КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.06.2011 № 17/013-10/19
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Гаврилюка О.М.
Мальченко А.О.
за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 20.06.2011 року
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Олга-Трейдінг» та апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна» на рішення господарського суду Київської області від 15.03.2010 року
по справі № 17/013-10/19 (суддя – Карпечкін Т.П.)
за позовом Прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації
до Вишгородської районної державної адміністрації
треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1. Приватне підприємство «Фірма «Каріна»;
2. ТОВ «Олга-Трейдінг»;
3. ТОВ «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна»;
4. ОСОБА_1;
5. ОСОБА_2;
6. ОСОБА_3;
7. ПП «Єліма»;
8. ТОВ «Арма Факторінг»;
9. КСГП ім. Ватутіна
про визнання протиправними та скасування розпоряджень, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Київської області від 15.03.2010 року задоволено повністю позов прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Вишгородської районної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпоряджень. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Вишгородської райдержадміністрації від 26.04.2004 року № 271 «Про передачу в оренду земельної ділянки приватного підприємства «Фірма «Каріна» під розміщення тепличного господарства». Визнано протиправним та скасовано розпорядження Вишгородської райдержадміністрації від 03.03.2006 року № 115 «Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення ПП «Фірма «Каріна» на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту».
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 15.03.2010 року по справі № 17/013-10/19 та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.
Обґрунтовуючи вимоги своєї апеляційної скарги ТОВ «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна» стверджує, що він є власником частини земельної ділянки, яка передана ПП «Фірма «Каріна» на підставі спірних розпоряджень, посилаючись при цьому на договір купівлі-продажу майна (теплиць) від 12.12.2003 року, укладений між КСП ім. Ватутіна і ПП «Фірма «Каріна», та п. е) ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України. Також, ТОВ «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна» зазначає, що цільове призначення земельної ділянки площею 12,2803 га не змінювалось.
Разом з цим, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Олга-Трейдінг» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 15.03.2010 року по справі № 17/013-10/19 та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю. Обґрунтовуючи вимоги своєї апеляційної скарги ТОВ «Олга-Трейдінг» посилається на ті ж самі обставини, що і ТОВ «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна».
Також заявники посилаються на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосувавши норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою від 11.04.2011 року поновлено ТОВ «Олга-Трейдінг» та ТОВ «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна» строк на подання апеляційних скарг, апеляційну скаргу ТОВ «Олга-Трейдінг» та апеляційну скаргу ТОВ «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна» прийнято до провадження, об’єднано їх в одне апеляційне провадження.
Представники скаржників в судовому засіданні підтримали доводи, які викладені в апеляційних скаргах та просили апеляційні скарги задовольнити, а рішення господарського суду Київської області від 15.03.2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.
Представник позивача в судовому засіданні надав свої пояснення й заперечив проти доводів, які викладені скаржниками в апеляційних скаргах та просив рішення господарського суду Київської області від 15.03.2010 року залишити без змін, а апеляційні скарги ТОВ «Олга-Трейдінг» та ТОВ «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна» - без задоволення.
Представник відповідача в судовому засіданні надав свої пояснення й заперечив проти доводів, які викладені скаржниками в апеляційних скаргах та просив рішення господарського суду Київської області від 15.03.2010 року залишити без змін, а апеляційні скарги ТОВ «Олга-Трейдінг» та ТОВ «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна» - без задоволення.
Представник ТОВ «Арма Факторінг» приймав участь у судовому засіданні та надав свої пояснення і зазначив, що у вирішенні даного спору покладається на розсуд суду.
Представники третіх осіб-4,5,6,7,9 в судове засідання не з’явились, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить зворотні поштові повідомлення про вручення поштового відправлення, які знаходиться в матеріалах справи. Неявка предстаників третіх осіб не перешкоджає розгляду справи, оскільки учасники судового процесу, які не з’явились в судове засідання, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а явка в судове засідання обов’язковою не визнавалась. За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності предстаників третіх осіб-4,5,6,7,9.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Згідно рішення II сесії XXIII скликання Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 12.06.1998 року №22 «Про затвердження технічної документації по виготовленню державного акту на право постійного користування землею радгоспу ім. Ватутіна» земельна ділянка площею 12,2803 га входила до складу земель, переданих у постійне користування радгоспу ім. Ватутіна (державний акт на право постійного користування землею серії II-КВ №000380 від 19.08.1998 року, ділянка №6).
Статтею 116 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття розпорядження Вишгородської РДА від 26.04.2004 року №271) встановлено, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
При цьому, статтею 141 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття розпорядження Вишгородської РДА від 26.04.2004 року №271) передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є:
а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;
в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;
г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Матеріали справи не містять відомостей про те, що земельна ділянка площею 12,2803 га, яка була надана у постійне користування радгоспу ім. Ватутіна, була вилучена у останнього в порядку, передбаченому Земельним кодексом України, як і про те, що право радгоспу ім. Ватутіна користування земельною ділянкою площею 12,2803 га було припинено.
Посилання скаржників на п. е) ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України (щодо припинення права користування земельною ділянкою у зв’язку з набуттям іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці) судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки ст. 141 Земельного кодексу України вказаним пунктом було доповнено лише з 20.11.2009 року згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю» від 05.11.2009 року № 1702-VI.
