КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. Макіївки ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-576/09

 РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2009 р. м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

головуючого судді Ситенко А.І.

при секретарі Розсохи О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади міста Макіївки в особі Ясинівської селищної ради про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2009 р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до територіальної громади міста Макіївки в особі Ясинівської сеищної ради про визнання права власності в порядку спадкування на самочинно збудоване нерухоме майно, що залишилось після смерті її батька, мотивуючи свої вимоги тим, що в процесі експлуатації домоволодіння він самочинно збудував житловий будинок та господарські споруди, однак у встановленому законом порядку право власності на нерухоме майно не оформив. Відсутність у спадкодавця права власності на самочинно збудоване нерухоме майно створює перешкоди для прийняття спадщини за законом.

У судовому засіданні представник позивачка підтримала заявлені позовні вимоги, на обґрунтування яких зазначила, що на підставі договору забудови від 14 серпня 1959 року її батько ОСОБА_3 є власником домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. На вказаній земельній ділянці ОСОБА_3 збудував жилий будинок загальною площею 106, 20 кв.м., у тому числі житловою площею - 24, 20 кв.м., а також господарські споруди - літню кухню та коридор, погреб, гараж, три сараї, душ, вбиральню, однак у встановленому законом порядку право власності на нерухоме майно не оформив. У жовтні 1669 року ОСОБА_3 помер, після його смерті відкрилась спадщина у вигляді належного останньому нерухомого майна, єдиним спадкоємцем якого є вона, однак прийняти спадщину за законом вона позбавлена можливості, оскільки на самочинно збудоване нерухоме спадкодавець не набув права власності. Посилаючись на вказані обставини, позивачка просила суд визнати належність ОСОБА_3 зазначеного домоволодіння, а також визнати за нею право власно на спірне домоволодіння в порядку спадкування за законом.

Представник відповідача Ясинівської селищної ради до судового засідання не з’явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності. Проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечує.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд в межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України) установив наступне.

Згідно договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності від 14 серпня 1959 року ОСОБА_3 є власником домоволодіння АДРЕСА_1 (на теперішні час номер будинку змінене з № 5-а на № 2).

З акту комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки» вбачається, що домоволодіння АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 на підставі договору забудови від 14 серпня 1959 та складається з житлового будинку (літ. А-1) загальною площею - 106, 20 кв.м., у тому числі житловою площею - 24, 20 кв.м., господарських споруд: літньої кухні (літ. В-1) коридору до неї (літ. - в), погребу (літ. Б-1), гаражу (літ. Г-1), сараю (літ. Д-1), сараю (літ. Е-1), сараю (літ. Ж-1), душу (літ. 3-1), вбиральні (літ. К-1), огорожі. Акт прийому в експлуатацію нерухомого майна відсутній.

Самочинно збудовані споруди знаходяться у межах земельної ділянки домоволодіння.

Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Враховуючи викладене, на підставі положень ст. 376 ЦК України у суду є підстави вважати зазначені поруди самочинними.

Згідно висновку комунального підприємства містобудівництва, архітектури та проектування від 20 березня 2009 року, результати обстеження житлового будинку, та господарських споруд розташованих за адресою: місто Макіївка, вул. Дзержинського, б. 2 показали задовільний стан конструкцій будівель. Будівлі допускають нормальну експлуатацію за умови діючих норм і правил проведення постійного текучого ремонту.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер у віці 63 років, що підтверджено актовим записом № 28 від ІНФОРМАЦІЯ_1 в Книзі реєстрації смертей Макіївського відділу реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Донецької області, не набувши права власності на самовільно збудоване нерухоме майно.

За таких підстав суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 за життя набув права власності на спірне домоволодіння.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді належного останньому нерухомого майна, єдиним спадкоємцем якого на підставі закону є позивачка по справі - ОСОБА_1

Факт родинних відносин спадкодавця з позивачкою підтверджено свідоцтвом про її народження. Згідно свідоцтва про реєстрацію шлюбу прізвище позивачки з ОСОБА_3 змінено на ОСОБА_1.

Згідно даних Третьої Макіївської державної нотаріальної контори від 27 травня 2009 року на ім’я спадкодавця ОСОБА_3 спадкова справа не відкривалась. Заповіти не посвідчувались та свідоцтва про право на спадщину не видавались.

Виниклі правовідносини щодо встановлення факту прийняття спадщини суд вважає за необхідне розглянути на підставі законодавства, що діяло на момент ії виникнення, відповідно до положень п. 5 Заключних і перехідних положень ЦК України 2004 року.

Як передбачено ст. ст. 548, 549 ЦК України 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном. Зазначені дії повинні бути зроблені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно роз’яснень викладених у п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 24.06.1983 року «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», з відповідними змінами та доповненнями, передбачений ст. 549 ЦК України шестимісячний термін для прийняття спадщини може бути продовжений судом за заявою зацікавленої особи, за доведеністю поважності його пропуску. Якщо у встановлений термін позивач вступивши в управління чи володіння спадковим майном, або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права власності на спадкове майно, а не про продовження строку прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши представлені сторонами в силу ст.60 ЦПК України докази в їхні сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 фактично вступила в управління та володіння спадковим майном після смерті спадкодавця ОСОБА_3, тому визнання за нею права власності на спірне домоволодіння в порядку спадкування за законом не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. За таких обставин, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 60, 212, 213, 214, 215, 224 ЦПК України, ст.ст. 316, 376, Цивільного кодексу України, ст. 548, 549 Цивільного кодексу України 1963 року, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати належність ОСОБА_3 домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку (літ. А-1) загальною площею - 106, 20 кв.м., у тому числі житловою площею - 24, 20 кв.м., господарських споруд: літньої кухні (літ. В-1) коридору до неї (літ. - в), погребу (літ. Б-1), гаражу (літ. Г-1), сараю (літ. Д-1), сараю (літ. Е-1), сараю (літ. Ж-1), душу (літ. 3-1), вбиральні (літ. К-1), огорожі.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на домоволодіння розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку (літ. А-1) загальною площею - 106, 20 кв.м., у тому числі житловою площею - 24, 20 кв.м., господарських споруд: літньої кухні (літ. В-1) коридору до неї (літ. - в), погребу (літ. Б-1), гаражу (літ. Г-1), сараю (літ. Д-1), сараю (літ. Е-1), сараю (літ. Ж-1), душу (літ. 3-1), вбиральні (літ. К-1), огорожі, в порядку спадкування за законом, що залишилось після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.