електронного документообігу, з яких вбачалось би, що відповідачу направлено в електронній формі скріплені електронним цифровим підписом акти та рахунки на оплату відповідних послуг за спірний період з 31.07.2018 року по 29.02.2024 року на загальну суму 30 246,11 грн.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції вказує, що ані позовна заява, ані апеляційна скарга не містять посилань на обставини направлення відповідачу рахунків в електронному вигляді через систему електронного документообігу.

Водночас, слід підкреслити, що хоча позивачем, в своїй позовній заяві і вказується, що заборгованість підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з лютого 2016 року по квітень 2024 року, однак до матеріалів справи зазначеного акта взаєморозрахунків останнім не надано.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.

Відповідно до ст. 614 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Умовами договору передбачено, що відповідач сплачує надані позивачем послуги протягом 5 (п`яти) банківських днів на розрахунковий рахунок виконавця на підставі виписаного виконавцем рахунку з моменту отримання направленого виконавцем замовнику рахунку-фактури (п. 2.3. Договору).

Оскільки матеріали справи не містять доказів направлення позивачем відповідачеві рахунків-фактур за період з лютого 2016 року по квітень 2024 року, то звернення позивача з позовом про стягнення на загальну суму 30 246,11 грн за спірний період з 31.07.2018 року по 29.02.2024 року є передчасним.

Отже, враховуючи вищевикладене, а також, з огляду на відсутність у матеріалах справи належних доказів на підтвердження направлення позивачем відповідачеві рахунків-фактур та актів наданих послуг за Договором засобами поштового зв`язку, відсутність доказів отримання відповідачем рахунків-фактур та актів наданих послуг через систему електронного документообігу, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність позивачем факту прострочення відповідача в оплаті послуг за Договором протягом спірного періоду та, як наслідок, відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом повно та всебічно досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 року у справі №910/6315/24 відповідає фактичним обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак передбачених законом підстав для зміни та скасування оскаржуваного рішення немає.

Доводи наведені апелянтом в апеляційній скарзі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, при цьому апеляційним судом при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні висновки доводам сторін із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин.

Враховуючи вимоги ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 у справі №910/6315/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 року у справі №910/6315/24 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6315/24.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

Т.П. Козир