СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
30 січня 2008 року | Справа № 20-7/063-389пр |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопанич Г.К.,
суддів Заплава Л.М.,
Ткаченка М.І.,
за участю представників сторін:
прокурора: Горщака Руслана Миколайовича, посвідчення № 291 від 22.03.07; Пархоменка Дмитра Петровича, посвідчення № 229 від 24.11.04;
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
третьої особи: не з'явився;
розглянувши апеляційне подання військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Ілюхіна Г.П.) від 17.12.2007 у справі № 20-7/063-389 пр,
за позовом військового прокурора Севастопольського гарнізону (вул. Суворова, 27, м.Севастополь, 99011)
в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6, м.Київ 1, 01001)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Сігма" (вул. Некрасова, 30-14, м.Сімферополь, 95000)
3-тя особа:
Центральне спеціалізоване будівельне управління Міністерства оборони України (вул. М. Залкі, 5а-412, м.Сімферополь, 95000)
про визнання недійсними інвестиційного договору № 10/3/03-061/СБФ1 від 14.03.2006; договору № 10/4/03-062/СБФ2 від 22.03.2007 про компенсацію паю та визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Севастополя (суддя Ілюхіна Г.П.) від 17.12.2007 у справі № 20-7/063-389-пр повернуто без розгляду позовну заяву військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Сігма", третя особа - Центральне спеціалізоване будівельне управління Міністерства оборони України про визнання недійсними інвестиційного договору № 10/3/03-061/СБФ1 від 14.03.2006; договору № 10/4/03-062/СБФ2 від 22.03.2007 про компенсацію паю та визнання права власності.
Не погодившись з постановленим судовим актом, військовий прокурор Севастопольського гарнізону вніс апеляційне подання, в якому просить ухвалу скасувати, справу передати на розгляд місцевого господарського суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Заперечення на апеляційне подання до суду не надходили.
У зв’язку з зайнятістю у іншому судовому процесі судді Латиніна О.А. 30.01.2008 за розпорядженням виконуючого обов'язки голови Севастопольського апеляційного господарського суду Т.С. Видашенко у складі судової колегії була проведена заміна судді Латиніна О.А. на суддю Заплава Л.М.
У судове засідання 30.01.2008 представники позивача - Міністерства оборони України, відповідача та третьої особи не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином., про причини неявки суд не сповістили.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
За клопотанням прокурора судочинство здійснювалось російською мовою.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
У січні 2008 року військовий прокурор Севастопольського гарнізону звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Сігма", за участю третьої особи - Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України, просив визнати недійсним інвестиційний договір № 10/3/03-061/СБФ1 від 14.03.2006 про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об’єктів житлово-цивільного призначення, розташованих за адресою: АР Крим, м. Севастополь, Балаклавський район, с. Флотське, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого та затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, укладений між Центральним спеціалізованим будівельним управлінням Міністерства Оборони України та товариством з обмеженою відповідальністю „Техно-Сігма”; визнати недійсним договір № 10/4/03-062/СБФ2 від 22.03.20076 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства Оборони України в інвестиційному договорі; визнати право власності на об’єкти нерухомості військового містечка № 461/10 за державою в особі Міністерства Оборони України.
Оскаржена ухвала мотивована посиланням на пункт 5 статті 63 Господарського процесуального кодексу України у частині порушення правил об’єднання вимог або об'єднанню в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів, з огляду на що сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши прокурорів, обговоривши доводи апеляційного подання, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Правила об’єднання позовних вимог встановлені статтею 58 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини 1 якої в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.
Справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
Отже, оскільки сторони спірних договорів зареєстровані у м. Сімферополі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги про визнання недійсними інвестиційного договору № 10/3/03-061/СБФ1 від 14.03.2006 та договору № 10/4/03-062/СБФ2 від 22.03.20076 про компенсацію пайової (паю) Міністерства Оборони України в інвестиційному договорі повинні розглядатись господарським судом за місцезнаходженням відповідача або третьої особи.
Крім того, відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України позовні вимоги про визнання права власності на об’єкти нерухомості військового містечка № 461/10 за державою в особі Міністерства Оборони України підсудні господарському суду м. Севастополя, однак, зазначені вимоги є похідними від позову про визнання правочинів недійсними.
Враховуючи вищенаведене, висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви військовому прокурору Севастопольського гарнізону є законним, обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, нормам процесуального права, а доводи апеляційного подання його не спростовують.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційне подання військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 17.12.2007 у справі № 20-7/063-389 пр залишити без змін.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді Л.М. Заплава
М.І. Ткаченко