Одночасно, судом апеляційної інстанції враховано, що згідно пунктів 1, 2, 5 ст. 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
Районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:
а) сільськогосподарського використання;
б) ведення лісового і водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев’ятою цієї статті;
в) будівництва об’єктів, пов’язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо).
Враховуючи наведені норми законодавства України, яке діяло на момент прийняття розпорядження Вишгородської РДА від 26.04.2004 року №271, , вилучення земельної ділянки мало здійснюватись відповідачем відповідно до вимог ст. ст. 141, 149, 151 Земельного кодексу України.
Ані відповідачем, ані скаржниками не надано суду в порядку ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідних рішень Вишгородської РДА про вилучення у радгоспу ім. Ватутіна земельної ділянки площею 12,2803 га.
Поряд із тим, з матеріалів справи вбачається, що прокуратурою Вишгородського району проведена перевірка законності передачі Вишгородською районною державною адміністрацією в оренду терміном на 49 років земельної ділянки площею 12,2803 га ПП «Фірма «Каріна» під розміщення тепличного господарства на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту) з подальшою передачею у власність даної земельної ділянки шляхом укладання договору купівлі-продажу на підставі відповідних рішень адміністрації.
Так, розпорядженням Вишгородської РДА від 26.04.2004 року №271 «Про передачу в оренду земельної ділянки ПП «Фірма «Каріна» під розміщення тепличного господарства» затверджено технічну документацію з укладення договору оренди земельної ділянки з третьою особою під розміщення тепличного господарства на території Новопетрівської сільської ради розроблену ТОВ «Земельний кадастр» та надано третій особі в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 12,2803 га під розміщення тепличного господарства на території Новопетрівської сільської ради.
29.04.2004 року між відповідачем та третьою особою було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого третя особа отримала в оренду земельну ділянку площею 12,2803 га під розміщення тепличного господарства на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту із цільовим призначенням: землі промислового призначення.
Відповідно до п.п. 1, 3 ст. 124 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року (в редакції, що діяла на момент прийняття розпорядження адміністрації № 271 від 26.04.2004 року) передача в оренду земельних ділянок, що перебували у державній або комунальній власності, здійснювалась на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
Нормами статті 79 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 року № 858-ІУ, передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.
Згідно порядку укладення договорів оренди землі, передбаченого у ст.16 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 року. № 161-XIV (у редакції станом на 23.12.2004 року) зазначається, що передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення. У разі зміни цільового призначення земельної ділянки надання її в оренду здійснюється за проектом відведення в порядку, встановленому законом.
Розпорядженням Вишгородської РДА №115 від 03.03.2006 року «Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення ПП «Фірма «Каріна» на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту», керуючись ст. ст. 17, 127, 128, 130 та п. 12 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеві державні адміністрації», було передано у власність третій особі шляхом купівлі-продажу земельну ділянку сільськогосподарського призначення під господарськими будівлями та дворами, існуючий тепличний комплекс площею 12,2803 га на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту.
Отже, в порушення вказаних норм закону, зазначена земельна ділянка площею 12,2803 га, межі якої, до передачі в оренду, в натурі на місцевості не встановлювались, була передана в довгострокову оренду ПП «Фірма «Каріна» без розроблення проекту відведення, на підставі технічної документації по оформленню договору оренди земельної ділянки, хоча цільове призначення земельної ділянки виходячи з наявних матеріалів справи також змінювалось.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права на оренду земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, цим та іншими законами України та договором оренди землі.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, відсутні будь-які дані в розумінні ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про вилучення земельної ділянки площею 12,2803 га із постійного користування радгоспу ім. Ватутіна.
Тож, враховуючи зазначені положення земельного законодавства, передача в оренду земельної ділянки ПП «Фірма «Каріна» та її подальший продаж повинно була здійснюватись виключно після вилучення ділянки у постійного землекористувача – радгоспу ім. Ватутіна.
За таких обставин, на переконання суду апеляційної інстанції, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 26.04.2004 року №271 «Про передачу в оренду земельної ділянки ПП «Фірма «Каріна» під розміщення тепличного господарства» та розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 03.03.2006 року №115 «Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення ПП «Фірма «Каріна» на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту», прийняті всупереч ст. 19 Конституції України та ст. ст. 141, 149, 151 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент їх прийняття), а тому підлягають скасуванню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 ГПК України передбачено, що, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на вищезазначене судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог та скасування розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 26.04.2004 року №271 «Про передачу в оренду земельної ділянки ПП «Фірма «Каріна» під розміщення тепличного господарства» та розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 03.03.2006 року №115 «Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення ПП «Фірма «Каріна» на території Новопетрівської сільської ради за межами населеного пункту».
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи товариства з обмеженою відповідальністю «Олга-Трейдінг» та товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Ворд Білдінг Системс», викладені в апеляційних скаргах та надані ними докази, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.
Враховуючи наведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, тому рішення господарського суду Київської області від 15.03.2010 року у справі № 17/013-10/19 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Олга-Трейдінг» та апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Ворд Білдінг Системс» на рішення господарського суду Київської області від 15.03.2010 року - залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 15.03.2010 року у справі № 17/013-10/19 - залишити без змін.
3. Справу № 17/013-10/19 повернути до господарського суду Київської області.
Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст.107 ГПК України.
Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя Майданевич А.Г.
Судді Гаврилюк О.М.
Мальченко А.О.