ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/2163/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Луніна О.С.
при секретаріЛєскіні М.С.
сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до ФОП ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2011 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ФОП ОСОБА_3, в якому, враховуючи уточнення позовних вимог, просив стягнути з відповідача податковий борг по орендній платі земельні ділянки державної та комунальної власності на загальну суму 19 834,02 гривень.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що заборгованості орендній платі за земельні ділянки виникла внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем узгодженої суми податкових зобов’язань відповідно до наданих податкових декларацій, у зв`язку з чим на нього були накладені штрафні санкції, які він не сплачує у добровільному порядку.
Від представника позивача надійшло клопотання, в якому він просив розглянути дану справу без його участі.
Відповідач вдруге в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце повідомлений заздалегідь та належним чином. Своїх заперечень до суду не надавав.
Тому у відповідності до ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.
Так, з 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування»втрачають чинність.
Проте, у зв’язку з тим, що правовідносини, щодо наслідків несплати податків юридичної особи виникли до набрання чинності Податкового Кодексу України, суд приходить до висновку, що в даному випадку слід застосовувати саме норми Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_3 зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності 13.12.1994 року Дніпропетровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та податковому обліку в ДПІ у АНД районі м. Днінропетровська з 15.01.2007 р., що підтверджується витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.
Податковий борг по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності виник внаслідок наступного.
У травні 2010 р. ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська було проведено перевірку ФО-П ОСОБА_3 з питання своєчасності сплати до бюджету сум узгоджених податкових зобов'язань по орендній платі за землю, за результатами якої встановлено, що відповідачем несвоєчасно сплачено до бюджету узгоджені суми податкових забов'язань по орендній платі за землю за 2006-2007 рр., чим порушено п.17.1 ст. 17 ЗУ «Про плату за землю»(який діяв на час вчинення порушення). Дане порушення зафіксовано в акті № 1603/17-2/НОМЕР_1 від 27.05.2010 р.
На підставі акту працівниками ДПІ винесено податкові повідомлення –рішення про застосування штрафних санкцій №0005911702/0 від 27.05.2010 р. на суму 17 642, 97 грн., №0005921702/0 від 27.05.2010 р. на суму 2 156, 87 грн., №00059318702/0 від 27.05.2010 р. на суму 499, 93 грн., які відправлено відповідачу та отримано останнім 10.06.2010 р., про що свідчить відмітка про вручення.
Відповідно до довідки-розрахунку наданої позивачем, станом на 16.12.2010 р. ФО-П ОСОБА_3 має податковий борг по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності на загальну суму 26 833, 22 грн.
Проте, рішенням від 30.09.2010 р. Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №2а-6158/10/0470 позов ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська до ФО-П ОСОБА_3 про стягнення заборгованості на суму 6 534, 25 грн. було задоволено та направлено до ДВС для виконання. Тому сума податкового боргу на момент подання позову складає 20 299,77 гривень.
Крім того, під час розгляду адміністративної справи, позивачем було надано уточнення до позовних вимог, якими було зменшення суму позовних вимог у з`язку з частковою сплатою боргу до 19 834,02 гривень. Дані уточнення були отримані відповідачем 22.04.2011 року, про що свідчить його підпис на копії долученої до матеріалів справи.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Відповідно до п.11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Також, пунктом 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України ( який набрав чинності з 01.01.2011р.) передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платників податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-Ш (чинного на момент виникнення правовідносин) передбачено, що податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податку в адміністративному або судовому порядку.
Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 цієї ж статті Закону України № 2181-Ш, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Статтею 1 Закону України № 2181-Ш визначено, що податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк.
Згідно ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», чинного на момент виникнення податкового боргу, платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Станом на 04.04.2011 року відповідачем сума податкового бору по земельному податку не сплачена, що підтверджується довідкою-розрахунком з бюджетом наданої позивачем. У судове засідання доказів сплати податкового боргу самостійно визначеного в податкових деклараціях по земельному податку відповідач суду не надав. Крім того, відповідачем було отримано уточнення позовних вимог в яких визначена сума його податкового боргу, на які він свої заперечення не подавав, хоча мав таке право.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі наявні докази та виходячи з аналізу наведених норм законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до ФОП ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з коштів ФОП ОСОБА_3 (інн НОМЕР_1) податковий борг по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності у сумі 19 834,02 гривень на користь бюджету.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
О.С. Луніна