КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-1505/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.
Суддя-доповідач: Дурицька О.М
У Х В А Л А
Іменем України
"01" червня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого –судді: Дурицької О.М.,
суддів: Бистрик Г.М., Собків Я.М.,
при секретарі: Леонтовичі М.А
ррозглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 березня 2010 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фоззі-Фуд”до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.09.2009 року № 0003762302,-асіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Дер
ВСТАНОВИВ :
У вересні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (далі –позивач, ТОВ «Фоззі-Фуд») звернулося до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області (далі –відповідач, ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області), в якому просило скасувати рішення відповідача від 07.09.2009 року № 0003762302 про застосування до ТОВ «Фоззі-Фуд»штрафних фінансових санкцій в сумі 76 982,12 грн. за порушення вимог пункту 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 березня 2010 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»задоволено.
Скасовано рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 07.09.2009 року № 0003762302 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 76 982,12 грн..
Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з’ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв’язку з чим просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 березня 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з’явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні –не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у серпні 2009 року службовими особами ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області було проведено перевірку господарської одиниці позивача –магазину, розташованого за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 87 на предмет дотримання ним порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
В ході проведення перевірки було встановлено, що в магазині позивача не ведеться облік товарних запасів за місцем їх реалізації, тобто зафіксовано відсутність будь-яких облікових документів на товар - алкогольні напої на загальну суму 38 491,06 грн. (опис алкогольних напоїв - а.с. 85).
За результатами проведення перевірки відповідачем було зроблено висновок про порушення позивачем вимог пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та складено відповідний акт перевірки від 12.08.2009 (а.с. 9-12).
На підставі акту перевірки та у відповідності до вимог статей 20, 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», податковим органом було прийнято рішення від 07.09.2009 № 0003762302 про застосування до ТОВ «Фоззі-Фуд»штрафних (фінансових) санкцій в сумі 76 982,12 грн.
Позивач не погоджується з вищевказаним рішенням відповідача, посилаючись на відсутність в останнього правових підстав для його винесення.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.
Згідно п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-XIV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Положенням статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Так, у відповідності до пункту 2 наказу директора ТОВ «Фоззі-Фуд»«Про розміщення бухгалтерської служби та встановлення місця зберігання (архів підприємства) первинних документів та реєстрів бухгалтерського обліку»від 02.04.2008 № 683/1 (а.с-19), первинні документи бухгалтерського обліку підприємства, після їх первинної бухгалтерської обробки в місцях приймання товару від постачальників (у магазинах), зберігаються в офісному приміщенні бухгалтерії ТОВ «Фоззі-Фуд»(архіві підприємства) за адресою: м. Київ, вул. Філатова, 7.
Крім цього, колегією суддів встановлено, що бухгалтерський облік у TOB «Фоззі-Фуд»здійснюється із застосуванням машинного оброблення документів бухгалтерського обліку по рахунку 281 «Товари на складі»по групах товарів (Дебет 281-Кредит 631) окремо по кожному конкретному контрагенту. Оперативний асортиментний облік ведеться з використанням комп'ютерної програми «Рубикон»працівниками складського господарства відповідно до пункту 12 статті З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»на підставі первинних документів, які після оприбуткування товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, передаються до бухгалтерії ТОВ «Фоззі-Фуд».
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо –безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
До документів, що підтверджують придбання товарів та є підставою для їх оприбуткування, належать накладні та товаро-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів.
Однак відсутність первинних документів у місцях реалізації товарів не свідчить про те, що підприємство у встановленому законодаством порядку не веде облік товарних запасів на складах та /або за місцем їх реалізації.
Слід також зауважити, що облік витрат на придбання, не є обліком запасів на складах тому обов'язковим є ведення обліку саме витрат на придбання. До того ж, чинне законодавство не містить прямого обов'язку вести облік витрат на придбання саме за місцем продажу товарів.
Таким чином, відсутність накладних або їх неправильне оформлення взагалі не може бути віднесене до порушень установленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, оскільки вони є підтвердженням витрат на придбання, а не підставою для обліку товарних запасів.
З огляду на викладене, колегія суддів зауважує, що відображення позивачем надходження товарів у бухгалтерському обліку за результатами звітного періоду відповідачем спростовано не було, що в свою чергу усуває наявність порушення позивачем обліку матеріальних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.
Крім того, відповідачем не було надано доказів, які б вказували на порушення позивачем вимог п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Що стосується правомірності застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій, колегія суддів зауважує, що застосування штрафної санкції до суб'єкта підприємницької діяльності, який реалізує товар без підтверджуючих документів на його придбання і веде при цьому облік товарів за місцем їх реалізації у книзі обліку доходів та витрат, положенням статті 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не передбачено.
За таких обставин колегія суддів вважає, що спірне рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 76 982,12 грн. було прийняте останнім в порушення вимог діючого законодавства України, а тому є нечинним та підлягає скасуванню.
З підстав вищевикладених обставин на наведених норм діючого законодавства, колегія суддів приходить до висновку про правомірність заявлених позивачем вимог, які є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а відтак є такими, що підлягають до задоволенню.
Отже висновки суду першої інстанції колегія суддів знаходить обґрунтованими та такими, що не спростовуються доводами апелянта.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 березня 2010 року –залишити без задоволення.
Постанову Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 березня 2010 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
суддя
суддя
О.М. Дурицька
Г.М. Бистрик
Я.М. Собків
Повний текст ухвали складено та підписано –06.06.11 р.